Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Остапенка М. І., Харченка В. М.,

за участю представників: заявника –Стояновського Є. О. посв. № 576 від 15.08.2005 року, ДП МОУ "Укрвійськбуд" Дубова О. О. дов. № 6/Уп від 15.01.2008 року, АТ "Агросервіс –Україна" Ленець Д. В. дов. № 1 від 21.05.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України на рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2008 року у справі за позовом АТВТ "Харківський канатний завод" до ДП "Міноборони України "Укрвійськбуд" та АТ "Агросервіс –Україна" про витребування майна,

У квітні 2008 року АТВТ "Харківський канатний завод" звернулось з позовом до ДП МОУ України "Укрвійськбуд" (далі –відповідач-1) та АТ "Агросервіс –Україна" (далі –відповідач-2) про витребування частини майна з незаконного володіння.

Посилаючись на невиконання відповідачами договірних зобов’язань з передачі частини побудованого житлового будинку вартістю 625175 гривень, просив стягнути з них на користь позивача збитки у вигляді втраченої частини майна на суму 625175 гривень.

Позов обгрунтував тим, що до передачі робіт новому замовнику – відповідачу-2 він був власником майна у будівництві житлового будинку на суму 625175 гривень, яка була з нього стягнута на користь відповідача-1 за рішенням господарського суду Харківської області від 11 липня 2007 року. Об’єкт побудовано і здано в експлуатацію, але майно на вказану суму позивачу не передано, а його вартість залишилась невідшкодованою.

У подальшому, до вирішення спору по суті, позивач відмовився від позовних вимог до АТ "Агросервіс –Україна" і просив стягнути збитки лише з відповідача-1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 липня 2008 року позов задоволено частково.

З ДП МОУ України "Укрвійськбуд" на користь АТВТ "Харківський канатний завод" стягнено збитки у вигляді вартості втраченої частини майна на суму 625175 гривень.

Припинено провадження у справі в частині стягнення збитків з відповідача-2.

В апеляційному порядку рішення суду не переглядалося.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати рішення господарського суду і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 332 ЦК УРСР, ст. ст. 5, 257- 268, 837, 876 ЦК України.

Вважає, що позов задоволено безпідставно.

Представники заявника касаційної скарги в судове засідання не з’явились.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд визнав за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, обговоривши доводи касаційних скарг, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як встановлено господарським судом, позивач у період 1999 –2001 років був замовником будівництва житлового будинку № 18 по вул.Свинаренка в м. Харкові, у зв’язку з чим управлінням капітального будівництва Харківського міськвиконкому йому було передано вартість незавершеного будівництва на суму 227,8 тис. гривень.

Рішенням Харківської міськради № 71/03 від 30 квітня 2003 року функції замовника вказаного будівництва на період 2003 –2004 року передано відповідачу-2, у зв’язку з чим позивач за договором купівлі –продажу № 39 від 2 липня 2002 року продав відповідачу –2 незавершене будівництво.

Свої зобов’язання за договором купівлі-продажу його учасники виконали повністю.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що рішенням господарського суду від 11 липня 2007 року у справі № 21/384-05 позивача зобов’язано прийняти від відповідача –1 виконані будівельні роботи на суму 625175 гривень та, відповідно, з АТВТ "Харківський канатний завод"на користь ДП МОУ "Укрвійськбуд"стягнено 625175 гривень.

Зазначену суму позивач вважає своїми збитками, оскільки йому не передано житло на вказану суму після введення будинку в експлуатацію у 2004 році.

І саме з цим твердженням позивача погодився суд, задовольняючи позов.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, в порушення вимог ст. 38, 43, 65 і 84 ГПК України, суд не в повному обсязі перевірив доводи сторін, зокрема відповідача-1, і не навів переконливих доводів, з якими саме діями відповідача-1 пов’язано виникнення збитків у позивача і який причинний зв’язок між цими діями та фактом виникнення збитків у позивача.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного визначення підстав для стягнення збитків, оскаржене судове рішення визнати законним не можна, тому воно підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 –111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

Касаційне подання задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23 липня 2008 року.

Справу передати до господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.