Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2008 в справі господарського суду Київської області № 5/18-04 за скаргою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Білоцерківської виправної колонії № 35 про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Палькевич Н.С.,

від відповідача: не з’явилися,

від ВДВС: Літвінчука Д.М., -

Позивач –відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" у грудні 2003 року звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача –Білоцерківської виправної колонії № 35 про стягнення заборгованості у розмірі 118489,67 грн. (в т. ч. основний борг - 99816,85грн., пеня –6827, 47 грн., інфляційних нарахзувань - 6288, 46 грн., 3 % річних -5556, 89 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.03.2004 задоволено позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Білоцерківської виправної колонії № 35, розстрочено виконання рішення по 9874, 14 грн. щомісячно на один рік до 22.03.2005.

На виконання рішення судом видано накази на примусове виконання рішення від 22.03.2004 –1184, 90 грн. та 118 грн. судових витрат; від 22.03.2004 – 9874,14грн.; від 24.04.2004 –9874, 14 грн.; від 24.05.2004 –9874, 14 грн.; від 22.06.2004 –9874, 14 грн.; від 22.07.2004 –9874, 14 грн.; від 23.08.2004 –9874,14грн.; від 22.09.2004 –9874, 14 грн.; від 22.10.2004 –9874, 14 грн.; від 22.11.2004 –9874, 14 грн.; від 22.12.2004 –9874, 14 грн.; від 24.01.2005 –9874, 14 грн.; від 22.02.2005 –9874, 14 грн.; від 22.03.2005 –9874, 14 грн.; від 22.03.2005 –1184, 90 грн. та 118 грн.

24.05.2004 відділом ДВС Білоцерківського міського управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5/18-04 від 22.03.2004 про стягнення з Білоцерківської виправної колонії № 35 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 9874, 14 грн. у зв'язку з його повним виконанням.

24.05.2004 відділом ДВС Білоцерківського міського управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5/18-04 від 22.03.2004 про стягнення з Білоцерківської виправної колонії № 35 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 1302, 90 грн. у зв'язку з його повним виконанням.

07.10.2004 відділом ДВС Білоцерківського міського управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5/18-04 від 22.06.2004 про стягнення з Білоцерківської виправної колонії № 35 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 9874, 14 грн. у зв'язку з його повним виконанням.

07.10.2004 відділом ДВС Білоцерківського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5/18-04 від 24.04.2004 про стягнення з Білоцерківської виправної колонії № 35 на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" 9874, 14 грн. у зв'язку з його повним виконанням.

В частині сплати основного боргу за спожитий природний газ у розмірі 99816,85 грн. рішення суду відповідачем виконано добровільно.

04.02.2008 відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою на постанови міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 04.02.2008 № 23-520, в якій просило визнати незаконними дії міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ щодо закінчення виконавчих проваджень по примусовому виконанню наказів господарського суду Київської області в справі № 5/18 від 22.03.2004, від 24.04.2004 та 22.06.2004. Крім того, позивач просив визнати недійсними постанови міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження від 24.05.2004, від 07.10.2004 та зобов'язати міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Київської області в справі № 5/18-04 від 22.03.2004, від 24.04.2004, від 22.06.2004.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2008 (суддя Кошик А.Ю.) залишена без задоволення скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського МУЮ.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2008 (колегія суддів: Зеленіна Н.І. –головуючий, Фаловська І.М., Разіна Т.І.) залишена без змін ухвала господарського суду Київської області від 03.06.2008.

Судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено у належний спосіб те, що в суму боргу, яка була сплачена відповідачем на виконання рішення господарського суду № 5/18-04 не входили штрафні санкції та судові витрати у заявленому позивачем розмірі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач - відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2008, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2008 та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ із закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання наказів господарського суду Київської області в справі № 5/18 від 22.03.2004, від 24.04.2004 та 22.06.2004, визнати недійсними постанови міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ про закінчення виконавчого провадження від 24.05.2004, від 07.10.2004 та зобов'язати міський відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Київської області в справі № 5/18-04 від 22.03.2004, від 24.04.2004, від 22.06.2004.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм права.

У відзиві на касаційну скаргу відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ посилається на безпідставність її доводів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" закінчення виконавчого провадження проводиться у випадку фактичного повного виконання рішення згідно виконавчого документу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою повного та своєчасного виконання виданих господарським судом Київської області наказів, державним виконавцем були здійснені всі необхідні процесуальні дії та закриті виконавчі провадження зі стягнення заборгованості з боржника у зв'язку з повним виконанням рішення суду.

З такими висновками судів не можна погодитись, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, проте що відповідачем було добровільно виконано судове рішення в частині сплати основного боргу за спожитий природний газ, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того судами попередніх інстанцій вказано, що платнику не надається право визначення призначення платежу, тому не можна доводити, що боржником в дану суму не були включені штрафні санкції і судові витрати.

Згідно рішення суду від 01.03.2004 в справі № 5/18-04 з відповідача на користь позивача стягнуто загальну суму боргу 118489, 67 грн. та 1302, 90 грн. судових витрат. Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем фактично було сплачено 99816, 85 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій не встановили фактично сплачену суму на виконання рішення суду від 01.03.2004 в справі № 5/18-04, зокрема, фактично погашену заборгованість відповідача із зазначенням документів, які б підтвердили перерахування боргу в повному обсязі. З цією метою названі судові інстанції мали належними засобами доказування перевірити зазначені обставини та витребувати у сторін первинні бухгалтерські документи.

Крім того як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог, позивачем надана довідка-розрахунок про залишок заборгованості відповідача перед позивачем. Однак цьому доказу судами обох інстанцій не надана належна правова оцінка.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з’ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак ухвала господарського суду Київської області від 03.06.2008 та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2008 підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Київської області від 03.06.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2008 в справі господарського суду Київської області № 5/18-04 скасувати.

Справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Київської області.