Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

- позивача: не з'явилися;

- відповідача: не з'явилися.

У червні 2008р. Закрите акціонерне товариство "Управління механізації та будівництва" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Західна нафтова група–Карпати" про стягнення боргу за договором підряду №17 від 17.07.2007р. у сумі 284964,54грн., в тому числі 252905,1грн. основного боргу, 27674,44грн. пені, 4115грн. штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.07.2008р. у справі №15/64 (суддя Ващиліна Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Західна нафтова група –Карпати" на користь Закритого акціонерного товариства "Управління механізації та будівництва" суму 263534,05грн., в тому числі 252905,10грн. основного боргу, 1288,78грн. –3% річних та 9340,17грн. пені, 2635,34грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 109,22грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. у справі №15/64 (колегія суддів у складі головуючого судді Д.Новосад, О.Михалюк, М.Краєвська) рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2008р. у справі №15/64 залишено без змін, у задоволенні апеляційної скарги відповідача –відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами в частині стягнення пені на суму 9340,17грн., відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2008р. у даній справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та не надіслав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Представники сторін в судове засідання 18.12.2008р. не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином. Суд касаційної інстанції вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги за наявними матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 111-5 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями, 17.07.2007р. між закритим акціонерним товариством "Управління механізації та будівництва" (підрядник) та закритим акціонерним товариством "Корпорація "Західна нафтова група –Карпати" (замовник) був укладений договір підряду №17, за яким підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати комплекс ремонтно-оздоблювальних та брендових робіт на АЗС, розташованій за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Страбічево, вул. Центральна, б/н, в межах погодженої договірної ціни на проведення робіт, здати виконані об’єми робіт замовнику, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт, що становить 497000грн.

За п.4.2 цього договору розрахунки за виконані роботи здійснюються окремо по кожному об'єкту.

Пунктом п.4.2.1 вказаного договору сторони погодили перерахування на розрахунковий рахунок підрядника авансових платежів в розмірі 50% від вартості, та перерахування решти коштів від загальної вартості робіт - протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, згідно актів приймання виконаних підрядних робіт №1 та №2 за жовтень 2007р. (підписаних представниками обох сторін) позивач виконав відповідні підрядні роботи, передбачені п.1.1 договору підряду. Водночас судом першої інстанції зазначено, що сторонами погоджено також заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 252905,1грн. (акт звірення взаємних розрахунків станом на 17.03.2008р.), яка виникла у зв'язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції.

Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями також встановлено, що позивач надіслав відповідачу претензію-попередження вих.№7 від 18.03.2008р. про погашення заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Врахувавши вищевикладене, приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 837 ЦК України, суд першої інстанції, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за договором підряду від 17.07.2007р. №17 у сумі 252905,1грн.

Водночас місцевий господарський суд, врахувавши умови п.9.5 договору, приписи ст. 625 ЦК України, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , надане відповідачем 16.06.2008р. погоджене з позивачем письмове пояснення з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України в частині стягнення пені у сумі 9340,17грн. та 3% річних у сумі 1288,78грн., дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 9340,17грн. - пені та 1288,78грн. - 3% річних, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції.

Передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України) не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції згідно зі ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2008р. ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги відповідача не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Корпорація "Західна нафтова група –Карпати" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2008р. у справі №15/64 залишити без змін.