20/172 Про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав - 23.12.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2008 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 (колегія суддів у складі: суддя Ропій Л.М.–головуючий, судді Буравльов С.І., Попікова О.В), позов задоволено частково:

- з ПП "Компанія "Нова Хвиля" стягнуто 8 800 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 880 грн. штрафу;

- на відповідача віднесено судові витрати зі справи;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що: ПП "Компанія "Нова Хвиля" неправомірно використано музичний твір "Стоп" (автор музики Є.Нікулін, автор тексту І.Секачова) у виконанні Ю.Савічевої шляхом його публічного сповіщення; виключні майнові права на використання спірного музичного твору на території України належать ТОВ "Чесна музика"; укладений ВГО "Автор" як організацією колективного управління і відповідачем договір від 02.01.2008 № Р-02/07 не свідчить про правомірність використання ПП "Компанія "Нова хвиля" названого твору, оскільки позивачем на адресу ВГО "Автор" надсилалися листи з повідомленнями про виключення, зокрема, музичного твору "Стоп" з дозволів на використання, які може надавати третя особа як організація колективного управління.

ПП "Компанія "Нова Хвиля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення з цієї справи скасувати і прийняти нове рішення, яким "задовольнити позовні вимоги ПП "Компанія "Нова Хвиля". Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що: відповідачем використано музичний твір "Стоп" на підставі ліцензійного договору від 02.01.2008 № Р-02/07, за що сплачено необхідну суму авторської винагороди; відповідні обставини свідчать про правомірність використання ПП "Компанія "Нова хвиля" спірного музичного твору, а тому і про необхідність відмови в задоволенні позову в даній справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 01.12.2006 громадянином Російської Федерації Нікуліним Євгеном Дмитровичем (правовласник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво Моноліт" (далі –ТОВ "Моноліт", правонабувач) укладено авторський договір № ИП/06-08/1, відповідно до пункту 1.1 якого правовласник передає, а правонабувач набуває виключних майнових авторських прав на використання творів, зазначених у каталозі, зокрема, твору "Стоп" (автор музики Є.Нікулін);

- 01.10.2004 громадянкою Російської Федерації Секачовою Іриною Анатоліївною (працівник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Продюсерський центр Макса Фадеєва" (далі –ТОВ "Продюсерський центр Макса Фадеєва", роботодавець) укладено трудовий договір № 03/10-Т, відповідно до умов якого:

працівник зобов’язаний створювати літературні твори, а саме тексти до музичних творів (пункт 2.1 договору);

усі літературні твори, які можуть бути використані для створення музичних творів з текстом, створені працівником у період дії зазначеного договору, є службовими творами (пункт 7.1 договору);

виключні майнові авторські права на використання службових творів усіма способами на території усіх країн світу протягом усього строку охорони авторських прав належать роботодавцю з моменту створення службових творів. У використанні службових творів роботодавець зобов’язаний дотримуватися особистих немайнових прав працівника (пункт 7.2 договору);

- 10.03.2005 сторонами трудового договору від 01.10.2004 № 03/10-Т підписано акт приймання-передачі службового твору "Стоп";

- 29.12.2006 ТОВ "Продюсерський центр Макса Фадеєва" (правовласник) і ТОВ "Видавництво Моноліт" (правонабувач) укладено договір №ИП/06-39/1, відповідно до якого правовласник передає правонабувачу права на використання об'єктів, вказаних у додатках до договору, а правонабувач приймає дані права та виплачує правовласнику винагороду;

- відповідно до додатку № 18 до зазначеного договору правовласник передав правонабувачеві виключні майнові авторські права, зокрема, на твір "Стоп" (автор тексту І.Секачова);

- 01.04.2007 ТОВ "Чесна музика" (користувач) і ТОВ "Видавництво Моноліт" (правовласник) укладено договір № ИК/07-90/2, згідно з яким правовласник передає користувачу права на використання творів, зокрема, права: забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання твору, а також присікати подібні факти використання твору, здійснюючи для цього будь-які юридичні дії на власний розсуд, у тому числі заходи для компенсації шкоди та витрат; одержувати роялті (винагороду) за способи використання творів, вказаних у договорі, у тому числі від уповноважених організацій колективного управління авторськими правами, які зібрали таку винагороду від третіх осіб, які використали твори в межах території України (у тому числі за використання творів до дати підписання даного договору, якщо така винагорода не була одержана раніше правовласником);

- 02.01.2007 ПП "Компанія "Нова хвиля" і ВГО "Автор" як організацією колективного управління укладено договір № Р-02/07 про виплату винагороди за використання творів у здійсненні господарських операцій, відповідно до якого у разі використання музичних творів у здійсненні господарської діяльності користувач (відповідач) самостійно нараховує суму авторської винагороди та перераховує на рахунок ВГО "Автор" за публічне сповіщення творів (роялті), що прозвучали в ефір радіостанції;

- листами від 11.11.2005 і 26.10.2006 ТОВ "Чесна музика" повідомило третю особу про те, що з моменту одержання листів відповідачем позивач як власник виключних майнових авторських прав з каталогів ТОВ "Видавництво Моноліт" та ТОВ "Продюсерський центр Макса Фадеєва" на території України вилучає з колективного управління третьої особи майнові авторські права на твори, зазначені у додатках до листів, зокрема, музичний твір "Стоп";

- 16.08.2007 державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" зафіксовано факт публічного сповіщення ПП "Компанія "Нова хвиля" –"Шарманка" музичного твору "Стоп", про що складено акта фіксації № 01-08-07, в якому зазначено, що публічне сповіщення оприлюднених музичних творів було здійснено без дозволу авторів або організації колективного управління та укладення договору;

- ВГО "Автор" і ПП "Компанія "Нова хвиля" складено акта № НХ-АВ-16/08/07 про сплату останнім авторської винагороди за серпень 2007 року відповідно до договору від 02.01.2007 № Р-02/07;

- згідно з довідкою ВГО "Автор" за серпень 2007 року за використання твору "Стоп" нараховано суму справедливої винагороди (роялті) у сумі 0,21 грн., з якої нараховано та сплачено до державного бюджету податок у розмірі 15%, що становить 0,03 грн. Нарахування винагороди за надання права на використання зазначеного твору на користь ТОВ "Продюсерський центр Макса Фадеєва" та Нікуліна Є.Д. не здійснювалося та податок не сплачувався.

Причиною даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав ТОВ "Чесна музика".

Пунктом "а" статті 50 Закону встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з частиною п’ятою цієї статті за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Статтею 45 Закону передбачено, що суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Згідно з частиною четвертою статті 47 Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Закону повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Водночас за змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону наявною є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.

Частинами п’ятою і шостою статті 48 Закону встановлено, що:

- на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

- організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону до функцій організацій колективного управління належать збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини другої цієї статті суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Таким чином, законодавець враховує специфіку діяльності, зокрема, й організацій мовлення (однією з яких є відповідач), яка полягає у постійному використанні великої кількості різноманітних об’єктів авторського права, що пов’язано зі складнощами у визначенні кола суб’єктів авторського права та з необхідністю дотримання їх прав [беручи до уваги: значну кількість творів, що використовуються, та їх авторів; необхідність встановлення усіх авторів кожного твору (його складової частини); необхідність з’ясування особи належного суб’єкта авторського права щодо кожного твору; наявність іноземних суб'єктів авторського права; можливість передачі авторського права його суб’єктом іншій особі та ін.].

Як вбачається з судових рішень зі справи, попередні судові інстанції дійшли висновку про неправомірність використання ПП "Компанія "Нова хвиля" спірного музичного твору, а відтак –і про порушення відповідачем прав позивача з огляду на адресовані третій особі листи ТОВ "Чесна музика" від 11.11.2005 і 26.10.2006 про вилучення з колективного управління ВГО "Автор" музичних творів з каталогів ТОВ "Видавництво Моноліт" та ТОВ "Продюсерський центр Макса Фадеєва".

Разом з тим, зазначений висновок не узгоджується з іншими встановленими судовими інстанціями обставинами справи. Так, у вирішенні даного спору місцем та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що відповідачем використано спірний твір на підставі чинного ліцензійного договору від 02.01.2007 № Р-02/07 з ВГО "Автор" як організацією колективного управління.

Крім того, відповідно до умов згаданого договору ПП "Компанія "Нова хвиля" належним чином сплачено ВГО "Автор" авторську винагороду за серпень 2007 року, в тому числі винагороду за використання музичного твору "Стоп", що підтверджується відповідною довідкою третьої особи. Тобто фактично спірний музичний твір не було виключено із дозволу на використання, наданого третьою особою відповідачеві.

При цьому питання про вилучення спірного твору з дозволу на використання, які надано відповідачеві ВГО "Автор", перебуває за межами даного спору, а відтак не може розглядатися судовими інстанціями в даній справі, у тому числі й Вищим господарським судом України.

Встановлені попередніми судовими інстанціями у даній справі наведені обставини свідчать про відсутність в діях ПП "Компанія "Нова хвиля" вини як обов’язкового елементу складу цивільного правопорушення, а тому –й про відсутність порушення відповідачем авторських прав ТОВ "Чесна музика".

З урахуванням викладеного та відповідно до приписів статті 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, прийнятих по суті справи, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 1119 –11111, 122 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Нова хвиля" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 зі справи № 20/172 скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2008 зі справи № 20/172 у частині стягнення з приватного підприємства "Компанія "Нова хвиля" 8 800 грн. компенсації, 880 грн. штрафу, 88 грн. витрат зі сплати державного мита і 100,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі подання названим підприємством необхідних заяви та довідки про списання зазначених сум.