Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ "Кіровоградобленерго" м. Кіровоград

до відповідача: Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" м. Кіровоград

про заборону припинення зобов"язань

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Григоренко В.В., довіреність № 4470/07 від 02.09.05

від відповідача - Омелькін О.М., довіреність № 456/21 від 06.07.05

від відповідача - Слюсар О.В., довіреність № 455/21 від 06.07.05

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся з позовом до відповідача про заборону здійснення припинення зобов'язань перед ним по оплаті вартості спожитої електричної енергії шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представники відповідача позов заперечили, надали відзив в якому посилаються на відсутність у законодавстві України, зокрема Законі України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , ЦК України (435-15) прямої заборони припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за договорами про постачання електричної енергії.

На підставі ст. 75 ГПК України (1798-12) справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 1 від 01.10.04р. про постачання електричної енергії. За умовами договору постачальник електричної енергії / позивач / постачає електричну енергію споживачу / відповідачу /, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Додатком № 1 до договору є порядок розрахунків в пункті 2 якого сторони визначили наступне. Розрахунки за електричну енергію, а так само і остаточний розрахунок відповідно до пункту 5 цього додатку проводяться споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Додаток підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України (435-15) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 598, 601 ЦК України (435-15) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ГК України (436-15) господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими особами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідач направляв позивачу заяви від 06.06.05р., від 07.07.05р., від 09.02.06р. про припинення зобов'язань зарахуванням в порядку ст. 601 ЦК України (435-15) в яких зазначає про наявність двосторонніх зобов'язань по договору № 1 від 01.10.04р. про постачання електроенергії і по договору № 1 П від 26.07.02р. про транзит електроенергії. У вказаних договорах та заявах заборгованість сторін визначена в грошових коштах і повідомляється про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Господарський суд вважає, що вказані заяви відповідача не протирічать ні ЦК України (435-15) , ні ГК України (436-15) , ні умовам договору № 1 від 01.10.04р. про постачання електричної енергії, а тому відсутні правові підстави для заборони відповідачу здійснювати у подальшому припинення зобов'язань по оплаті вартості спожитої електроенергії шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Посилання позивача на ст. ст. 15-1, 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) не є підставою для задоволення позову, так як заборгованість сторін по вказаним договорам існує в грошовій формі, а не в товарній або будь-якій іншій, тому і здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог / гроші на гроші /.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України (1798-12) судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 15-1, 26 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , ст. ст. 202, 203 ГК України (436-15) , ст. ст. 526, 598, 601 ЦК України (435-15) , ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 - 85 ГПК України (1798-12) господарський суд

ВИРIШИВ:

В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.