за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання Техсировина",

ЄДРПОУ 22003881, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє",

ЄДРПОУ 30790405, м.Срібне

про визнання договору дійсним

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Костенко Т.I.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України (1798-12) в засіданні суду

оголошувалась перерва з 11.01. по 17.01.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання Техсировина", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє", м.Срібне, про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на узгодження сторонами всіх істотних умов спірного договору та дотримання вимог чинного законодавства під час його укладання, внаслідок чого вказаний договір є дійсним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.12.2006р. повідомив суд про ті обставини, що в зв'язку з відсутністю грошових коштів спірний договір не був посвідчений нотаріально. Одночасно, відповідач посилається на пропущення строку, встановленого для нотаріального посвідчення договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

07.04.2005р. між сторонами був підписаний договір купівлі-продажу №04/04, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити вартість автогаражу вантажного автотранспорту (диспетчерської автогаражу).

Виходячи зі змісту позовної заяви, вказаний вище договір містить у собі всі необхідні істотні умови для такого виду правочинів, а зобов'язання за цим договором щодо передачі майна відповідачем повністю виконані.

В зв'язку з ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення договору №04/04 від 07.04.2005р., позивачем заявлені вимоги про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору №04/04 від 07.04.2005р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.12.2006р. заперечень по суті позовних вимог не надав. Одночасно, відповідачем повідомлено суд про відсутність у нього грошових коштів для проведення нотаріального посвідчення спірного договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

За приписом ст.4 Закону України "Про власність" (697-12) володіти, користуватися і розпоряджатися майном має право його власник.

Зокрема, саме власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України (435-15) право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, при розгляді вимог щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу, враховуючи норми ст.4 Закону України "Про власність" (697-12) , ст.ст.655, 658 Цивільного кодексу України (435-15) , судом повинно бути встановлено, перш за все, правомірність відчуження вказаного майна з боку продавця (відповідача по справі).

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

В обгрунтування наявності у відповідача права власності на автогараж вантажного автотранспорту, який є предметом спірного договору купівлі-продажу, позивач посилається на надані до матеріалів справи договір №1/АП від 03.07.2000р., перелік майна переданого в процесі реформування СТОВ "Срібне" у ТОВ "Агрофірма "Преображеніє".

Як встановлено судом, за змістом договору №1/АП від 03.07.2000р. СТОВ "Срібне" зобов'язалось передати у власність відповідача, а відповідач взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити валові активи, які знаходяться на балансі СТОВ "Срібне".

Згідно з наданим до матеріалів справи переліком №6 майна, переданого в процесі реформування СТОВ "Срібне" в ТОВ "Агрофірма "Преображеніє", було передано, зокрема, автогаражі.

За твердженням позивача, один з цих автогаражів є нерухомим майном та був предметом спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

Проте, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) позивачем не визначено ідентифікуючих ознак предмету спірного договору, складу цього майна, його технічних характеристик, документів, які підтверджують введення автогаражу в експлуатацію, не вказано місцезнаходження цього майна.

Крім цього, позивачем не надано доказів, що підтверджують тотожність майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р., та яке було передано відповідачу за переліком №6 до договору №1/АП від 03.07.2000р.

Відсутність вказаних вище доказів унеможливлює встановлення судом тих обставин, що автогараж, який є предметом купівлі-продажу за договором №04/04 від 07.04.2005р., входив до складу майна, визначеного у переліку №6 до договору №1/АП від 03.07.2000р.

Позивачем також не надано відповідних документів, які б підтверджували наявність у СТОВ "Срібне" права власності на цей автогараж.

Відповідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (436-15) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України (435-15) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.638 Цивільного кодексу України (435-15) та ст.180 Господарського кодексу України (436-15) істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 656 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Як вказувалося вище, за твердженням позивача, предмет спірного договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р. є нерухомим майном.

Згідно із ст.181 Цивільного кодексу України (435-15) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як встановлено судом, сторонами в договорі №04/04 від 07.04.2005р. не визначено місцезнаходження нерухомого майна, яке є предметом цього договору купівлі-продажу, внаслідок чого суд дійшов висновку про неузгодженість позивачем та відповідачем всіх істотних умов спірного договору купівлі-продажу.

За приписом ст.220 Цивільного кодексу України (435-15) якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відсутність доказів наявності у відповідача права власності на предмет договору №04/04 від 07.04.2005р., є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору №04/04 від 07.04.2005р.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За вимогами ст.220 Цивільного кодексу України (435-15) суд може визнати договір дійсним за умови, якщо одна із сторін ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Позивачем до матеріалів справи відповідних доказів, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з вимогою та відмову відповідача від нотаріального посвідчення договору №04/04 від 07.04.2005р., до матеріалів справи не надано.

Зокрема, у справі наявні лише пояснення позивача по справі №17/157пд та відзив відповідача на позовну заяву по цій справі, лист нотаріуса №1211 від 08.11.2006р., проте, відповідне звернення позивача до відповідача з вимогою про нотаріальне посвідчення спірного договору в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів виникнення у відповідача порушеного відповідачем права на нотаріальне посвідчення договору, а також документів, які підтверджують наявність у відповідача права власності на автогараж, вимоги про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд,

ВИРIШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання Техсировина", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Преображеніє", м.Срібне про визнання дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, договору купівлі-продажу №04/04 від 07.04.2005р.

В судовому засіданні 17.01.2007р. оголошено повний текст рішення.