ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
IВАНО-ФРАНКIВСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 р.
Справа № 6/144
за позовом ПП ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_2
про майнові спори (стягнення коштів)
Cуддя Грица Юрій Iванович
При секретарі Цюрак Андрій Михайлович
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3, (довіреність НОМЕР_1) представник
Від відповідача: ОСОБА_4., (довіреність НОМЕР_2 )
юрисконсульт
СУТЬ СПОРУ: подано позов про стягнення 155732 грн 53 коп
заборгованості.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.10.06.
Відповідач подав суду відзив, на позов, в якому проти позову
заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, суд встановив, 21 травня 2003 року між приватним
підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено
договір комісії НОМЕР_3 Згідно даного договору комісіонер
(ОСОБА_2.) зобов'язувався за дорученням комітента (ПП ОСОБА_1.)
здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду про продаж
вживаного одягу з третьою особою. Зі свого боку комітент
зобов'язався надавати комісіонеру товар, приймати товар, що
повертається комісіонером, а також приймати щомісячний звіт про
реалізацію товару від комісіонера. У відповідності до п. 4
Договору комітент повинен був виплачувати винагороду комісіонеру у
розмірі 10% від суми виручки, отриманої від продажу товару.
Позивач, як комітент за даним договором, виконав свої обов'язки та
згідно з накладними НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7. та НОМЕР_8, передав
товар комісіонеру для реалізації на загальну суму 283580 грн 25
коп.
Згідно з п.2.6. договору відповідач зобов'язаний був
передавати виручку за проданий товар протягом 30 днів з моменту її
одержання від покупця, а згідно з п.2.7. та п.2.9. договору
відповідач зобов'язаний був повертати нереалізований товар
протягом 30 днів з моменту одержання та щомісячно подавати
письмовий звіт про стан реалізації. Проте, незважаючи на одержаний
товар, відповідач не виконав свої обов'язки за договором, а
саме -не виплатив обумовлений договором розмір відсотків від суми
виручки, нереалізований товар також не був повернутий позивачеві.
Станом на 01 травня 2006 року заборгованість відповідача за
договором комісії НОМЕР_9 становить 283580 грн 25 коп.
Згідно з п.6 договору сторони за цим договором несуть
відповідальність згідно з чинним законодавством.
У відповідності до п.4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
застосовується до цивільних
відносин, що виникли після набрання ним чинності, а тому виконання
сторонами зобов'язань, по даному договору регулюються Цивільним
кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
від 16.01.2003 року.
Пеня по даному договору нараховувалась в період з 01.05.2005
року по 30.04.2006 року, оскільки строк пред'явлення даного позову
ще не сплив, а також у відповідності до ч.2 ст. 258 ЦКУ, якою
встановлено 1 рік позовної давності для стягнення пені.
Відповідно до п.10.1 договору в разі непроведення повного
розрахунку за товар в зазначений термін комісіонер сплачує пеню в
розмірі 0,5% від суми залишку товарів за кожен день просрочки.
Таким чином, приватному підприємцю ОСОБА_2. нарахована пеню в
розмірі 53139 грн 75 коп.
Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
Боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не
встановлений договором або законом . Договором комісії НОМЕР_10 не
встановлено розміру річних від простроченої суми. Відповідно,
розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми за весь
час заборгованості становить 20953 грн 70 коп, а відшкодування
інфляції за весь час прострочення дорівнює 81639 грн 86 коп.
Відповідач вважає, що загальна сума оплаченого товару ПП
ОСОБА_2 на користь ПП ОСОБА_1. становить 283580 грн 25 коп.
Вказана сума виплачена повністю і належним чином, а тому будь-які
вимоги позивача стосовно наявності боргу у зв'язку з несплатою
задоволенню не підлягають. В заперечення позовних вимог, він
вказує наступне:
-по накладній № 138 від 10.06.2003р. ПП ОСОБА_1. поставив
вживаного одягу на суму 29910 грн. Того ж дня Відповідач (ПП
ОСОБА_2.) провів повний розрахунок з позивачем. Доказом того є
касовий чек з відповідною інформацією, вибитий на реєстраторі
розрахункових операцій ПП ОСОБА_1. від 10.06.2003р. на суму 29910
грн;
-по накладній НОМЕР_8. ПП ОСОБА_1. поставив вживаного одягу
на суму 48400, 98 грн. 30.07.2003р. ПП ОСОБА_2. здійснив повну
проплату за товар. Доказом того є квитанція до прибуткового
касового ордера від 30.07.2003р. з підписом головного бухгалтера
IШ ОСОБА_1. - ОСОБА_5. та з відбитком круглої печатки сіро-синього
кольору ПП ОСОБА_1. на суму 48400 грн 98 коп;
-по накладній НОМЕР_7 ПП ОСОБА_1 поставив вживаного одягу на
суму 109638 грн 13 коп. 30.08.2003р. ПП ОСОБА_2 здійснив повну
оплату за товар. Доказом того виступає квитанція до прибуткового
касового ордера від 30.08.2003р. з підписом головного бухгалтера
ПП ОСОБА_1. - ОСОБА_5. та з відбитком круглої печатки сіро-синього
кольору ПП ОСОБА_1. на суму 109638 грн 13 коп;
- по накладній НОМЕР_6. ПП ОСОБА_1 поставив вживаного одягу
на суму 95631 грн 14 коп. 10.07.2003р. ПП ОСОБА_2. здійснив повну
оплату товару. Доказом того виступає квитанція до прибуткового
касового ордера від 10.07.2003р. з підписом головного бухгалтера
ПП ОСОБА_1. - ОСОБА_5. та з відбитком круглої печатки сіро-синього
кольору ПП
ОСОБА_1. на суму 95631 грн 14 коп;
Проте, на думку суду, представлені відповідачем квитанції до
прибуткового касового ордера не можуть вважатися належними
доказами факту оплати позивачу суми коштів за товар відпущений по
вищевказаним накладним, так як не відповідають встановленим нормам
та вимогам.
Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом
Держкомстату України №263 ( z0508-98 ) (z0508-98)
від 27 липня 1998р. Цим же
наказом затверджено інструкцію про порядок застосування, зокрема і
порядок заповнення Прибуткового касового ордеру. Вказаною
інструкцією передбачено, що квитанція до прибуткового касового
ордера, повинна бути завірена підписами головного бухгалтера і
касира та печаткою підприємства та видається на руки особі, яка
здала гроші.
На всіх представлених відповідачем квитанціях немає ряду
реквізитів які є обов'язковими для даного виду документів, зокрема
:
- на квитанціях до прибуткового касового ордеру відсутній
номер прибуткового касового ордеру до якого вони видавались,
- немає підпису відповідальної особи - касира, яка мала б
отримати відповідні кошти,
- не вказано дати накладних які є підставою для оплати.
Представлений відповідачем касовий чек, вибитий на
реєстраторі розрахункових операцій ПП ОСОБА_1. від 10.06.2003р. на
суму 29910 грн. підтверджує зокрема факт внесення відповідачем в
касу позивача зазначеної суми коштів, однак не підтверджує факт
оплати поставленого відповідачу по накладній НОМЕР_5. товару. Як
зазначено в касовому чеку, ним проведено оплату за дві партії
вживаного одягу в кількості 9979 одиниць по ціні 1,50 грн. кожна.
Загальна сума оплати по даному чеку становить 29910 грн. Однак, як
вбачається з накладної НОМЕР_5. по ній відповідачу відвантажено
одну партію вживаного одягу в кількості 19940 одиниць, а тому
представлений відповідачем чек не підтверджує факт проведення ним
оплати за відвантажений позивачем накладній НОМЕР_5.товар.
Відповідно до ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб"єкти
господарювання повинні виконувати господарські зобов"язання
належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного
виконання зобов"язання.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов"язання
повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи
договором строк, проте відповідач свої зобов"язання не виконав, а
тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача
правомірні і підлягають задоволенню.
Судові витрати слід покласти на відповідача .
Керуючись ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ст.ст.526, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст.49, 82-84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
в и р і ш и в:
позов задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
- 53139 грн 75 коп пені, 81639 грн 08 коп
інфляційних збитків, 20953 грн 70 коп - 3% річних, 1771 грн 33 коп
державного мита та 118 грн витрат на інформаційно- технічне
забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого
відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Суддя Грица Юрій Iванович
Виготовлено в діловодстві
помічник судді Рочняк О.В._____________