5/259/06-Н.Р.(5/177/06) Про визнання недійсним договору по передачі основних фондів - 18.12.2008 Прийняття

В травні 2006р. до господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська обласна спілка споживчих товариств з позовом до кооперативного підприємства "Готель Колос" про визнання недійсним правочину від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів Миколаївської обласної спілки споживчих товариств відповідачу, посилаючись на те, що зазначена угода укладена особою без необхідного обсягу повноважень.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.05.2006р. по справі №5/177/06 порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до розгляду.

09.06.2006р. кооперативне підприємство "Готель Колос" подало зустрічний позов до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на будівлю готелю "Колос", мотивуючи це тим, що відповідно до установчого договору про його створення, затвердженого протоколом №1 загальних зборів засновників підприємства від 05.04.2002р., спірне майно внесено Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств до статутного фонду КП "Готель Колос".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.05.2006р. по справі №5/177/06 прийнято зустрічний позов КП "Готель Колос" до розгляду та 04.07.2006р. до участі у справі за зустрічним позовом як другого відповідача залучено Споживче товариство "Очаківське споживче товариство" та як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог –ТОВ "Озон-Юг".

Під час розгляду справи №5/177/06, а саме: в червні 2006р. також порушено провадження у справі №5/259/06 за позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до Очаківського районного споживчого товариства про стягнення за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.2008р. (будівлі готелю "Колос") грошової суми у розмірі 540000 грн. та за позовом кооперативного підприємства "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства "Очаківське районне споживче товариство" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.04.2006р. з підстав, передбачених ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки Миколаївська обласна спілка споживчих товариств здійснила відчуження майна, яке не є її власністю.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.08.2006р. по справі №5/259/06 залучено до участі у справі як належного відповідача Споживче товариство "Очаківське споживче товариство", залучено до участі у справі як третю особу із самостійними вимогами на предмет спору КП "Готель Колос" та об’єднано справи №5/177/06 та 5/259/06 в одну за №5/259/06.

Рішенням господарського суду Миколаївської області під 25.01.2007р. по справі №5/259/06 позов Миколаївської обласної спілки споживчих товариств задоволено та визнано недійсним з моменту його укладення правочин від 01.06.2002р. по передаванню КП "Готель Колос" основних фондів позивача, а саме: будівлі готелю "Колос", гаражу та приміщення будматеріалів.

В задоволенні зустрічного позову КП "Готель Колос" відмовлено.

Позов Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до СТ "Очаківське споживче товариство" задоволено, стягнуто з СТ "Очаківське споживче товариство" на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу від 28.04.2006р. в сумі 540000 грн.

В задоволенні позовних вимог КП "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та СТ "Очаківське споживче товариство" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі готелю "Колос", укладеного 28.04.2006р., відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарською суду від 20.03.2007р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2007р., вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення яким, в задоволенні первісного позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до КП "Готель Колос" відмовлено.

Зустрічний позов КП "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств задоволено та визнано за КП "Готель Колос" право власності на будівлю готелю "Колос", розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, вартістю 462000 грн.

В задоволенні позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до СТ "Очаківське споживче товариство" про стягнення заборгованості у розмірі 540000 грн. відмовлено.

Позов КП "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, СТ "Очаківське споживче товариство" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі готелю "Колос", укладеного 28.04.2006р., задоволено.

Постановою Верховного Суду України від 06.11.2007р. постанову Вищого господарською суду України від 21.06.2007р., постанову Одеською апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2007р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

Після нового розгляду, рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2008р. (суддя Фролов В.Д.) відмовлено у задоволенні первісного позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до КП "Готель Колос" про визнання недійсним договору від 01.06.2002р..

Зустрічний позов КП "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на будівлю готелю "Колос" задоволено: визнано за КП "Готель Колос" право власності на будівлю готелю "Колос", розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Рюміна, 21, вартістю 462000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р. (головуючий Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями Миколаївська обласна спілка споживчих товариств "Облспоживспілка" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення.

Відповідач, третя особа за первісним позовом та відповдач -2 за зустрічним позовом не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надіслали відзив на касаційну скаргу позивача, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Позивач за первісним позовом не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні з 11.12.2008р. по 18.12.2008р. оголошувалась перерва.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що постановою правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 16.02.2001р. №29 "Про перелік об’єктів основних засобів облспоживспілки, її підприємств, об’єднань, які зараховуються до громадського майна споживчої кооперації та розміри статутного /громадського/ і пайового /колективного/ капіталу" затверджено перелік об’єктів основних засобів, які зараховуються до неподільного громадського майна, згідно з додатком №1, серед якого до цього майна увійшла й спірна будівля готелю "Колос" /т.1, а.с.177, 178-179/.

Постановою правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 01.02.2002р. №17 "Про реорганізацію спільного підприємства "Обласне об’єднання ринків" здійснена реорганізація спільного підприємства "Обласне об’єднання ринків" (яке було власником спірного готелю на підставі свідоцтва про право власності № 331 від 06.05.2000р.) облспоживспілки та райспоживспілок, райспоживтовариств шляхом приєднання до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств станом на 01.02.2002р./т.1, а.с.176/.

Постановою правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 08.04.2002р. №128 "Про створення кооперативного підприємства "Готель "Колос" вирішено на майні ліквідованого СП "Обласне об’єднання ринків" створити кооперативне підприємство "Готель Колос" за участю фізичних та юридичних осіб /т.1, а.с. 188/.

Пізніше, 23.09.2002р., постановою правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств за №356 вказаний вище п.1 відмінений та викладений в іншій редакції, а саме –вирішено на майні СП "Обласне об’єднання ринків", реорганізація якого була проведена шляхом приєднання до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, виділити кооперативне підприємство "Готель Колос" по розподільчому балансу з передачею активів і пасивів, як правонаступнику по прийнятим зобов’язанням з участю юридичних та фізичних осіб /т.1, а.с.187/.

05.04.2002р. постановою загальних зборів засновників колективного підприємства затверджено Установчий договір про створення кооперативного підприємства "Готель "Колос", який підписано засновниками КП "Готель Колос" /т.1, а.с.76-84/.

Згідно з п.п.1.1-1.3, 7.2 цього установчого договору, засновниками підприємства є Миколаївська обласна спілка споживчих товариств, з внеском до статутного фонду 462000 грн. (55%), ТОВ"Озон-Юг" –336000грн. (40%), Козаков Роман Миколайович –42000 грн. (5%).

Відповідно до п. 7.5.2 установчого договору КП "Готель Колос" передача частки Облспоживспілки в статутному фонді підприємства одному або кільком засновникам (учасникам) з числа фізичних та юридичних осіб не допускається.

Пунктом 7.5 цього договору встановлено, що статутний фонд є власністю засновників (учасників).

За п.п.3.1, 3.2 та 4.3. Статуту КП "Готель Колос" майно підприємства складається з основних фондів і оборотних засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства, джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників (учасників), володіння, користування та розпорядження майном підприємство здійснює згідно з чинним законодавством.

01.06.2002р. складено два акти прийому-передачі основних засобів КП "Готель Колос", перший –за підписами членів комісії, яка передала основні засоби (спірне майно) в якості внеску до статутного фонду створеного кооперативного підприємства /т.1, а.с.38-39/, другий –за підписом голови правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств - Білоуса І.А., який передав в статутний фонд КП "Готель Колос" спірну будівлю готелю "Колос", гараж та склад будматеріалів /т.1, а.с. 98/, за вказаними актами директор КП "Готель Колос" Р.Н. Козаков прийняв майно.

27.02.2006р., постановою п’ятих зборів Ради Миколаївської обласної спілки споживчих товариств тринадцятого скликання, відмінено постанову правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 08.04.2002р. №128 "Про створення кооперативного підприємства "Готель Колос" як неправомірну, а також доручено правлінню Миколаївської обласної спілки споживчих товариств звернутись в судові органи з позовною заявою про визнання недійсним акту приймання-передачі неподільного громадського майна –комплексу будівель готелю "Колос" від 01.06.2002р. в статутний фонд КП "Готель "Колос" /т.1, а.с.42, т. 3 а.с. 104/.

У зв’язку з чим, Миколаївська обласна спілка споживчих товариств заявила позов про визнання недійсним правочину від 01.06.2002р. по передаванню основних фондів спірного майна, з посиланням на те, що правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств не мало повноважень щодо передачі в статутний фонд КП "Готель Колос" майна спілки.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу УРСР /що діяв на момент виникнення спірних правовідносин/, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Отже, Цивільний кодекс УРСР (1540-06) , яким необхідно керуватись при вирішенні первісних позовних вимог не містить терміну "правочин", на відміну від положень Цивільного кодексу України (435-15) , якими помилково позивач за первісним позовом вмотивував свій позов.

Акт-приймання передачі від 01.06.2002р. не може вважатися ні правочином, ні договором, так як не породжує будь-яких правових наслідків для сторін, а лише фіксує факт виконання умов установчого договору сторін від 05.04.2002р. щодо формування статутного фонду кооперативного підприємства шляхом внесення до нього майна (частки) та діючого статуту КП "Готель Колос".

А посилання позивача за первісним позовом про те, що правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств не мало права відчужувати або іншим способом розпоряджатися майном, що належить до основних фондів без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить, не прийнято судами до уваги, оскільки спростовується положеннями, наведеними у Законі України "Про споживчу кооперацію" (2265-12) та Статуті Миколаївської обласної спілки споживчих товариств в редакції 2002 року, які були чинними на момент укладення установчого договору.

Так, частиною 2 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" встановлено, що майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з’їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

Відповідно до п.п. "ж" п.32 Статуту Миколаївської обласної спілки споживчих товариств в редакції 2002р. правління споживспілки виступає як засновник і учасник до господарських товариств, кооперативних та інших підприємств, асоціацій та об’єднань для розв’язання господарських і соціальних завдань.

Оскільки правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств (відповідно до протоколу правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств від 08.04.2002р.) постановило на майні ліквідованого СП "Обласне об’єднання ринків" створити кооперативне підприємство "Готель Колос" з участю юридичних та фізичних осіб, а отже виступило при створенні КП "Готель Колос" як учасник кооперативного підприємства, суди дійшли висновку про відсутність за Статутом необхідності наступного затвердження цього рішення Радою облспоживспілки, а, відповідно, і про відсутність порушень вимог ч. 2 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", з тих підстав, що Статутом правління облспоживспілки уповноважене на здійснення вищенаведених повноважень.

Разом з цим, абзацом 4 п. 42 Статуту Миколаївської обласної спілки споживчих товариств передбачено, що об’єкти неподільного громадського майна не можуть бути продані, безоплатно передані, внесені до статутного капіталу інших підприємств (крім кооперативних підприємств з управлінням цим майном та споживспілок, як внесок в обмін на корпоративні права).

Кооперативне підприємство "Готель Колос" по своїй організаційно-правовій формі є кооперативним підприємством, тому передача майна до статутного капіталу цього підприємства була здійснена як внесок в обмін на його корпоративні права і означена операція здійснена у повній відповідності до вимог Статуту Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та діючого на той час законодавства.

За таких обставин, враховуючи, що на момент укладення установчого договору про створення кооперативного підприємства "Готель Колос" правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств мало повноваження щодо укладання такого договору і вказаний договір цілком відповідає діючому на той час законодавству та Статуту Миколаївської обласної спілки споживчих товариств місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, відмовив в задоволенні позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до КП "Готель Колос" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про визнання правочину недійсним.

Натомість, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у КП "Готель Колос" виникло право власності на спірну будівлю у відповідності до вимог ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та положень п. 7.5 Установчого договору, яким встановлено, що статутний фонд підприємства є власністю його засновників, тому задовольнили позовні вимоги КП "Готель Колос" про визнання за ним права власності на спірну будівлю готелю "Колос".

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління; джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від роздержавлення і приватизації власності; придбання майна іншого підприємства, організації; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; інші джерела, не заборонені законодавчими актами України; підприємство, якщо інше не передбачено чинним законодавством та його статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

Таким чином, з моменту передачі спірного майна створеному сторонами підприємству, як внеску до статутного фонду цього підприємства та його державної реєстрації, засновники набувають права власності на цей статутний фонд (або його частку), включаючи право на управління, отримання відповідної частини прибутку створеної юридичної особи.

При цьому судами враховано, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 14.12.2005р. по справі №2-2321/2005 та ухвалами Апеляційного суду Миколаївської області від 04.04.2006р. по справі №22ц-613/2006 /т.1, а.с.99-103/ зазначено, що спірне майно належить КП "Готель Колос", оскільки воно є джерелом формування статутного фонду утвореного підприємства.

Не дивлячись на викладене, в подальшому, не розірвавши в установленому порядку установчий договір від 05.04.2002р., 28.04.2006р. Миколаївська обласна спілка споживчих товариств (продавець) уклала з споживчим товариством "Очаківське районне споживче товариство" (покупець) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність майно –будівлю готелю "Колос", який знаходиться в м. Миколаєві по вул. Рюміна, 21 і складається з готелю, гаражу та складів, а покупець зобов’язався оплатити вартість переданого майна – 540000 грн.

Втім, Миколаївська обласна спілка споживчих товариств на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового об’єкту від 28.04.2008р. не була власником спірного майна, оскільки право власності на спірну будівлю, як зазначалось вище, у відповідності до ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" та положень Установчого договору належало саме КП "Готель Колос".

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, за ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 658 Цивільного кодексу України, встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на викладене, попередні судові інстанції дійшли висновку, що договір купівлі-продажу спірного майна від 28.04.2006р., укладений між Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств та СТ "Очаківське районне споживче товариство", суперечить положенням ст. ст. 317, 658 Цивільного кодексу України, а відтак є недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 215 названого Кодексу, тому задовольнили позов КП "Готель Колос" до Миколаївської обласної спілки споживчих товариств та Споживчого товариства "Очаківське районне споживче товариство" про визнання договору купівлі-продажу від 28.04.2006р. недійсним.

Разом з цим, враховуючи, що в силу вимог ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, суди відмовили в задоволенні позову Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до Очаківського районного споживчого товариства про стягнення за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.04.2008р. грошової суми у розмірі 540000 грн.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 №11 (v0011700-76) (із змінами та доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, в порушення вимог ст. 111-21 ГПК України так і не з’ясували характер спірних правовідносин, правової норми, що їх регулює та не перевірили питання чи надавались правлінню Облспоживспілки відповідні повноваження з вирішення питання пов'язаного з розпорядженням майном.

До того ж, приймаючи в якості належного доказу акти прийому-передачі основних засобів, які підписані членами комісії, що передала основні засоби в якості внеску до статутного фонду КП "Готель "Колос" та голови правління Білоуса І.В., не з’ясованим залишилось питання наявності у цих осіб права підписувати відповідні документи та яким чином була сформована зазначена комісія.

Окрім цього, ретельнішому з’ясуванню підлягало і питання можливості відчуження спірного майна яке має статус неподільного, враховуючи умови п. 42 Статуту Миколаївської обласної спілки споживчих товариств, та чи взагалі спірне майно відноситься до неподільного.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний новий розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32- 34, 43, 111-12 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.