ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТI
Р I Ш Е Н Н Я
Iменем України
15.08.06 р. Справа № 20/62
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду
справу
за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця",
м.Донецьк
до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства
"Донецький металургійний завод", м.Донецьк
до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства
"Мініметалургійний завод "IСТIЛ (Україна)", м.Донецьк
до відповідача-3: Закритого акціонерного товариства
"Донецьксталь" - металургійний завод", м.Донецьк
про стягнення 2536,65 грн.
За участю представників:
від позивача: Iгнатова Н.О., дов.
від відповідача-1: Рудик Ю.О.,дов.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулося Державне
підприємство "Донецька залізниця", м.Донецьк до відповідачів:
Відкритого акціонерного товариства "Донецький металургійний
завод",м. Донецьк, Закритого акціонерного товариства "Міні-
металургійний завод "IСТIЛ (України), м. Донецьк, та Закритого
акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м.
Донецьк, про стягнення 2536,65 грн. - суми відшкодування плати за
користування вагонами іноземних залізниць у лютому 2004р.
У поясненнях від 28.03.06р. № 39 позивач зазначив, що плату
за користування іновагонами контрагентами у вищевказаний період
повинен сплатити залізниці відповідач-1 як власник залізничної
під'їзної колії
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на копії
відомостей плати за користування вагонами №№ 621173, 021185,
02493, 021196, рахунків № 20, 26, розрахунку плати за користування
вагонами стран держав СНД та Балтії за лютий 2004 р. на під'їзній
колії ВАТ "ДМЗ", листів відповідачів, договору № 1/103 від
17.11.2000р., листів на адресу відповідача-1, розрахункових
відомостей, зведених відомостей, листів РЦП № 4559-13від
11.06.04р., повідомлення (авізо) № 851, листів Укрзалізниці,
Державної податкової адміністрації у Києві, судових процесуальних
документів, на розрахунок суми позову, а також на приписи Статуту
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
( 457-98-п ) (457-98-п)
, "Правил користування
вагонами і контейнерами" ( z0165-99 ) (z0165-99)
, "Правил комплексних
розрахунків між залізничними адміністраціями держав-учасниць СНД,
Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської
Республіки" ( 998_207 ) (998_207)
, "Порядку розподілу надходжень і платежів
між залізницями України та Українським державним Центром
залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" за
користування вантажними вагонами колії 1520 мм і 1435 мм
належності Укрзалізниці, інозалізниць та інших держав", постанови
Кабінету Міністрів України "Про номерний облік простою вантажних
вагонів, які належать іншим державам" ( 1312-96-п ) (1312-96-п)
, "Правил
розрахунків за перевезення вантажів" ( z0864-00 ) (z0864-00)
, Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст. 257, 258,
909, 925 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 307, 315
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідач-1 проти позову заперечив, посилаючись на
пропущення позивачем 6-місячного строку позовної давності; на те,
що повідомлення (авізо), відомості плати за користування вагонами,
розрахунок суми позову не є доказами позовних вимог; на те, що
позивачем не визначені позовні вимоги щодо кожного з відповідачів;
на те, що вартість відшкодування плати за користування вагонами не
є базою оподаткування ПДВ.
Відповідач-2 позову не визнав, посилаючись на вищезазначене,
а також на необгрунтованість позовних вимог, стверджуючи, що за
понесення відповідачем-3 витрат зі сплати за користування вагонами
на користь відповідача-1 відповідальність перед залізницею за
користування вагонами контрагентами несе власник залізничної
під'їзної колії.
Відповідача-3 проти позову заперечив, посилаючись на те, що
обов'язок з відшкодування залізниці плати за користування вагонами
повинен нести відповідач-1 на понесення відповідачем-3 витрат зі
сплати за користування вагонами на користь відповідача-1, на
недоведеність розміру позовних вимог, на безпідставність
нарахування позивачем ПДВ на вартість відшкодування плати за
користування вагонами.
При цьому, відповідач-3, вважаючи, що позивачем пропущено
шестимісячний строк позовної давності щодо заявлених вимог, надав
суду заяву про застосування строку позовної давності.
Судом задоволено клопотання сторін про розгляд справи в
порядку ч.4 ст. 69 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 06.04.06р. до
11.05.06р., з 15.06.06р. до 27.07.06р., до 15.08.06р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення
представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
У лютому 2004 року Донецької залізницею на під'їзну колію при
ст. Донецьк, що належить ВАТ "Донецький металургійний завод",
відповідно до договору № 1/103 від 17.11.2000р. для його
контрагентів - ЗАТ "Мініметалургійний завод "IСТIЛ (Україна)", ЗАТ
"Донецьксталь" - металургійний завод", під вивантаження та
навантаження подавалися вагони належності іноземних залізниць.
Відповідно до розділу 2, 3 "Правил користування вагонами і
контейнерами" ( z0165-99 ) (z0165-99)
, облік часу перебування вагонів на
під'їзній колії відповідача здійснювався ст. Донецьк за
відомостями плати за користування вагонами №№ 021173, 021185,
021193, 021196, які підписував ВАТ "Донецькій металургійний
завод", як власник залізничної під'їзної колії.
Згідно із п.14 "Правил користування вагонами і контейнерами"
( z0165-99 ) (z0165-99)
(в редакції, що діяла у відповідний період), п.4.1.
та додатку № 5 до "Правил експлуатації, пономерного обліку та
розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших
держав", затверджених та п'ятнадцятому засіданні Ради залізичного
транспорту держав - учасниць Співдружності 24.05.96р., телеграфної
вказівки "Укрзалізниці" № ЦЗ-1-11/943 від 22.07.03р. загальна сума
плати за користування вагонами, зазначеними у цих відомостях,
складає 496,70 швейцарських франка, що за курсом Національного
Банку України на час їх оформлення становить 2536,65 грн. (в т.ч.
ПДВ - 422,78 грн.)
Вказані відомості плати за користування вагонами власник
залізничної під'їзної колії - відповідач-1 підписав із
зауваженнями, вважаючи, що він не повинен вносити залізниці плату
за користування вагонами інших держав, оскільки, вказівкою
"Укрзалізниці" № ЦЗ-1-11/943 від 22.07.03р., якою встановлений
порядок нарахування цієї плати, не скасований порядок, що існував
раніше. Також відповідач-1 заперечував проти внесення ним плати за
користування вагонами, що надходили на адресу його контрагентів,
яка складає згідно його розрахунку 2536,65 грн.
У зв'язку з тим, що направлені відповідачам рахунки на сплату
вищевказаної суми останніми не були сплачені, позивач звернувся до
суду із даним позовом.
У поясненнях від 28.03.06р. № 39 позивач зазначив, що цю суму
йому має відшкодувати позивач-1 як власник залізничної колії.
Відповідачі проти задоволення позову заперечили, посилаючись
на безпідставність позовних вимог, недоведеність їх розміру, сплив
6-місячного строку позовної давності щодо заявлених вимог.
Відповідачем-3 надано суду заяву про застосування строку
позовної давності.
Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
, правосуддя у господарських судах здійснюється на
засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і
судом.
Згідно із ст. 4-3 зазначеного кодексу, судочинство у
господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та
заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується
на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивчивши надані сторонами документи, враховуючи доводи
позивача в обгрунтування позовних вимог та заперечення
відповідачів проти позову, суд дійшов висновку про необхідність
задоволення позову стосовно відповідача-1 з наступних підстав.
Згідно із ч. 4 ст. 119 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
вантажовласники та порти відшкодовують залізницям плату за
користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів
від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій
у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних
договорів України з цих питань.
Відповідний порядок визначено постановою Кабінету Міністрів
України від 28.10.96р. № 1312 ( 1312-96-п ) (1312-96-п)
"Про номерний облік
простою вантажних вагонів, які належать іншим державам" та
"Правилами користування вагонами і контейнерами", затвердженими
наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 р. № 113
( z0165-99 ) (z0165-99)
(далі - Правила).
Зазначеною постановою визначено час, за який нараховується
плата за користування вагонами (від часу прийому їх від залізниці
до повернення їх після виконання вантажних операцій), а Правилами
визначено порядок ведення обліку цього часу, нарахування плати та
ставки плати за користування вагонами.
Пунктом 1 Правил встановлено однаковий порядок обліку часу
користування та проведення розрахунків як вагонів парку залізниць
України, так і вагонів парку залізниць інших держав.
Облік часу користування і нарахування плати за користування
вагонами здійснюється за відомостями плати за користування
вагонами (п.п.3, 4 Правил).
Згідно із п.2.6 "Правил розрахунків за перевезення вантажів",
затверджених наказом Міністерства транспорту України від
21.11.2000 р. № 644 ( z0864-00 ) (z0864-00)
, підставою для розрахунків за
користування вагонами є відомості плати за користування вагонами.
Пунктом 14 Правил встановлено, що плата за користування
вагонами і контейнерами інших держав нараховується за ставками,
встановленими "Правилами експлуатації, пономерного обліку та
розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших
держав" затверджених на п'ятнадцятому засіданні Ради залізничного
транспорту держав - учасниць Співдружності 24.05.96р. та іншими
міжнародними угодами.
Отже, за встановленим порядком плата за користування вагонами
іноземних держав нараховується у загальному порядку за
встановленими ставками.
Відповідно до п.п.1.1, 1.3 "Правил комплексних розрахунків
між залізничними адміністраціями держав - учасниць СНД,
Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської
Республіки" ( 998_207 ) (998_207)
, затверджених на дванадцятому засіданні
Ради залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності
10.12.94 р., розрахунки із залізничними адміністраціями -
власницями вагонів здійснюються комплексно розрахунковими
організаціями залізниць, зазначеними у додатку № 2 до цих
Правил... Такі розрахунки з боку "Укрзалізниці" здійснює ДП
"Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень
(далі -РЦП).
За користування вагонами належності іноземних залізниць, що
були у користуванні українських вантажовласників у лютому 2004
року, за зведеною відомістю, складеною РЦП, на "Укрзалізницю" були
нараховані наступні суми: за користування вагонами Білоруської
залізниці - 252570,09 швейцарських франків. Відповідно до зведеної
відомості нарахованих платежів за користування вагонами інших
держав з розподіленням їх по залізницях України за лютий 2004 року
на Донецьку залізницю віднесена плата у загальному розмірі
1058861,19 швейцарських франків
Позивач стверджує, що до цих сум увійшла плата за
користування вагонами, зазначеними у спірних відомостях, згідно
витягу з розрахункових відомостей за вагони власності держав СНД
та Балтії та території Донецької залізниці за лютий 2004 року.
На підставі п.п.1.2., 5.4. "Порядку розподілу надходжень і
платежів між залізницями України та Українським державним Центром
залізничних рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" за
користування вантажними вагонами колії 1520 мм і 1435 мм
належності Укрзалізниці, інозалізниць та інших держав",
затвердженого наказом Укрзалізниці від 05.07.02р. № 343-Ц, вказана
вище сума стягнута РЦП з Донецької залізниці по авізо № 851 від
11.06.04р., що і складає витрати Донецької залізниці у зв'язку із
користуванням відповідачами іновагонами за спірний період.
Статтею 73 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що відповідальність перед залізницею за користування
вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе
підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія, у зв"язку
з чим плату за користування іновагонами контрагентами у лютому
2004 р. в сумі 2536,65 грн. повинен сплатити залізниці власник
залізничної під'їзної колії, яким є ВАТ "Донецький металургійний
завод"
Відповідно до п.2 "Правил користування вагонами і
контейнерами", під вантажовласниками у цих Правилах розуміються
вантажовідправки, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій,
порти, організації, установи, громадяни - суб'єкти підприємницької
діяльності.
Витрати позивача у зв'язку із користуванням відповідачами
іновагонами у лютому 2004р. обгрунтовані позивачем, який надав
суду електронні зведені відомості нарахованих платежів за
користування вагонами інших держав, що містять загальну суму плати
за користування іновагонами, нараховану на Укрзалізницю, зведені
відомості нарахованих платежів за користування вагонами інших
держав з розподіленням їх по залізницях України, містять загальну
суму плати за користування вагонами, віднесену на залізницю,
розрахункові відомості по нарахуванням на Донецьку залізницю плати
за користування вантажними вагонами СНД та Балтії по кожній
адміністрації - власниці вагонів, які щомісячно направляються
електронною поштою на електронну адресу залізниці та містять
номери вагонів і період знаходження їх на залізниці, а також авізо
ДП "Український Державний розрахунковий центр міжнародних
перевезень про стягнення відповідної суми з залізниці. Зазначена
сума згідно із п.5.2. "Порядку розподілу надходжень і платежів між
залізницями України та Українським державним Центром залізничних
рефрижераторних перевезень "Укррефтранс" за користування
вантажними вагонами колії 1520 мм і 1435 мм належності
Укрзалізниці, інозалізниць та інших держав", затвердженого наказом
Укрзалізниці від 05.07.02 р. № 343-Ц, відображується залізницею в
складі витрат на перевезення Номенклатури витрат по основній
діяльності підприємств залізничного транспорту України.
Строки розрахунків за користування вагонами між залізничними
адміністраціями визначені "Правилами експлуатації, пономерного
обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами
власності інших держав", затвердженими на п'ятнадцятому засіданні
Ради залізничного транспорту держав - учасниць Співдружності
24.05.96р. та "Правилами комплексних розрахунків між залізничними
адміністраціями держав - учасниць СНД, Латвійської Республіки,
Литовської Республіки, Естонської Республіки", затвердженими на
дванадцятому засіданні Ради залізничного транспорту держав -
учасниць Співдружності 10.12.94 р.
Відповідно до 4.9. "Правил експлуатації, пономерного обліку
та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших
держав", до 15 числа місяця, наступного за звітним, формуються
номерні списки обліку передачі вагонів по кожному міждержавному
стиковому пункту. До 23 числа другого місяця, наступного за
звітним, залізничні адміністрації проводять вивірення номерного
обліку передачі вагонів по межовим міждержавним стиковим пунктам.
До 28 числа другого місяця, наступного за звітним, залізничні
адміністрації складають розрахункові відомості за користування
вантажними вагонами власності інших держав по своїй території та
передають їх залізничним адміністраціям - власницям вагонів.
Згідно із п. 2.3.1.2. "Правил комплексних розрахунків між
залізничними адміністраціями держав - учасниць СНД, Латвійської
Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки"
( 998_207 ) (998_207)
, підсумкові суми розрахункових відомостей за
користування вантажними вагонами включаються в сальдову відомість
або бухгалтерську виписку залізничної адміністрації користувача на
користь залізничної адміністрації власниці, складену на останнє
число третього місяця, наступного за звітним.
Отже, розрахунки між залізничними адміністраціями за
користування вагонами проводять на останнє число третього місяця,
наступного за звітним. Згідно із п. 1.2. "Порядку розподілу
надходжень і платежів між залізницями України та Українським
державним Центром залізничних рефрижераторних перевезень
"Укррефтранс" за користування вантажними вагонами колії 1520 мм і
1435 мм належності Укрзалізниці, інозалізниць та інших держав",
нарахована Укрзалізницею плата за користування вантажними вагонами
інших держав відноситься на залізниці України пропорційно
фактичному часу перебування на кожній залізниці.
Таким чином, розрахунки по платі за користування вагонами за
лютий 2004 року між залізничними адміністраціями проводилися на
останнє число травня 2004 року, тому в авізо РЦП № 851 від
11.06.04 р. зазначено "розрахунки за користування вантажними
вагонами з країнами СНД та Балтії за травень 2004 року".
Згідно із п.1.3. ст.. 1 ЗАКОНУ України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платником податку є особа, яка
зобов"язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку,
який сплачує покупець.
Відповідач-1 отримував від Донецької залізниці транспортні
послуги, в тому числі і послуги по користуванню вагонами. Таким
чином, відповідач-1 є покупцем послуг по користуванню вагонами, як
парку Укрзалізниці, так і парку іноземних держав, що підтверджують
оформлені відомості плати за користування вагонами.
Згідно із п.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, продаж товарів (робіт, послуг)
здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням
податку на додану вартість. У даному випадку ціна послуг
встановлюється розміром відшкодування.
Таким чином, відповідно до приписів зазначеного закону,
залізниця є платником ПДВ і зобов'язана включати ПДВ в ціну
наданих послуг та утримувати його з покупця цих послуг.
Ствердження відповідачів про сплив строку позовної давності
щодо суд до уваги не приймає. Статтею 257 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
загальна позовна давність встановлена тривалістю у 3 роки.
Частиною 1 ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що для
окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна
позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із
загальною. Для спірних правовідносин (відшкодування плати за
користування іновагонами) законом не встановлена спеціальна
позовна давність.
Статут залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, ст.137 якого
встановлює, що позови залізниць до вантажовідправників,
вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із Статуту, можуть
бути подані протягом 6 місяців, не є законом (є підзаконним
нормативним актом).. Посилання відповідачів на ст. 26 Закону
України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, яка передбачає,
що порядок та строки пред'явлення позовів визначаються Статутом
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
відповідно до чинного законодавства
України, є помилковим, оскільки цією статтею визначено, що Статут
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
не повинен суперечити чинному
законодавству.
Посилання відповідачів на ч.5 ст. 315 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, яка передбачає, що для пред'явлення
перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів,
що випливають із перевезення, встановлюється шестимісячний строк
позовної давності, та ч. 3 ст.925 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, яка встановлює позовну давність в один рік для вимог,
що випливають із договору перевезення, є помилковими, оскільки
користування вагонами не випливає із договору перевезення.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 307 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
за договором
перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується
доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до
пункту призначення та видати його особі, яка має право на
одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується
сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення
договору перевезення вантажу підтверджується складенням
транспортної накладної.
Таким чином, договір перевезення є укладеним з моменту
прийняття залізницею вантажу до перевезення та виконаним - з
моменту видачі його вантажоодержувачу на станції призначення.
Згідно із ч. 4 ст. 119 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
вантажовласники відшкодовують залізницям плату за користування
вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці
до повернення їх після виконання вантажних операцій. Предметом
позову є відшкодування плати за користування іноземними вагонами
за час знаходження їх у вантажовласників на під'їзній колії під
вантажними операціями. Таки чином, користування вагонами має місце
або до укладення договору перевезення, або після його виконання а
тому не може вважатися таким, що випливає із перевезення.
З врахуванням наведеного, враховуючи, що спеціальна позовна
давність для вимог, що випливають із користування вагонами, не
встановлена, до спірних правовідносин слід застосовувати загальний
строк позовної давності.
З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача-1 проти
позову судом відхиляються, клопотання відповідача-3 щодо
застосування строку позовної давності залишено без задоволення.
Таким чином, позовні вимоги стосовно відповідача-1 підлягають
задоволенню, у задоволені позовних вимог стосовно відповідача-2 та
відповідача-3 слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 73,
119 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця",
м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства "Донецький
металургійний завод", м.Донецьк, -задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Донецький
металургійний завод"(83062, м.Донецьк, вул.Ткаченко, 122; код
00191164) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця"
(83000, м. Донецьк, вул..Артема,68; код 01074957) 2536,65 грн. -
відшкодування плати за користування вагонами іноземних залізниць у
лютому 2004 р., 102,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ у встановленому законом порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.08.06 р.
Повний текст ріше ння підписано 21.08.06 р.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 5 прим.