Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка-ЛТД", місто Луганськ,

до Луганської митниці, місто Луганськ,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, -

про стягнення 39566 грн. 93 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Лук'янов Ю.В., - довіреність №б/н від 12.03.07 року;

від відповідача -Старікова О.О., - довіреність № від року;

від третьої особи -Пащенко В.В. -провідний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №09-27/32 від 09.01.07 року, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті послуг за зберігання складає 39566,93 грн., у тому числі: основний борг у сумі 38208,57 грн.; пеню за період з 01.02.06 року по 16.03.06 року - 1069,59 грн.; за той же період -3% річних - 188,77 грн., а також судових витрат у сумі 513,71 грн., у т.ч. 395,71 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності зі ст.77 ГПК України (1798-12) у судовому засіданні було оголошено перерву з 06 лютого до 22 лютого 2007 року -у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

На підставі ст. 77 ГПК України (1798-12) розгляд справи відкладено з 22.02.07 року до 20.03.07 року - за клопотанням відповідача.

20.03.07 року, о 16 год. 20 хв., від відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вих. №1-17/2374 від 16.03.07 року), яким він просив залучити до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства у Луганській області, оскільки, як стверджує відповідач, відповідно до ст. 24 Митного кодексу України (92-15) фінансування та матеріально-технічне забезпечення митних органів України здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Того ж дня той же представник звернувся до суду з клопотанням, згідно якому на підставі ст.ст. 22 та 69 ГПК України (1798-12) просив суд продовжити термін судового розгляду цієї справи на один місяць.

Представник позивача не заперечив проти жодного з цих клопотань.

Суд своєю ухвалою від 20.03.07 року задовольнив обидва клопотання, тобто:

залучив до участі у справі в якості 2-го відповідача Головне управління Державного казначейства України у Луганській області;

продовжив термін судового розгляду справи на один місяць (з урахуванням того, що клопотання про продовження терміну розгляду справи надійшло від представника відповідача 20.03.07 року, о 10 год. 00 хв.).

Вищезгаданою хвалою суду від 20.03.07 року розгляд справи було відкладено до 10.04.07 року - внаслідок неявки позивача.

На підставі ст. 77 ГПК України (1798-12) у судовому засіданні, яке відбулося 10.04.07 року, оголошено перерву до 20.04.07 року -з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, а також надання можливості позивачу спрямувати на адресу 2-го відповідача копію позовної заяви, її нормативне та документальне обгрунтування.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.04.07 року, представниками сторін подано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України (1798-12) , а тому його задоволено судом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Крім того, він звернувся до суду з клопотанням (вих. №б/н від 20.04.07 року) про "перекваліфікацію процесуального положення Головного управління Державного казначейства у Луганській області з другого відповідача -в третю сторону, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору".

Представники 1-го та 2-го відповідачів не заперечили проти цього клопотання.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини цієї справи, керуючись ст. ст. 25 та 27 ГПК України (1798-12) , задовольнив це клопотання шляхом виведення Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (далі -ГУ ДКУ) з участі у справі в якості 2-го відповідача та залучення його до участі у цій же справі в якості Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

З огляду на викладене Луганська митниця по даній справі є відповідачем, а ГУ ДКУ у Луганській області -Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у відзиві відповідача на позов (вих. №1-17/1057 від 05.02.07 року; доповнення до відзиву, - вих. №1-17/2951 від 02.04.07 року), з посиланням на те, що відповідач у кожному випадку, за кожним укладеним договором, здійснив повний розрахунок з позивачем; що стосується вимоги позивача про стягнення пені та 3 % річних, - то вони суперечать чинному законодавству.

Представник третьої особи позов не визнав; про це також зазначено у відзиві третьої особи на позов (вих. №11-25/1394 від 20.04.07 року), згідно якому ГУ ДКУ у Луганській області не має безпосереднього відношення до встановлення та забезпечення рівня фінансування діяльності Луганської митниці. Крім того, з урахуванням звітності, наданої Луганською митницею, вона не має у 2006 році кредиторської заборгованості за зобов'язаннями, про неналежне виконання яких ставить питання позивач, - з огляду на що ГУ ДКУ просить відмовити у позові.

I.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. Між сторонами по цьому спору укладено наступні договори про надання послуг:

а)№197 від 30.12.05 року, термін дії якого -з 01.01.06 року по 31.01.06 року.

Невід"ємною частиною цього договору є:

Додаток №1, який містить Перелік складських приміщень, які розташовані у 5-ти містах та районах Луганська та Луганської області;

Додаток №2 довідка-розрахунок зберігання вилученого майна за місяць 2006 року;

Додаток №3 - протокол погодження ціни зберігання протягом доби одиниці товару, вилученого по справах про порушення митних правил (далі -ПМП);

б)№30 від 17.03.06 року, термін дії якого -з 17.03.06 року по 31.03.06 року.

Невід"ємною частиною цього договору також є Додатки №1, 2 та 3, аналогічні за змістом вищеназваним.

Крім того, 31.03.06 року між сторонам за договором №30 від 17.03.06 року укладено додаткову угоду (є невід"ємною частиною договору), згідно якій:

пункт 3.1 договору викладено у наступній редакції:

"вартість послуг зі зберігання вилученого митницею майна за цим договором складає 14100 грн.";

пункт 6.1 викладено у наступній редакції:

"цей договір набирає чинності 17.03.06 року та діє до 30.04.06 року";

в)згідно матеріалам справи, 22.06.06 року між сторонами укладено аналогічні договори за №№109 та 111.

Вищеназвані договори мають типовий зміст.

Так, за умовами цих договорів Луганська митниця (Поклажодавець) замовляє, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Чародійка-ЛТД" (Зберігач) приймає на себе зобов'язання надати послуги складів і пакгаузів щодо зберігання вилучених Поклажодавцем по справах про ПМП товарів (предметів), - надалі -"майно", - та зберігати його до розв'язання Поклажодавцем питання про подальше розпорядження майном (пункт 1.1 договору).

Майно зберігається у складських приміщеннях (згідно додатку №1), які належать Зберігачу, або у складських приміщеннях інших підприємств, з якими Зберігач, згідно діючому законодавству, уклав відповідні договори (п. 1.2).

Поклажодавець зобов'язаний:

протягом терміну дії договору передавати майно на зберігання згідно умов, визначених у договорі (п. 2.1.1);

приймати від Зберігача результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх у розмірах і строк, передбачених цим Договором (п. 2.1.2).

Зберігачу не надано права самовільно припинити зберігання майна, переданого йому згідно договору Поклажодавцем (розділ 2 договору - "Права та обов'язки сторін").

Зберігач має право за надані послуги отримати оплату у розмірах і строки, передбачені цим Договором (п. 2.4.2).

Надання послуг та приймання їх результатів оформляється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. Підписання Поклажедавцем даного Акту є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п. 3.2).

Послуги вважаються прийнятими Зберігачем до виконання з дати складання акту про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання (п. 3.3).

Надання послуг зі зберігання майна по кожній справі про ПМП вважається закінченим з моменту складання органами ДВС Акту опису і арешту або оформлення видаткової накладної (п. 3.4.).

Зберігач надає Довідку-розрахунок за зберігання вилученого майна (Додаток №2), розрахований згідно Додатку №3 "Протокол погодження ціни зберігання протягом доби одиниці товарів, вилучених по справах про ПМП", які є невід'ємною частиною цього Договору) (п. 3.5).

Розрахунок за надані послуги зі зберігання вилученого майна проводиться на підставі рахунка та Довідки-розрахунку за зберігання вилученого майна, яка надається до 10 числа місяця, наступного за звітним. Перерахування коштів Зберігачу здійснюється по мірі надходження фінансування на зазначені цілі з державного бюджету, але не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (п. 3.6).

За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства, тобто сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми цього Договору (п. 4.1).

Зберігач несе повну матеріальну відповідальність за схоронність і цілісність отриманого під схов майна, у тому числі за втрату, нестачу майна -у розмірі його вартості, у разі псування та пошкодження майна -у розмірі суми, на яку знизилася його цінність (п. 4.2).

Суперечки, пов'язані з виконанням Договору, вирішуються шляхом переговорів або у судових органах відповідно до діючого законодавства (п. 7.1).

2.Позивач стверджує, що ним здійснювалося зберігання майна, вилученого відповідачем у зв'язку з виявленням фактів ПМП не тільки у період дії вищеназваних договорів, але і у періоди, коли такі договори не були укладені (у проміжки часу між укладеннями цих договорів), але відповідач або передавав майно на зберігання у такі періоди, а позивач здійснював його зберігання, а саме:

з 01.02.06 року по 16.03.06 року,

з 01.05.06 року по 21.06.06 року.

З огляду на те, що відповідачем не було здійснено оплату за зберігання впродовж двох названих термінів, - він (позивач) вживав заходів до отримання плати за надані послуги зберігання.

Так, 07.03.06 року за вих. №55 ТОВ "Чародійка-ЛТД"на адресу Луганської митниці спрямовано листа, в якому, у зв'язку з несплатою нею вартості послуг за зберігання, у тому числі і за період з 01.02.06 року по 16.03.06 року, утворився борг у сумі 40737,82 грн.

ТОВ "Чародійка-ЛТД"було запропоновано митниці здійснити взаємозвірку стану розрахунків.

07.04.06 року позивачем на адресу відповідача спрямовано рахунки №№1, 2та 3 на оплату послуг по зберіганню майна за лютий та березень 2006 року, а також запропоновано здійснити взаємозвірку стану розрахунків.

06.12.06 року за вих. №3-35/35/11309 Луганська митниця спрямувала на адресу позивача інформацію, - якою підтвердила факти знаходження майна, переданого митницею на зберігання ТОВ "Чародійка-ЛТД"у періоди, коли договори про надання послуг по зберіганню майна митниці укладено не було, - тобто з 01.02.06 року по 16.03.06 року та з 01.05.06 року по 21.06.06 року.

3.На підставі цієї інформації позивач склав та надав до суду:

а)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за період з 01.02.06 року по 16.03.06 року, - відповідно до якої:

вартість наданих послуг зберігання майна митниці склала 21691,17 грн.;

пеня -1173,10 грн.;

3 відсотки річних -188,98 грн.;

б)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за травень 2006 року до договору №30 від 17.03.06 року, згідно якій вартість наданих послуг зберігання майна митниці склала 9492,76 грн.;

в)довідку-розрахунок зберігання конфіскованого майна до договору №30 від 17.03.06 року за травень 2006 року, згідно якій вартість наданих послуг зберігання майна митниці склала 3673,37 грн.;

г)довідку-розрахунок зберігання затриманого майна за період з 01 червня по 21 червня 2006 року до договору №30 від 17.03.06 року, згідно якій вартість наданих послуг зберігання майна митниці склала 3351,27 грн., -

а всього сума вимог згідно цим довідкам-розрахункам складає:

основний борг -38208,57 грн.,

пеня -1069,59 грн. (представник позивача у судовому засіданні наполягає на стягнення саме цієї суми, а не 1173,10 грн.);

3 відсотки річних -188,77 грн. (представник позивача у судовому засіданні наполягає на стягненні саме цієї суми, а не 188,98 грн.).

Отже, вищеперелічені суми, на стягненні яких наполягає представник позивача, є предметом спору по цій справі.

Представник відповідача не надав до суду будь-яких доказів, які б спростовували ці доводи позивача.

II.Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Суд вважає встановленим, що спірні правовідносини між сторонами по цій справі виникли у зв'язку з виконанням укладених між ними договорів зберігання майна, а також правовідносин із зберігання майна, які продовжували мати місце у той час, коли договори зберігання на черговий термін сторонами укладені не були, але кожна з них продовжувала реалізовувати свої права та виконувати обов'язки, передбачені раніше укладеними договорами зберігання, термін дії яких скінчився.

З огляду на це суд при вирішенні спору керується правилами глави 66 "Зберігання"Цивільного кодексу України (435-15) (далі -ЦКУ).

Згідно частині 1 ст. 936 ЦКУ (435-15) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, передану їй іншою стороною (поклажодавцем), та повернути її поклажодавцю у збереженому вигляді.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу (частина 1 ст. 937 ЦКУ (435-15) ).

Пунктом 1 статті 208 ЦКУ (435-15) встановлено, що у письмовій формі повинні бути укладені угоди між юридичними особами, - що фактично має місце за цим спором.

1.1.Відповідач у судовому засіданні НЕ оспорює факт знаходження його майна на зберіганні у позивача у вищезазначені періоди, коли договори зберігання сторонами укладено не було.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача у цій частині, він не надав.

1.2.З урахуванням вищевикладеного суд керується частиною 1 ст. 942 ЦКУ (435-15) , згідно якій зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення збереження речі.

Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто (частина 1 ст. 943 ЦКУ (435-15) ).

Дослідивши зміст вищезгаданих договорів, укладених між сторонами, суд, як уже сказано вище у цьому рішенні, дійшов висновку, що позивач ДОТРИМАВСЯ цих вимог ЦКУ, оскільки згідно умовам договорів НЕ МАВ права припинити вживання заходів до зберігання майна відповідача у випадку неукладення ним договору на черговий термін, - тим більше -з огляду на те, що останній ПРОДОВЖУВАВ передавати його позивачу на зберігання у періоди, КОЛИ НОВI ДОГОВОРИ УКЛАДЕНО НЕ БУЛО, що підтверджено наявними у справі доказами.

Враховуючи ці обставини, суд вважає, що позивач правомірно поставив вимогу про стягнення з відповідача оплати вартості послуг зберігання за періоди, коли договори зберігання майна на період з 01.02.06 року по 16.03.06 року та з 01.05.06 року по 21.06.06 року укладені не були.

Таке його право передбачене наступними частинами статті 946 ЦКУ (435-15) :

частиною 1, в якій сказано, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання;

частиною 3, якою встановлено, що якщо поклажодавець після закінчення терміну договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

1.3.Як вбачається з матеріалів справи, позивач як зберігач належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними договорами, у тому числі в періоди, коли договори укладено не було.

Поклажодавець -відповідач по справі - не виконав вимог частин 1 та 3 ст. 946 ЦКУ (435-15) , а також умов пункту 2.1.2 розділу 2 та розділу 3 пункту 2 укладених між сторонами договорів (з огляду на те, що він фактично продовжував реалізовувати свої права на їх підставі), - що суперечить чинному законодавству.

Так, ст.11 ЦКУ (435-15) передбачено, що цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства... Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Зобов'язання відповідача по сплаті вартості послуг по зберіганню його майна виникли з підстав, про які сказано вище у цьому рішенні.

ЦКУ (435-15) встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання. (ч. 1 ст.509 ЦКУ (435-15) ).

Чинне законодавство забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов (ст. 525 ЦКУ (435-15) ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (435-15) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ (435-15) встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач припустився невиконання однієї з суттєвих умов договору зберігання майна -оплати вартості послуг за його зберігання, що підтверджено матеріалами справи.

2.Що стосується заперечень відповідача проти задоволення вимог позивача про стягнення пені та 3 відсотків річних, - то суд з ними не погоджується з наступних підстав.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ (435-15) ).

Статтею 611 ЦКУ (435-15) передбачено наслідки порушення зобов'язання, у тому числі -сплата неустойки та відшкодування збитків, при цьому боржник, який сплатив неустойку та відшкодував збитки, спричинені порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 622 ЦКУ (435-15) ).

Матеріалами справи належним чином доведено, що предметом спору є невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем.

У частині 1 статті 625 ЦКУ (435-15) говориться, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

А частиною 2 цієї статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47, 47-1 та 49 ГПК України (1798-12) судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон та умови договору.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 509, 525-527, 530, 610, 611, 625, 936, 937, 942, 943 та 946 Цивільного кодексу України (435-15) , керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України (1798-12) , суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Луганської митниці, ідентифікаційний код 21797244, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ. вул. Оборонна, 34-а, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка-ЛТД", ідентифікаційний код 13397312, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Титова, 13, - борг у сумі 39566 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 93 коп., у тому числі: основний платіж -38208,57 грн., пеня -1069,59 грн. та 3 відсотки річних -188,77 грн., а також судові витрати у сумі 513,71 грн., у т.ч. 395,71 грн. - державне мито та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 ГПК України (1798-12) за згодою представника позивача у судовому засіданні 20.04.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішенн я набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України (1798-12) .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у десятиденний термін з дня його підписання.

Дата підписання рішення -25.04.2007 року.