ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 р.
№ 37/42-08
( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs2234215) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді
Дерепи В.І.,
суддів :
Грека Б.М. –(доповідача у справі), Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Трейд"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.08
у справі
№ 37/42-08
господарського суду
Харківської області
за позовом
Науково-дослідного інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Трейд"
про
стягнення 17245,94 грн.
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Інститут проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України (позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення із ТОВ "Восток - Трейд" (відповідач) 15576,85 грн. заборгованості по орендній платі та відшкодуванню наданих комунальних послуг, 1036,59 грн. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, 632,50 грн. штрафу за прострочення платежів понад 30 днів у сумі та судові витрати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.08 (суддя Доленчук Д.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.08 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Токар М.В., суддів: Івакіної В.О., Фоміна В.О.), позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 15576,85 грн. заборгованості по орендній платі та відшкодуванню наданих комунальних послуг, пеню за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань у сумі 487,40 грн., штраф за прострочення платежів понад 30 днів у сумі 632,50 грн. та судові витрати. В задоволенні клопотання відповідача про визнання недійсним частково договору оренди № 180 від 31.12.06 відмовлено.
Не погоджуючись з судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що звіт ТОВ "Ліга - Експерт" про оцінку права користування покрівлею і частинами приміщення технічного поверху лабораторного корпусу Інституту проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАН України за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, 2/10 не відповідає діючому законодавстві, він є невірним, у зв'язку з чим сума коштів за договором оренди № 180 від 31.12.06 нарахована позивачем відповідачу помилково.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Інститутом проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток Трєйд" 31.12.06 укладений договір оренди нерухомого майна № 180. Згідно з п. 1.1. договору оренди від 31.12.06 № 180 позивач передає, а відповідач приймає в орендне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України: частину покрівлі та технічний 19 поверх площею 1,5 кв. м. висотного лабораторного корпусу, надалі "майно", що розміщено за адресою: 61046, м. Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою на право користування покрівлею для встановлення двох антен 124376,00 грн., приміщення технічного 19 поверху площею 1,5 кв.м. -1535,00 грн.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою використання частини покрівлі для встановлення двох антен та розміщення базової станції на технічному 19 поверсі для надання послуг "Інтернет". 31.12.06 між сторонами складений акт приймання-передачі майна, згідно якого відповідач прийняв вказане майно.
Відповідно до п. 5.1. договору за оренду майна відповідач повинен був сплачувати позивачу на підставі наданих рахунків:
- орендну плату за користування 19 технічним поверхом площею 1,5 кв. м, яка становить 24,83 грн.;
- плату за право користування частиною покрівлі для розміщення двох антен на місяць 2005,52 грн.;
- відшкодування комунальних платежів;
- відшкодування податку на землю;
- витрати на утриманих будинку та прилеглої території;
- інші витрати по розрахункам позивача.
Згідно з п.5.2. договору, орендна плата повинна сплачуватися авансом за два місяці вперед у розмірі 4000,00 грн. і заліковується при розірванні договору, як сплата за останні два місяці дії договору. Орендна плата та сплата інших платежів має перераховуватися відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця за весь час фактичного користування приміщенням до його звільнення.
Судом визначено, та не заперечується скаржником, що на підставі умов договору загальна сума заборгованості за цим договором відповідача перед позивачем складає 15376,85 грн. Тому судами зроблено висновок про необхідність стягнення з відповідача такої суми заборгованості та нарахованої на неї пені та штрафу. Скаржник вважає, що судами неправомірно задоволені позовні вимоги, оскільки договором визначений завищений розмір орендної плати. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не приймає до уваги доводи скаржника з наступних підстав.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто, уклавши договір, відповідач зобов'язаний виконувати його, оскільки підписуючи договір, він погодився на його умови, в тому числі, щодо розміру орендної плати. Зміни до умов договору щодо розміру орендної плати сторонами не вносилися. Він також не визнавався недійсним в цій частині. Тому відповідач не має права оплачувати орендну плату в розмірі, непогодженому з позивачем, а повинен дотримуватися умов договору. В частині відмови у задоволенні клопотання про визнання недійсним договору оренди судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються господарським судом касаційної інстанції.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Трейд" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.08 у справі № 37/42-08 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко