Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2001р.
За позовом ТОВ "ХХХ"
До ДПІ у П-ському районі м. Києва
Про визнання рішень недійсними
Представники
Від позивача: присутні
Від відповідача: присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними рішень ДПІ у
П-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.06.2001р. та № 2 від
ХХ.06.2001р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки, на
підставі якого прийняті оспорювані рішення, не відповідають
вимогам законодавства.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що факти
порушення податкового законодавства та Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
зазначені в акті
перевірки, а тому рішення прийняті правомірно.
Відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі у
зв'язку з розслідуванням СВ ПМ ДПІ у Ш-ському районі м. Києва
кримінальної справи по обвинуваченню головного бухгалтера позивача
в ухиленні від сплати податків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Рішенням ДПІ у П-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.06.2001р.
вирішено стягнути з позивача ТОВ "ХХХ" фінансові санкції в
п'ятикратному розмірі на суму 69385 грн. за порушення п.17.1.
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Рішенням ДПІ у П-ському районі м. Києва № 2 від ХХ.06.2001р.
вирішено стягнути з позивача ТОВ "Центр земельної реформи ,в
Україні" 5216,63 грн. ПДВ, 1859,21 грн. пені по ПДВ, 7700 грн.
податку на прибуток 2293,83 грн. пені по податку на прибуток,
1304,16 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість в
розмірі 25% та 1925 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток в
розмірі 25 % на підставі п. 17.1.3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків, бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення позивачем Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п. 20.1
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Оспорювані рішення прийняті на підставі акту перевірки № 000 від
ХХ.06.2000р. (копія в справі), в якому серед іншого зазначено, що
позивач уклав договір від ХХ.04.2000р. з КМП "УУУ" про оренду у
останнього приміщення для проживання 105 слухачів семінару. Сума
договору 31300 грн., в т.ч. ПДВ 5216, 67 грн. були повністю
сплачені позивачем на рахунок КМП "УУУ", яке по першій події
(оплаті) виписало позивачу податкові накладні. Позивач відніс суму
5216,63 грн. до податкового кредиту за квітень 2000р. на підставі
зазначених вище податкових накладних. Сума 26083,37 грн., сплачена
КМП "УУУ", була включена позивачем до складу валових витрат в
декларації по податку на прибуток за 1 півріччя 2000 року.
Зустрічною перевіркою Державних Республіканських курсів підвищення
кваліфікації керівних працівників та спеціалістів встановлено, що
позивач сплатив зазначеним Курсам 13877 грн., про що свідчать
прибуткові касові ордери Курсів. Вищезазначена оплата була
надійшла до Курсів та була оприбуткована в касі. В прибуткових
касових ордерах зазначено "прийнято від ТОВ "ХХХ". КМП "УУУ" за
юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не встановлена.
Враховуючи наведене, встановлено, що позивач порушив вимоги п. 1.2
р. 1, п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.7, 2.13, 2.15, 2.16 р. II з врахуванням
п. 3.2 р. III "Положення про документальне забезпечення записів в
бухгалтерському обліку" ( z0168-95 ) (z0168-95)
, п. 3.1, 5.1, 5.2.1, 11.2.1 з
врахуванням вимог п. 5.2.6, 5.2.7, 5.3, 5.4 Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
; п. 1.4 р. 1, п. 2.3. р. 2 Порядку
складання декларації про прибуток підприємства ( z0313-97 ) (z0313-97)
; п.
7.2.1, 7.2.3, 7.4.1, 7.7.1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме: договір від ХХ.04.2000р., акт
виконаних робіт від ХХ.04 2000р., рахунки-фактури, платіжні
доручення і податкові накладні не підтверджують виконання КМП
"УУУ" робіт для позивача. Як встановлено перевіркою, ці роботи для
позивача були виконані Державними Республіканськими курсами
підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів.
Перевіркою донарахованої ПДВ за квітень 2000р. 5216,63 грн.,
податок на прибуток за 1 півріччя 2000 року 7700 грн. Перевіркою
встановлено не оприбуткування готівки в касі на суму 13877 грн.
До матеріалів справи позивачем надана копія договору оренди від
ХХ.04.2000р., за яким КМП "УУУ" зобов'язується надати позивачу
приміщення для проживання 105 слухачів семінарів. Оплата за оренду
здійснена позивачем ХХ.04.2000р. на загальну суму 31300 грн.
(копії платіжних доручень в справі) на підставі рахунків-фактур
КМП "УУУ" (копії в справі).
Про надання послуг за договором оренди свідчить акт виконаних
робіт від ХХ.04.2001р., складений позивачем та КМП "УУУ" (копія в
справі).
КМП "УУУ" надало позивачу податкові накладні № 5 та № 6 від
ХХ.04.2001р. (копія в справі), загальна сума ПДВ в яких 5216,63
грн.
Факт реєстрації КМП "УУУ" як платника податку на додану вартість
відповідачем не оспорюється, про що зазначено в акті перевірки.
Згідно з п. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу).
Пункт 7.5 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнає датою виникнення
права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої
з наступних подій:
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг)
б) дата отримання податкової накладної.
Тобто, позивач отримав право на податковий кредит ХХ.04.2001р.
оскільки оплата була першою подією.
Відповідно до п. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті
робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським
документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості
таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника
податку податковим органом суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,
непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином Закон України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише один випадок не включення до складу
податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність
податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу
податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон
України не передбачає.
Законом України від 25.06.91 року № 1251-12 "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
для платника податку не передбачено
обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого
платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в
якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських
книг, журналів тощо). Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає обов'язку
або права одного платника податку контролювати, показники
податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника
податку.
Відповідно до п. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать до складу валових витрат
будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами введення податкового обліку.
Твердження відповідача про невідповідність первинних документів
вимогам Положення про документальне забезпечення записів в
бухгалтерському обліку ( z0168-95 ) (z0168-95)
не доведене, оскільки в акті
перевірки не зазначено, в чому саме полягає порушення перелічених
пунктів. Твердження відповідача про те, що передбачені договором
оренди від ХХ.04.2000р. послуги та роботи, про виконання яких
зазначено в акті від ХХ.04.2000р., були фактично виконані
Державними Республіканськими курсами підвищення кваліфікації
керівних кадрів і спеціалістів не доведено, оскільки цим
відповідач фактично зазначає про недійсність договору між
позивачем та КМП "УУУ", але рішення суду з цього приводу, яке б
набуло законної сили, до матеріалів справи не надане.
За таких обставин суд вважає, що позивач не допустив порушення
вимог ЗУ " Про податок на додану вартість " ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому підстав
для донарахування податків, пені та застосування штрафних санкцій
до позивача не було.
Щодо порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг", суду також не надано документів, які б свідчили, що
позивач взагалі отримував готівку чи розраховувався готівкою. Той
факт, що в первинних бухгалтерських документах Державних
Республіканських Курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів та
спеціалістів зазначається про отримання готівки від позивача, не
може бути підставою для висновку про здійснення розрахунків
готівкою, оскільки в акті перевірки не зазначено, що на цих
первинних документах є підписи працівників позивача, а тому
позивач не може нести відповідальність за складання первинних
документів іншими особами. Крім того, відповідачем на доведення
своїх тверджень в цій частині не надано доказів. В акті перевірки
зміст допущеного позивачем порушення порядку здійснення
розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій
не зазначений, що є порушенням вимог Інструкції про порядок
застосування штрафних (фінансових) санкцій органами податкової
служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають
задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки з нього
не вбачається зв'язок між розслідуванням кримінальної справи та
розглядом спору Господарським судом м. Києва. Крім того, таке
клопотання суперечить положенням п. 5.2.6 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Керуючись ст. 33,49, 82-84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Визнати недійсними рішення Державної
податкової інспекції у П-ському районі м. Києва № 1 від
ХХ.06.2001р. та № 2 від ХХ.06.2001р.
Стягнути з Державної податкової інспекції у П-ському районі м.
Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 154
грн. судових витрат.