Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

В засіданнях взяли участь представники:

Ухвалою від 24.10.08 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П. касаційна скарга Товариства б/н б/д була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.11.08, без початку перегляду справи по суті.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки розпорядженням від 11.11.08 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду даної справи, призначеної до перегляду на 13.11.08, створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Врахувавши клопотання скаржника про перенесення розгляду справи, ухвалою суду від 13.11.08 розгляд справи було відкладено на 04.12.08.

Взявши до уваги ту обставину, що в провадженні даної колегії суддів також перебуває справа № 31/217 з ідентичними сторонами спору та схожим характером спірних правовідносин, яка була призначена до розгляду у судовому засіданні на 11.12.08, ухвалою від 26.11.08 розгляд даної справи також було відкладено на 11.12.08.

З урахуванням клопотання скаржника, ухвалою суду від 04.12.08 розгляд справи було відкладено на 23.12.08.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 23.12.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

На початку судового засідання 23.12.08 представником скаржника було заявлено клопотання про оголошення повного тексту постанови Вищого господарського суду України у даній справі.

Перегляд справи по суті було завершено у судовому засіданні 23.12.08, проте з метою виготовлення повного тексту постанови у засіданні в порядку

ч. 3 ст. 77 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.12.08, 10 год. 05 хв. (під підпис присутніх представників сторін).

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1

ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.12.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, у серпні 2008 року Товариство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фабрики, треті особи: Реєстраційний центр, Управління, Комісія та Райдержадміністарція, з вимогами про: визнання недійсними рішень з усіх питань порядку денного, які прийняті загальними зборами акціонерів Фабрики 08.08.08.

Також, в позові ставилось питання про забезпечення позову у справі шляхом: заборони Фабриці вчиняти будь-які дії спрямовані на додаткову емісію пакету акцій Фабрики, затверджувати та вносити зміни і доповнення до Статуту Фабрики (в тому числі шляхом викладення Статуту в новій редакції), проводити будь-яку реорганізацію та ліквідацію товариства (Фабрики), зміну місцязнаходження та зміну учасників Товариства до вирішення справи по суті; заборони Райдержадміністрації, державним реєстраторам Відділу державного реєстратора Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації та будь-яким іншим державним реєстраторам проводити будь-які дії, пов'язані з державної реєстрацією змін до установчих документів Фабрики та затвердження Статуту Фабрики в новій редакції до вирішення спору по суті, реєструвати внесення та вносити будь-які відомості стосовно Фабрики до Єдиного державного реєстру; оформляти та видавати виписки, довідки, витяги Фабрики з Єдиного державного реєстру –до вирішення справи по суті; заборони Реєстраційному центру, яке виступає реєстроутримувачем реєстру власників іменних цінних паперів Фабрики, передавати функції з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, будь-яким іншим реєстроутримувачам, вносити будь-які зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою; надавати реєстр власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, емітенту –Фабриці та акціонерам Фабрики, які ініціюють проведення загальних зборів акціонерів; призначати реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики; складати реєстр власників іменних цінних паперів Фабрики; складати перелік осіб, які мають право на участь у загальних зборах Фабрики, виготовляти мандати для голосування, здійснювати реєстрацію акціонерів Фабрики для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики та виконувати інші дії, спрямовані на проведення загальних зборів акціонерів Фабрики –до вирішення справи по суті; заборони Управлінню та Комісії здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій (в тому числі шляхом додаткової емісії) та ремісію акцій Фабрики, реєструвати звіт про результати розміщення додаткового випуску акцій Фабрики та видавати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Фабрики; зупиняти обіг акцій Фабрики у зв'язку з реорганізацією та перетворенням –до вирішення справи по суті.

Свої позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що загальні збори акціонерів, що відбулись 08.08.08, були проведені без повідомлення його, як акціонера Товариства, в установленому законом порядку про час та місце їх проведення. Також, Товариство вказує, що вирішивши на таких зборах питання щодо збільшення розміру статутного фонду, Фабрика фактично вчинила дії щодо знецінення пакету акцій, та порушила переважне право Товариства, як акціонера, на придбання акцій додаткової емісії в розмірі, пропорційному належній йому частці у статутному фонді Фабрики.

Ухвалою від 22.08.08 господарського суду міста Києва (суддя

Ярмак О.М.) вказана позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у даній справі, яку було призначено до розгляду у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством також окремо було подано до господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в якій ставиться питання про вжиття заходів до забезпечення позову та перераховуються ті ж самі заходи, що й в позовній заяві.

Вказана заява мотивована тим, що Фабрика та треті особи у справі вчиняють дії спрямовані на виконання рішень, прийнятих на загальних зборах акціонерів 08.08.08, рішення яких є предметом спору у даній справі. При цьому, Товариство доводить, що незастосування зазначених ним заходів до забезпечення позову суттєво утруднить виконання рішення, яке може бути прийнято за результатами розгляду даної справи по суті.

Ухвалою від 22.08.08 господарського суду міста Києва (суддя

Ярмак О.М.) /з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.08.08/ заяву Товариства про забезпечення позову задоволено.

Фабриці заборонено вчиняти будь-які дії спрямовані на додаткову емісію пакету акцій Фабрики, затверджувати та вносити зміни і доповнення до Статуту (в тому числі шляхом викладення Статуту в новій редакції), проводити будь-яку реорганізацію та ліквідацію Товариства, зміну місцязнаходження та зміну учасників цього товариства до вирішення справи по суті;

Райдержадміністрації, державним реєстраторам Відділу державного реєстратора Солом'янської районної у м.Києві державної адміністрації та будь-яким іншим державним реєстраторам заборонено проводити будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до установчих документів Фабрики до вирішення справи по суті, реєструвати внесення та вносити будь-які відомості стосовно Фабрики до Єдиного державного реєстру, оформляти та видавати виписки, довідки, витяги Фабриці з Єдиного державного реєстру –до вирішення справи по суті;

Реєстраційному центру, яке виступає реєстроутримувачем реєстру власників іменних цінних паперів Фабрики, заборонено передавати функції з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, будь-яким іншим реєстроутримувачам, вносити будь-які зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою; надавати реєстр власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, емітенту (Фабриці) та акціонерам Фабрики, які ініціюють проведення загальних зборів акціонерів; призначати реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики; складати реєстр власників іменних цінних паперів Фабрики; складати перелік осіб, які мають право на участь у загальних зборах Фабрики, виготовляти мандати для голосування, здійснювати реєстрацію акціонерів Фабрики для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики та виконувати інші дії, спрямовані на проведення загальних зборів акціонерів Фабрики –до вирішення справи по суті;

Управлінню та Комісії заборонено здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій (в тому числі шляхом додаткової емісії) та ремісію акцій Фабрики, реєструвати звіт про результати розміщення додаткового випуску акцій Фабрики та видавати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Фабрики, зупиняти обіг акцій Фабрики у зв'язку з реорганізацією та перетворенням –до вирішення справи по суті.

При винесенні вказаної ухвали місцевий суд дійшов до висновку про те, що оскільки предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, на яких, зокрема, було вирішено питання щодо затвердження змін та доповнень до Статуту, пов'язаних із збільшенням розміру статутного (складеного) капіталу з урахуванням результатів розміщення акцій додаткової емісії шляхом викладення Статуту Фабрики у новій редакції, то заходи, про вжиття яких в порядку забезпечення позову заявлено клопотання Товариством, узгоджуються з предметом позовних вимог, а їх незастосування може призвести до суттєвого утруднення виконання рішення у даній справі.

Постановою від 23.09.08 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Моторного О.А., суддів –Кошіля В.В., Шапрана В.В.) ухвалу від 22.08.08 господарського суду міста Києва скасовано.

При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку про те, що заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою суду першої інстанції, фактично забороняють товариству (Фабриці) здійснювати свою діяльність через вищий орган товариства –загальні збори та виконувати прийняті на них рішення.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій

просить постанову від 23.09.08 Київського апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу від 22.08.08 господарського суду міста Києва залишити в силі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого процесуального акту було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 55 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про судоустрій України", ст.ст. 22, 56, 66, 67, 87, 94, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України.

У своїх відзивах на касаційну скаргу Фабрика та Комісія щодо доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що за змістом ст.ст. 66, 67 Господарського про цесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується шляхом: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4

Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (va009700-06) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном

(в тому числі грошовими коштами) іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно роз'яснень наведених у п.п. 43, 44, 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 (v0013700-08) заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) товариства фактично означає заборону товариству здійснювати свою діяльність у частині компетенції загальних зборів, а тому господарським судам необхідно враховувати заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України), оскільки заборона проведення загальних зборів учасників (акціонерів) товариства порушує також право учасників (акціонерів) товариства брати участь в управлінні товариством.

При цьому, також роз'яснено, що у справах за позовами про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства відсутній причинно-наслідковий зв'язок між можливістю виконання такого судового рішення та вжиттям господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори учасників (акціонерів) товариства. Суди не вправі також вживати заходи до забезпечення позову, які фактично означають заборону на проведення загальних зборів учасників (акціонерів) товариства, зокрема реєструватися для участі у загальних зборах, забороняти реєстратору надавати реєстр акціонерів на день проведення загальних зборів тощо. Заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства.

Відповідно до змісту ст. 67 Господарського процесуального кодексу України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції помилково вжив заходи щодо забезпечення позову у справі шляхом заборони Фабриці вчиняти будь-які дії спрямовані на додаткову емісію пакету акцій Фабрики, затверджувати та вносити зміни і доповнення до Статуту (в тому числі шляхом викладення Статуту в новій редакції), проводити будь-яку реорганізацію та ліквідацію Товариства, зміну місцязнаходження та зміну учасників цього товариства, оскільки такі дії суду можуть бути розцінені як втручання в господарську діяльність юридичної особи, та створення передумов щодо порушення її нормального функціонування.

Як зазначалось, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Враховуючи викладене, в ухвалі про забезпечення позову господарський суд повинен чітко визначити, внесення яких саме змін до реєстру власників іменних цінних паперів забороняється до вирішення судом спору. Заборона проводити будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією змін до установчих документів Фабрики, реєструвати внесення та вносити будь-які відомості стосовно Фабрики до Єдиного державного реєстру, оформляти та видавати виписки, довідки, витяги Фабрики з Єдиного державного реєстру може порушувати права тих акціонерів товариства, які не є учасниками спору. Отже, встановлена ухвалою місцевого відповідна заборона, є неконкретною, а тому суперечить вимогам Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.97 № 710/97-ВР (далі Закон –№ 710/97-ВР (710/97-ВР) ) рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів, а тому до компетенції судів прийняття рішення про визначення реєстратора реєстру власників іменних цінних паперів, в тому числі в порядку вжиття заходів до забезпечення позову (у випадку, якщо відсутнє відповідне рішення загальних зборів акціонерів) не належить. За змістом ч. 5 ст. 9 Закону № 710/97-ВР реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів або його представника, а також номінального утримувача надати виписку з реєстру власників іменних цінних паперів. Власник або його представник чи номінальний утримувач не мають права вимагати включення до виписки інформації, що виходить за межі компетенції реєстратора, у тому числі інформації про інших власників та кількість цінних паперів, які їм належать.

Отже, заборона Реєстраційному центру, яке виступає реєстроутримувачем реєстру власників іменних цінних паперів Фабрики, передавати функції з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, будь-яким іншим реєстроутримувачам, вносити будь-які зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою; надавати реєстр власників іменних цінних паперів, емітованих Фабрикою, емітенту (Фабриці) та акціонерам Фабрики, які ініціюють проведення загальних зборів акціонерів; призначати реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики; складати реєстр власників іменних цінних паперів Фабрики; складати перелік осіб, які мають право на участь у загальних зборах Фабрики, виготовляти мандати для голосування, здійснювати реєстрацію акціонерів Фабрики для проведення загальних зборів акціонерів Фабрики та виконувати інші дії, спрямовані на проведення загальних зборів акціонерів Фабрики, також є помилковою, оскільки юридичний аналіз наведених правових положень свідчить про імперативний обов'язок реєстратора надавати на вимогу власника виписку з реєстру власників іменних цінних паперів, а тому заборона, визначена місцевим судом, не кореспондується з вказаними правовими положеннями та суперечить принципу невтручання державних органів у діяльність господарюючих суб'єктів.

Разом з тим, слід зазначити, що правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що розглядаючи справи про визнання недійсним рішення загальних зборів про збільшення статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій (що фактично і є предметом спору у даній справі), суд повинен вживати заходів до попередження введення в обіг акцій додаткового випуску, рішення загальних зборів акціонерів про розміщення яких оскаржується, оскільки вилучення з обігу випуску акцій на виконання рішення суду про задоволення позову є ускладненим.

З урахуванням наведеного вбачається, що винесення ухвали про заборону до вирішення спору органам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій, є підставним, оскільки відповідає нагальній необхідності вчинення судом дій для забезпечення реального виконання рішення, яке може бути прийняте за результатами вирішення спору по суті.

Таким чином, резолютивна частина ухвали від 22.08.08 господарського суду міста Києва в частині заборони Управлінню та Комісії здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій (в тому числі шляхом додаткової емісії) та ремісію акцій Фабрики, реєструвати звіт про результати розміщення додаткового випуску акцій Фабрики та видавати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Фабрики, зупиняти обіг акцій Фабрики у зв'язку з реорганізацією та перетворенням, з урахуванням предмету спору у даній справі є підставною, та такою, що відповідає нормам чинного законодавства, і не може призвести до суттєвих ускладнень у функціонуванні господарюючого суб'єкта, на що суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу місцевого суду у повному обсязі, уваги не звернув.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржених судових актів наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що клопотання Товариства про вжиття заходів до забезпечення позову було розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що призвело до прийняття процесуальних актів з помилковим застосуванням норм права, у зв'язку з чим вони підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укрпромсервіс" б/н б/д задовольнити частково.

Постанову від 23.09.08 Київського апеляційного господарського суду у справі № 16/342 господарського суду міста Києва змінити, виклавши в наступній редакції:

"Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київська фасувально-картонажна фабрика" задовольнити частково.

Ухвалу від 22.08.08 господарського суду міста Києва скасувати частково, а саме: в частині пунктів 1, 2 та 3.

Пункт 4 ухвали від 22.08.08 господарського суду міста Києва (щодо заборони територіальному управлінню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку по місту Києву та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України здійснювати реєстрацію додаткового випуску акцій (в тому числі шляхом додаткової емісії) та ремісію акцій ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика", реєструвати звіт про результати розміщення додаткового випуску акцій закритого акціонерного товариства "Київська фасувально-картонажна фабрика" та видавати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Фабрики, зупиняти обіг акцій ЗАТ "Київська фасувально-картонажна фабрика" у зв'язку з реорганізацією та перетворенням –до вирішення справи по суті) –залишити без змін".