Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися;

- відповідача: Павлушенко К.Л. (дов. № 04/09-1980 від 08.10.2008),

Нестеренко М.В. (дов. № 04/09-1979 від 08.10.2008р.)

У травні 2006 року позивач - ТОВ "Сумитеплоенерго" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш" на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 200000 грн., нараховану позивачем за бездоговірне постачання теплоенергії. Після уточнення позовних вимог, які прийняті судом першої інстанції, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 152478,42 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.05.2007 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 152478,42 грн., 1524,78 грн. державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15247 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 року рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2007 року по справі № 17/295-06 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Сумитеплоенерго" на користь ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш" 762,39 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2007 року та рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2007 року у справі № 17/295-06 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду від 25.04.2008р. (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ "Науково-виробниче АТ ВНДІкомпресормаш" на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 152454,27 грн. боргу, 1524,54 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду від 25.04.2008р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

У касаційній скарзі ТОВ "Сумитеплоенерго" посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, в період з 27 жовтня 2005р. по 24 лютого 2006 р. позивач, надавав відповідачу, відкритому акціонерному товариству "Наукове-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш" послуги з бездоговірного постачання централізованого опалення.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, встановив, що тарифи, по яким надавалась теплова енергія відповідачу, застосовані позивачем правомірно, та враховуючи, що відповідачем не сплачена сума правомірно нарахованого боргу, визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Однак, з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції та прийняв нове рішення про відмову в позові.

При цьому, апеляційний суд послався на те, що між позивачем і відповідачем до теперішнього часу не укладено договір про надання послуг з теплопостачання, а відносини по теплопостачанню поза договором, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , виключаються. НКРЕ не затвердило тарифи для позивача. ТОВ "Сумитеплоенерго" здійснював діяльність з виробництва і постачання теплової енергії без відповідної ліцензії .

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є невірними та передчасними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. №2633-ІУ теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання -споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. З Ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. N1875-1V комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. З ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. N1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А не укладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. №2633-ІУ та п. З ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. Ш875-ІУ обов'язок укладання договору покладено на споживача.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. №2633-ІУ у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. У відповідача виникло зобов'язання перед ТОВ "Сумитеплоенерго" на підставі застосування ч.І ст. 11 ЦК України, де вказано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Оскільки ТОВ "Сумитеплоенерго" (позивач) отримав в оренду цілісний майновий комплекс з виробництва та транспортування теплової енергії, був визнаний надавачем певних житлово-комунальних послуг, займав монопольне становище - він був зобов'язаний надавати позивачеві послуги з теплопостачання, незалежно від укладання останнім договору (п.2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачає, що виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг).

Статтею 181 ГК України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) . Оскільки відповідач, як він вважає, безпідставно отримав послуги з теплопостачання, а повернути їх неможливо, то з аналогією застосування ч.2 ст. 1213 ЦК України відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

При цьому колегія суддів відзначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначене, у зв'язку з чим необґрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України також не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки НКРЕ не затвердило тарифи для позивача, а тому наданий позивачем розрахунок суми вартості теплової енергії спожитої відповідачем здійснений по неврегульованому в установленому порядку тарифу на теплову енергію не є законним.

П.6 рішення Сумської міської ради (виконавчого комітету) від 27.12.2005р. №720 "Про визначення виробників послуг і виконавців з централізованого опалення, постачання холодної з гарячої води і водовідведення в місті Суми" визначено, що до затвердження нових тарифів виконавці послуг з теплопостачання надають послуги з теплопостачання за тарифами, які затверджені рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.11.2000р. №556 Про тарифи на теплову енергію ТОВ "Суми-Теко". П.1 рішення Сумської міської ради (виконавчого комітету) від 27.12.2005р. №720 "Про визначення виробників послуг і виконавців і централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми" виконавцем послуг з теплопостачання визначено ТОВ "Сумитеплоенерго" (позивача). Відповідно до рішення №556 від 21.11.2000р. тарифи для підприємств становлять 86,03 грн. без податку на додану вартість.

При цьому рішенням суду першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального права та зроблено висновок що сума позову розрахована по цінам, які визначені за звичаїв ділового обороту та за умовами, що звичайно ставляться, що відповідає положенням ч. 1 ст. 193 ГК України, де вказано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на ту обставину, що суд першої інстанції повно встановив всі обставини справи, правильно дав їм оцінку та застосував норми права, але законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, то колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2008р. - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 25.04.08 р. у справі № 17/295-06 залишити без змін.