Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просило (з врахуванням зміни предмету позову) стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд" кошти, отримані від Фірми " Z DIFFUSION", як попередню оплату за виготовлення автоклаву в сумі 492000 грн. згідно з контрактом від 02.12.2005 року № 6365м, який був укладений між позивачем та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями

Доповідач Гоголь Т.Г.

компанії "СМС Консепт Україна" проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд". Позов вмотивований тим, що відповідно до договору уступки права вимоги №1 від 10.08.2007 року Фірма "Z DIFFUSION" передала позивачу право вимоги за контрактом, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо виготовлення автоклаву, а кошти попередньої оплати отриманої від Фірми "Z DIFFUSION" за автоклав використав не за їх цільовим призначенням.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 03.04.2008 року (суддя: Терлецька-Байдюк Н.Я.) позовні вимоги задовольнив, стягнув з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" кошти в сумі 492000 грн. та судові витрати. В рішенні суд зазначив, що договір від 02.12.2005 року №6365 м є неукладеним, а відтак відповідачем отримані кошти від третьої особи за виготовлення автоклаву, що використані останнім не за їх цільовим призначенням та підлягають поверненню позивачу, який є кредитором за договором уступки права вимоги (цесії) від 10.08.2007 року за №1.

Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 09.09.2008 року (судді:Іоннікова І.А., Веденяпін О.А., Черпак Ю.К.) рішення господарського суду Житомирської області від 03.04.2008 року скасував, в задоволенні позову про повернення попередньої оплати за виготовлення автоклаву в сумі 492000 грн. відмовив. В постанові суд погодився з тим, що договір від 02.12.2005 року № 6365м є неукладеним, оскільки сторонами не було погоджено всі умови договору, проте зазначив, що третя сторона не вправі була відступати право вимоги за неукладеним договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року, а рішення господарського суду Житомирської області від 03.04.2008 року залишити без змін. Скаржник мотивує скаргу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права при ухвалені оскаржуваної постанови, зокрема статей 514, 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, на думку скаржника, Житомирським апеляційним господарським судом не враховано зміну предмету позову, оскільки в господарському суді Житомирської області було встановлено, що автоклав не виготовлявся, а договір №6365м від 02.12.2005 року є неукладеним.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішеннях судів попередніх інстанцій, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх судових інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.12.2005 року між Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" та Фірмою " Z DIFFUSION" укладався договір № 6365м, за яким Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" (виконавець) зобов’язувалося виготовити автоклав, в тому числі всі його комплектуючі, згідно погоджених схем, а Фірма " Z DIFFUSION" (замовник) взяла на себе зобовязання прийняти та оплатити товар ( пункту 1 договору).

Ціна автоклаву складає 410000грн. без врахування податку на додану вартість, не включаючи витрати з доставки та монтажу ( пункт 4.1).

Пунктом 5 договору сторони передбачили, що замовник робить передплату у розмірі 20% від усієї суми у момент підписання договору, решту суми сплачує протягом січня-березня 2006 року, термін виготовлення складає 4 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання договору Фірма " Z DIFFUSION" перерахувала виконавцю суму попередньої оплати у розмірі 84046,20 євро, що в еквіваленті становить 492000грн., що не заперечував і відповідач.

10 серпня 2007 року між Фірмою " Z DIFFUSION" та товариством з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" укладено договір уступки права вимоги №1 (цессії), згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" набуло право вимоги за договором № 6365м від 02.12.2005 року до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" щодо виконання цього договору з передання товарів ( автоклаву) в натурі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що договір від 02.12.2005 року №6365м є неукладеним, оскільки в ньому, всупереч вимогам Положення про форму зовнішньоекономічних договорів ( контрактів) від 06.09.01 №201, відсутні істотні умови, які передбачені для договорів даного типу, а саме відсутнє детальне найменування та марка товару, якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товару (приймання, здавання виконаних робіт або послу), умови приймання-здавання товару ( робіт, послуг), упаковка та маркування, форс-мажорні обставини. Отже отримані відповідачем кошти від третьої особи за виготовлення автоклаву, які використані останнім не за їх цільовим призначенням підлягають поверненню позивачу, який є кредитором за договором уступки права вимоги (цесії) від 10.08.2007 року за №1. Скасовуючи ухвалене рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції підтримав висновок господарського суду стосовно того, що договір є неукладеним, проте зазначив, що третя сторона не вправі була відступати право вимоги за неукладеним договором.

Висновки до яких дійшли суди попередніх інстанцій є передчасними.

Підстави зміни кредитора у зобов’язанні унормовані статтею 512 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою в тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Загальні умови виконання зобов’язання унормовані статтею 526 Цивільного кодексу України . В розумінні наведеної норми зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору, Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання закріплена в статті 625 Цивільного кодексу України, з приписів якої випливає, що боржник, який прострочив виконання такого зобов’язання, повинен на вимогу кредитора, зокрема, сплатити суму боргу.

Згідно з вимогами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У продовж всього розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" наголошувало на тому, що договір про відступлення права вимоги був укладений ще 10.08.2007 року, тобто до того часу, коли був встановлений факт неукладення договору № 6365м від 02.12.2005 року; при зміні предмету спору ( заява від 12.03.2008 року) ним було отримано від Фірми " Z DIFFUSION" право вимоги і на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати за автоклав, що є предметом цього спору. В свою чергу Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна" зауважувало, що спірні кошти були зараховані в рахунок оплати за поставлені мачти, як зарахування зустрічних однорідних вимог. Суди попередніх інстанцій ці доводи в повному обсязі не дослідили.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункту 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України, у разі коли подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справ підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.04.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 року у справі № 6/1356-НМ скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" задовольнити частково.