Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ковтонюк Л.В.

суддів: Катеринчук Л.Й.

Чабана В.В.

за участю представників:

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 (суддя Коломис В.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" (далі –ТОВ "Рівненські торгівельні мережі") на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Фрост" 29 536,35 грн. боргу за поставлений товар.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 (колегія у складі суддів: Кордюк Г.Т., Новосад Д.Ф., Мурської Х.В.) рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" 636,66 грн. боргу, 6,36 грн. державного мита. В позові приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Фрост" про стягнення з ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" 696,66 грн. боргу, 3,36 грн. державного мита відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008, ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 та рішення господарського суду Рівненської області від 29.07.2008 як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В квітні 2008 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Фрост" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" про стягнення 29 536,35 грн. заборгованості за відвантажену продукцію. В обґрунтування позову Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Фрост" вказало про те, що 01.01.2007 між ним та ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" було укладено договір купівлі-продажу № 0001, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар згідно умов вказаного договору. Відповідач за поставлений у грудні 2007 року, січні –березні 2008 року розрахунок не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 29 536,35 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що, оскільки відповідач не заперечив факт отримання продукції, доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар не надав, то вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Львівський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2008, зазначив в постанові, що оскільки станом на 29.02.2008 заборгованість становила 31 899,69 грн., з врахуванням сплати відповідачем суми 3000 грн. згідно платіжного доручення № 180 від 31.03.2008 сума боргу становить 28 899,69 грн., яку і слід стягнути з відповідача.

Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України, тому Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.09.2008 у справі № 15/55 залишити без змін.