Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано –Франківській області звернулося до господарського суду Івано –Франківської області з позовом до Акціонерного комерційного банку "Правекс –Банк" в особі Івано - Франківської філії Акціонерного комерційного банку "Правекс –Банк" про стягнення неустойки в сумі 3877, 96 грн.

Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від 23.05.2008 року позов задоволено у повному обсязі.

За апеляційною скаргою Акціонерного комерційного банку "Правекс –Банк " в особі Івано –Франківської філії АКБ "Правекс –Банк" Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову від 12.08.2008 року, якою скасовано рішення господарського суду Івано - Франківської області від 23.05.2008 року та прийняте нове рішення, яким у позові про стягнення 1360,65 грн. неустойки за період з 07.09.2007 року по 17.12.2007 року відмовлено. Провадження у справі на суму 2517,31 грн. про стягнення неустойки за період з 24.06.2007 року по 06.09.2007 року припинено.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду повністю і залишити в силі рішення господарського суду Івано - Франківської області від 23.05.2008 року.

Скаржник вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008 року такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому на його думку, підлягає скасуванню з наступних підстав.

Заявник посилається на те, що висновок апеляційного суду щодо встановлення постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 19/230 факту відсутності підстав для припинення дії договору оренди на умовах визначених статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 11.6 договору оренди є невірним, оскільки підстави та предмети позовів у справі № 19/230 і даній справі є різними. Так, предметом позову у справі № 19/230 було закінчення строку дії договору оренди, а предметом та підставою даного позову є стягнення неустойки за незаконне використання державного майна.

На думку скаржника постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 19/230 і рішення господарського суду Івано - Франківської області у справі № 14/80 базуються на дослідженні та оцінці інших доказів, які було подано позивачем.

Акціонерний комерційний банк "Правекс –Банк" в особі Івано - Франківської філії Акціонерного комерційного банку "Правекс –Банк" проти касаційних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві та просить залишити рішення та постанову залишити без змін.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій між регіональним відділенням фонду державного майна України по Івано - Франківській області (орендодавцем), Акціонерним комерційним банком "Правекс –Банк" (орендарем) та Державним вищим навчальним закладом "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" (балансоутримувачем) 25.05.2006 року було укладено договір №33/06/1 оренди державного майна приміщення загальною площею 28,7 кв.м (каб. 105) на першому поверсі трьохповерхового навчального корпусу № 1, що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ,вул. Шевченка, 57 строком до 23.05.2007 року.

12.06.2007 року позивач надіслав відповідачу лист № 1605 з вимогами провести оплату за оренду державного майна до моменту підписання акта приймання –передачі, надати позивачу копії платіжних доручень, що підтверджують повну сплату орендної плати та повернути орендоване майно згідно акта приймання –передачі.

Відповідач повернув орендоване майно тільки 07.12.2007 року за актом приймання –передачі, на підставі чого позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 23.05.2007 року по 07.12.2007 року у сумі 3877,69 грн. передбачену частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо наймач не виконує обов’язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.

Скасовуючи рішення місцевого суду апеляційний суд виходив із того, що постановою від 29.01.2008 року у справі № 19/230, Львівським апеляційним господарським судом скасовано рішення господарського суду Івано –Франківської області від 20.11.2007 року за позовом РВ ФДМУ по Івано- Франківській області до АКБ "Правекс –Банк" про звільнення приміщення, орендованого за договором від 25.05.2006 року № 23/06/1, та стягнення 2517, 31 грн. неустойки за несвоєчасне повернення майна за період з 24.06.2007 року по 06.09.2007 року.

Постановою від 29.01.2008 року Львівський апеляційний господарський суд відмовив в позові та скасував рішення господарського суду, при цьому дійшов висновку, що відсутні підстави вважати договір оренди № 33/06/1 від 25.05.2006 року припиненим, оскільки Регіональним відділенням фонду державного майна України не доведено цей факт.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки на суму 2517,31 грн. за період з 24.06.2007 року по 06.09.2007 рік вже розглядалась судом у справі № 19/230 і прийнято рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у справі в частині стягнення 2517,31 грн., підлягає припиненню в зв'язку з тим, що Львівським апеляційним судом у справі №19/230 по спору між тими ж сторонами розглянуті обставини, які є предметом спору у даній справі в частині стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого по договору №33/06/1 від 25.05.2006 року за період з 24.06.2007 року по 06.09.2007 року та прийняте рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в зв'язку з відсутністю доказів припинення договору оренди.

З цих же підстав апеляційна інстанція обґрунтовано відмовила у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки за період з 07.09.2007 року по 07.12.2007 року.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінка наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та припинення провадження у справі.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2008 року у справі № 14/80 господарського суду Івано –Франківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській області залишити без задоволення.