За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк - Оздоббуд", м. Луцьк

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Волинь", м. Луцьк

Про стягнення 6 987грн. 90 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача : Щербюк О.Ю., довір. № 7 від 03.01.2007р.

Від відповідача: Пащук В.С., довір. від 26.09.2006р., Шестернін В.Д.,

довір. від 06.03.2007р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України (1798-12) роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Ухвалою суду від 01.03.2007р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Суть спору: позивач - ТзОВ "Луцьк - Оздоббуд" просить стягнути з відповідача - ТзОВ "Гранд Волинь" 6 987 грн. 90 коп. заборгованості, в т. ч.

645 грн. 16 коп. орендної плати згідно договорів оренди обладнання №2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р., 5 677 грн. 42 коп. неустойки в силу ч. 2 ст. 785 ЦК України (435-15) , 20 грн. 16 коп. збитків та судові витрати по справі : 102 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що згідно п. 6 мирової угоди від 21.12.2006р., затвердженої ухвалою господарського суду Волинської області від 21.12.2006р. у справі № 6/124-42, відповідач зобов'язувався до 26.12.2006р. повернути позивачу орендоване майно, передане в користування згідно договорів оренди обладнання №2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р. Відповідач зобов'язання в строк не виконав, а тому позивачем нараховано орендну плату за період 22 - 26 грудня 2006р. в розмірі 645 грн. 16 коп. Орендоване майно повернуто позивачу лише 18.01.2007р., що стверджується актом передачі з оренди від 18.01.2007р., а тому відповідач зобов'язаний в силу ч.2 ст. 785 ЦК України (435-15) сплатити 5 677 грн. 42 коп. неустойки за період з 27.12.2006р. по 17.01.2007р.. В суму позову позивач включає також 20 грн. 16 коп. збитків - витрат, які понесені ним на здійснення переписки з відповідачем.

Відповідач у поясненні по суті позовних вимог (вх.№ 01-32/2952 від 28.02.2007р.) та його представник у судовому засіданні просить відмовити у позові з тих підстав, що у спірний період орендні відносини між сторонами не існували, а тому у позивача відсутнє право на орендну плату; зобов'язання повернути обладнання в строк до 26.12.2006р. виникло на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду від 21.12.2006р., а не договору оренди, отже посилання позивача на ч. 2 ст. 785 ЦК України (435-15) як на правову підставу стягнення неустойки є безпідставним. Крім того, винним у несвоєчасному поверненні обладнанння вважає позивача, оскільки без його компетентних представників демонтаж обладнання був неможливий, а про намір повернути орендоване майно свідчать повідомлення відповідача від 28.12.2006р., 29.12.2006р., 09.01.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

7 та 15 березня 2006 року між сторонами у справі були укладені договори оренди обладнання №№ 2,4 (далі договори а. с.

10-11, 13-15)

Відповідно до ст. 174 ГК України (436-15) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договорів № № 2,4 від 07.03.2006 року та 15.03.2006 року.

Згідно п. п. 1.1, 4.2 договорів позивач зобов'язувався передати, а відповідач - прийняти у тимчасове користування (оренду) люльки на період по 07.04.2006р. та 15.05.2006р. відповідно та своєчасно сплачувати орендну плату згідно умов р.5 договорів.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів щодо сплати орендної плати та повернення орендованого майна позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.12.2006р. затверджено мирову угоду, укладену між ТзОВ "Гранд Волинь" та ТзОВ "Луцьк - Оздоббуд"

(а. с. 19- 21).

Згідно п.п. 3, 6 мирової угоди (а.с.18) відповідач зобов'язувався в добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 22 306, 26 грн. та до 26.12.2006р. повернути позивачу орендоване майно, передане в користування згідно договорів оренди обладнання №2 від 07.03.2006р., №4 від 15.03.2006р.

Умови мирової угоди виконані, майно та кошти повернуто позивачу, про що не заперечують сторони.

Відповідно до п. 1 ст. 598 ЦК України (435-15) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 604 ЦК України (435-15) зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація - це угода сторін про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом (характером прав і обов'язків, їх об'ємом, порядком виконання тощо).

Оскільке нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію.

З укладенням сторонами мирової угоди, її затвердженням господарським судом 21.12.2006р. та припиненням провадження у справі, зобов'язання між сторонами, що виникли з договорів оренди, припинились 21.12.2006р., а тому позовна вимога про стягнення орендної плати за період з 22 по 26 грудня 2006р., неустойки згідно п.2 ст. 785 ЦК України (435-15) , 20 грн. 16 коп. збитків та посилання на законодавство, яке регулює орендні відносини, є безпідставними, оскільки зобов'язання повернути обладнання виникло на підставі мирової угоди, а не договорів оренди, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги. Відповідальність за несвоєчасне виконання мирової угоди сторонами не передбачено, як і не обумовлено про продовження дії будь - якої умови договорів оренди.

Клопотання відповідача від 28.02.2007р. № 208 про припинення провадження у справі, оскільки в господарському суді вже розглядалась справа між тими ж сторонами про той же предмет, не підлягає до задоволення, оскільки у справі

№ 6/124-42 предметом позову було стягнення орендної плати та неустойки до укладення мирової угоди.

Пояснення відповідача щодо вини позивача у несвоєчасному поверненні майна не взяті судом до уваги, оскільки порядок повернення у мировій угоді не визначений.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі ГПК України (1798-12) ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України (1798-12) , обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно посилався на існування між сторонами орендних правовідносин у період з 22.12.2006р. та стягнення на цій підставі з відповідача орендної плати, неустойки та збитків.

Тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Підстави віднесення судових витрат на відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України (1798-12) , господарський суд, -

в и р і ш и в:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк - Оздоббуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Волинь" про стягнення 6 987грн. 90 коп. відмовити.