Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.I., суддів Морщагіної Н.С. та Склярук О.I., при секретарі Iванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Донецький завод по ремонту транспортного устаткування" (представник до судового засідання не з'явився) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, довіреність від 24.06.05 року), про зобов'язання відновити порушене відповідачем асфальтове покриття площею 0,0547 га, розташоване в IНФОРМАЦIЯ_1, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Першотравневої районної державної адміністрації (представник до судового засідання не з'явився) та відкритого акціонерного товариства спеціалізованого ремонтно-будівельного та монтажно-налагоджувального підприємства "Донецьккомунекологія" (представник до судового засідання не з'явився),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донецький завод по ремонту транспортного устаткування" (далі - Компанія) звернулося до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1(далі - Підприємець) про зобов'язання Підприємця звільнити об'єкт права власності Компанії - територію з твердим покриттям, загальною площею 0,0547 га, розташовану в IНФОРМАЦIЯ_1, визначену умовним позначенням А18 та 39 під кодом контуру 86.5 (далі - Покриття). Позовні вимоги Компанії грунтуються на протизаконному розміщенні Підприємцем залізничного вагону та будівельних матеріалів на території з твердим покриттям, належній Компанії на підставі договору купівлі-продажу території з твердим покриттям від 25.06.03 року (далі - Договір купівлі-продажу), укладеного з продавцем відкритим акціонерним товариством спеціалізованим ремонтно-будівельним та монтажно-налагоджувальним підприємством "Донецьккомунекологія" (далі - Фірма).

Представник позивача після спрямування постановою Вищого господарського суду України від 13.09.06 року справи № 18/301в на новий розгляд господарському суду Донецької області, до жодного з шістьох судових засідань не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, втім згідно 28.10.05 року змінив предмет позову, вимагаючи зобов'язати Підприємця відновити порушене відповідачем асфальтове покриття площею 0,0547 га, розташоване в IНФОРМАЦIЯ_1 (т.2 а.с.87-88).

Представники Підприємця категорично заперечили проти позову, зазначаючи, що Договір купівлі-продажу не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач не довів існування асфальтового покриття на спірній земельній ділянці, окрім того, відповідач вказує, що земельною ділянкою загальною площею 0,0547 га, розташованою в IНФОРМАЦIЯ_1, визначеною умовним позначенням А18 та 39 під кодом контуру 86.5 з кадастровим номером НОМЕР_1 останній користується за законних підставах - згідно договору оренди землі НОМЕР_2 (далі - Договір оренди), укладеного з Першотравневою районною державною адміністрацією (далі - Адміністрація), а правові підстави для користування позивачем цією земельною ділянкою - відсутні.

Судом в порядку статті 27 ГПК України (1798-12) залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Адміністрацію та Фірму.

Третя особа Фірма до судового не з'явилася, пояснень щодо суті позову суду не надала, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, про що свідчить відповідні поштові повідомлення. Третя особа Адміністрація після спрямування постановою Вищого господарського суду України від 13.09.06 року справи № 18/301в на новий розгляд господарському суду Донецької області, до жодного з шістьох судових засідань не з'явилася, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, втім при попередніх розглядах справи № 18/301в судом першої інстанції пояснювала суду, що Підприємець користується ділянкою, на якій розташоване Покриття, на підставі Договору оренди, натомість позивач не наділений жодними правами володільця, користувача чи розпорядника земельної ділянки, на якій розташоване спірне Покриття.

Вислухавши у судовому засіданні представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що у позовних вимогах Компанії слід відмовити виходячи з наступного.

За змістом розділів 1-2 Договору купівлі-продажу (т.1 а.с.11-13) Фірма продає, а Компанія придбаває за 1'500 грн. територію з твердим покриттям (шляхи, проїзди, тротуари, залізничні шляхи) під умовним позначенням А18 та 39 під кодом контуру 86.5.

Суд не вважає, що відчуженню за Договором купівлі-продажу піддано земельну ділянку під умовним позначенням А18 та 39 під кодом контуру 86.5, оскільки це не випливає як з умов самого Договору купівлі-продажу, так і з приписів статей 82, 128 ЗК України, згідно яких продаж земельних ділянок здійснюється лише згідно нотаріально посвідчених та зареєстрованих державою договорів. Також суд не вважає, що Покриття є об'єктом нерухомості, оскільки позивач не довів, що зазначене Покриття пов'язане із земельною ділянкою відповідним нерозривним фундаментом, а його переміщення призведе до зміни його призначення.

Дослідивши Договір оренди (т.1 а.с.85-89), з якого виникли цивільні права та обов'язки Підприємця та Адміністрації, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) земельної ділянки, який підпадає під правове регулювання норм Закону України "Про оренду землі" (161-14) , статті 256-276 ЦК УРСР (1540-06) , статті 93 ЗК України та статей 759-786 ЦК України (435-15) .

Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР (1540-06) , статті 758 ЦК України (435-15) , статті 93 ЗК України та статті 13 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , а також пункту 1.1 Договору оренди Адміністрація зобов'язалася надати, а Підприємець - прийняти у строкове (20 років) платне користування земельну ділянку площею 0,0547 га, розташовану в IНФОРМАЦIЯ_1. Державна реєстрація Договору оренди, з якою норми статей 125-126 ЗК України, статті 18 Закону України "Про оренду землі" (161-14) та статті 210 ЦК України (435-15) пов'язують набрання чинності Договором оренди, здійснена 11.06.04 року за номером 19.

Згідно розділу 2 Договору оренди, Підприємець отримав земельну ділянку для будівництва торгівельного комплексу.

Дослідженням плану землекористування (додатку до акту встановлення меж землекористування) від 10.01.01 року (т.1 а.с.44-45), суд встановив, що земельна ділянка, якою користується Підприємець (виділено жовтим кольором), частково розташована під Покриттям, належним Компанії (оранжевий колір), втім, права Підприємця на користування земельною ділянкою згідно Договору оренди є приоритетними, оскільки виникли на законних підставах, тому саме використання позивачем Покриття створює порушення прав Підприємця, як законного користувача земельною ділянкою, а не навпаки.

Позивач не довів суду того, що Компанія наділена речовими правами на земельну ділянку, на якій розташовано Покриття, та того, що саме Підприємець порушив права Компанії на Покриття. Належних та допустимих доказів знищення або пошкодження Підприємцем належного Компанії Покриття (доказів вини відповідача у правопорушенні) - суду не надавалося.

За загальними правилами господарського процесу (стаття 33 ГПК України (1798-12) ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується в першу чергу позивача, який має  довести факти та обставини, на підставі яких він обгрунтовує позов. Наразі, позивач не довів суду ані власних речових прав на земельну ділянку, на якій розташоване Покриття, ані факту пошкодження Підприємцем спірного Покриття, ані навіть того факту, що Покриття є саме асфальтовим, через що на думку позивача відповідач повинен відновлювати полотно асфальту - бо умови Договору купівлі-продажу та матеріали справи визначають Покриття просто як твердий шар, без вказівок на матеріал виготовлення (асфальт, бетон, каміння або інш.).

З огляду на наведене, причиною відмови у задоволенні позову є доказова необгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України (1798-12) , суд покладає судові витрати на позивача.

На підставі статей 13 Закону України "Про оренду землі" (161-14) , статті 82, 128 ЗК України, статей 256-276 ЦК УРСР (1540-06) , статей 759-786 ЦК України (435-15) , керуючись ст.ст.22, 27, 29, 33, 43, 75, 82-85 ГПК України (1798-12) , суд -

ВИРIШИВ:

Відмовити у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Донецький завод по ремонту транспортного устаткування" до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання відновити порушене відповідачем асфальтове покриття площею 0,0547 га, розташоване в IНФОРМАЦIЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.