Доповідач -суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Грека Б.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Верховної Ради України

та касаційне подання Заступника прокурора міста Києва

на рішення господарського суду м. Києва від 20.12.2007 р.

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 р.

у справі №32/454

господарського суду м. Києва

за позовом Верховної Ради України

до Київської міської ради

треті особи 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"

2. Акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд"

3. Управління справами Верховної Ради України

про визнання недійсним рішення, заборону вчиняти дії, визнання права користування

за участю представників:

позивача - Чоповський П.А. -довіреність у справі

відповідача - Тхорик С. М. -довіреність у справі

третьої особи - 1. не з'явився

2. не з'явився

3. Калюк М.В. -довіреність у справі

прокуратури - Івченко О.А. -посвідчення № 194 від 27.11.2007 року

У серпні 2007 року Верховна Рада України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради за участю третіх осіб -Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок", Акціонерного товариства холдингова компанія "Київміськбуд", Управління справами Верховної Ради України про визнання повністю недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 429/1090 (ra0429023-07) від 29.03.2007 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок"земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва", визнання повністю недійсним рішення IV сесії V скликання Київської міської ради № 430/1091 (ra0430023-07) від 29.03.2007 "Про передачу Акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд"земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва", визнання права користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій. 79-97 за Верховною Радою України згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.1986 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі", зобов'язання Київську міську раду прийняти рішення про відведення земельної ділянки під будівництво житлових будинків по вул. Глибочицькій. 79-97 Верховній Раді України площею 2 га згідно з проектною документацією, затвердженою містобудівною радою та іншими відповідними службами міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20 грудня 2007 року (суддя Хрипун О. О.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2008 року (судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Вербицька О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва від 20 грудня 2007 року та з постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2008 року, Верховна Рада України звернулась з касаційною скаргою а Заступник прокурора міста Києва з касаційним поданням, в яких просять зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги Верховної Ради України у повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги Верховна Рада України обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийнята з порушенням вимог матеріального права.

Вимоги касаційного подання Заступник прокурора міста Києва обґрунтовує тим, що оскаржувані процесуальні документи прийняті з порушенням вимог матеріального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29 березня 2007 року Київська міська рада прийняла рішення № 429/1090 (ra0429023-07) "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК-Брок" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торгівельного призначення та підземним паркінгом на вул. Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі м. Києва" та рішення № 430/1091 (ra0430023-07) "Про передачу акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд" земельної ділянки для будівництва житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва", згідно з якими рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15 травня 1986 року № 424/3 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районні" визнано таким, що втратило чинність.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.86 було вирішено відвести президії Верховної ради Української РСР земельну ділянку, площею близько 2 га для будівництва автобази, а також забудовника було зобов'язано отримати дозвіл на початок будівельних робіт після погодження та затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку.

Надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею (ст. 16 Земельного кодексу УРСР, затвердженого 08.07.1970).

Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі (ст. 20 Земельного кодексу УРСР, затвердженого 08.07.1970).

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу УРСР приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Однак, судами попередніх інстанцій не було досліджено рішення виконкому Київської міської ради за № 777 від 11.05.1981р., тому під час нового розгляду судам слід дослідити зазначене рішення та з'ясувати чи президії Верховної Ради України було надано дозвіл на проведення проектно-розвідувальних робіт на будівництво нової бази, а також чи в даній проектній документації було визначено межі земельної ділянки на місцевості.

Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось твердження позивача про освоєння будівельного майданчика у 1986-1987 роках. Тому, судам необхідно з'ясувати чи було виконано комплекс протизсувних робіт, будівництво підпірних стін, дренажної системи для відведення дощових та ґрунтових вод, улаштування буро-набивних паль під забудову, про що зазначає позивач у справі.

А також, дослідити чи було витрачено державні бюджетні кошти на освоєння та облаштування даного будівельного майданчика. При підтвердженні факту залучення бюджетних коштів на зазначені вище цілі встановити чи на спірній земельній ділянці знаходиться нерухомість та чи порушено права власника цього майна у відповідності до приписів Закону України "Про власність" (697-12) .

Під час нового розгляду справи надати оцінку рішенню виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 30.12.1987 року за № 1287, яким затверджено акт державної приймальної комісії від 29.12.1987 року про приймання в постійну експлуатацію об'єкта "Комплекс протизсувних заходів на схилах вздовж вул. Глибочицької на ділянці житлових будинків, 79-97".

Необхідно з'ясувати чи Верховна Рада України ставила питання про відмову від спірної земельної ділянки та чи надавала згоду на відмову від права користування спірною земельною ділянкою, а також чи були звернення повноважних посадових осіб щодо подальшої долі земельної ділянки по вул. Глибочицькій, 79-97 у місті Києві, при встановленні факту звернень чи листувань -надати їм правову оцінку.

Як зазначено вище 29 березня 2007 року Київська міська рада прийняла рішення № 430/1091 (ra0430023-07) у відповідності до п. 1 якого визнала таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15 травня 1986 року № 424/3 "Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районні" визнано таким, однак не дослідженим залишилось питання про вилучення земельної ділянки по вул. Глибочицькій, 79-97 у місті Києві у позивача та чи ставилось питання про надання іншої рівноцінної земельної ділянки Верховній Раді України.

Отже, неправильні висновки судів щодо характеру спірних правовідносин, неповне з'ясування ними суттєвих обставин справи та помилки у застосуванні норм матеріального права є підставою до скасування рішення господарського суду м. Києва від 20.12.2007 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року у справі № 32/454.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга та подання розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягає до скасування, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи господарському суду першої інстанції слід врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати всі суттєві обставини справи, встановити дійсні права та обов'язки сторін, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 111-12 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Верховної Ради України та касаційне подання Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року у справі № 32/454 скасувати.

3. Справу № 32/454 передати до господарського суду міста Києва на новий розгляд.