Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Малетича М.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представника позивача –Котовської Н.Д. дов. № 522-Д від 03.11.2008 року та представника відповідача Міркіна А.Л. дов. №18 від 07.08.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року у справі господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом ВАТ "Крименерго" до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" про спонукання до прийняття пунктів додаткової угоди до договору,

У січні 2008 року ВАТ "Крименерго" звернулось до господарського суду з позовом до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" про зобов'язання відповідача прийняти п.п. 3.1.2, 6, 6.1, 4.1.4, 4.1.5, 4.2.1, 4.5, 6.1.3, 6.2, 6.3, 9.1 додаткової угоди від 7 грудня 2007 року до договору № 80 та внести відповідні зміни до договору №80 від 17 серпня 2007 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2008 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року апеляційну скаргу ВАТ "Крименерго" залишено без задоволення, а рішення суду –без зміни.

У касаційній скарзі ВАТ "Крименерго" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2008 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заявник вважає, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено положення ст. ст. 12, 24, 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 179 ГК України, ст. ст. 6, 630, 634, 648 ЦК України.

Вислухавши доводи представників сторін та обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судами встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено договір № 80 від 17 серпня 2007 року для підписання.

Листом від 5 вересня 2007 року відповідач повернув на позивачу один екземпляр вказаного договору, підписаний з протоколом розбіжностей від 29 серпня 2007 року.

Встановлено, та не спростовано позивачем, що останнім у встановлені законом строки не були вжиті заходи для врегулювання розбіжностей.

7 грудня 2007 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про поставку електричної енергії № 80 від 17 серпня 2007 року.

Зазначена додаткова угода була направлена на зміну умов договору № 80 від 17 серпня 2007 року.

Встановлено, що відповідно до листа відповідача № 152 від 18 січня 2008 року останній відмовився від зміни умов діючого договору про поставку електричної енергії № 80 від 17 серпня 2007 року шляхом укладення додаткової угоди від 7 грудня 2007 року.

Вбачається, що підставою звернення ВАТ "Крименерго" до суду з позовом стало недосягнення згоди з відповідачем щодо укладення зазначеної вище додаткової угоди.

Відповідно до п. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Пунктом 7 статті 181 ГК України встановлено, що якщо… сторона виконавець за договором, що у встановленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються врегульованими.

Вбачається, та не спростовується позивачем, що ВАТ "Крименерго" є виконавцем договору та займає монопольне становище на ринку поставок електроенергії у своєму регіоні.

Відтак, підставними є висновки судів щодо того, що з урахуванням положень ст. 181 ГК України, договір № 80 від 17 серпня 2007 року є чинним в редакції позивача з врахуванням наданого відповідачем протоколу розбіжностей від 29 серпня 2007 року.

Судами встановлено, що відповідно до положень договору, а саме пункту 9.2 - договір має бути змінений лише у випадку набрання чинності законодавчим актом, який інакше буде регулювати правовідносини сторін.

Доказів виникнення передбачених пунктом 9.2 договору обставин позивач судам не надав.

Крім того, судами також було встановлено, що позивач не надавав доказів виникнення обставин, які б були підставами для розірвання чи зміни умов договору і в розумінні положень ст. ст. 651, 652 ЦК України.

З наведеного вбачається, що доводи касаційної скарги свого підтвердження не знаходять.

Відтак, вбачається, що суди повно та всебічно встановили всі обставини справи та прийняли законні і обґрунтовані рішення, в зв'язку з чим останні зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2008 року –без зміни.