Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судове засідання прибули представники сторін:

У жовтні 2008 року СПД ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до ВАТ "Тернопільагроспецтонтаж" про стягнення 25050,00 грн. заборгованості за договором про надання юридичної допомоги.

СПД ОСОБА_1 16.10.2008 року подала до суду заяву про збільшення позовних вимог та просило суд стягнути з ВАТ "Тернопільагроспецтонтаж" 675818,92 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2008 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.10.2008 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Тернопільагроспецтонтаж" на користь позивача 675818,92 грн. боргу, 250,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 70000,00 грн. адвокатських послуг.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Тернопільагроспецтонтаж" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Тернопільської області від 23.10.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом не правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 23.03.2007 року між ВАТ "Тернопільагроспецтонтаж" (замовник) та СПДОСОБА_1 (виконавець) було укладено контракт про надання юридичної допомоги, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов"язання надати йому юридичну допомогу.

Розділом 3 укладеного контракту сторони, зокрема п.3.1 контракту погодили, що вартість наданих виконавцем послуг цим контрактом складає:

- в разі виконання робіт згідно предмету договору результатом яких є отримання замовником від інвесторів дооплати в розмірі до 1900000,00 гривень, винагорода виконавця становить 10% від суми, що поступає на рахунок замовника, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання коштів замовником;

- в разі виконання робіт згідно предмету договору результатом яких є отримання замовником від інвесторів дооплати понад 1900000,00 гривень -50% від суми, що перевищує 1900000,00 грн.

Пунктом 3.2 контракту сторони погодили, що замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 25050,00 грн. не пізніше 5 банківських днів з моменту виставлення виконавцем відповідного рахунку. Аванс зараховується до суми винагороди визначеної п.3.1.

Розглядаючи даний спір та стягуючи з відповідача винагороду позивача за контрактом від 23.03.2007 року 675818,92 грн., місцевий господарський суд не витребував та не дослідив належні та допустимі докази, які б підтверджували повне виконання позивачем зобов"язання за контрактом (отримання замовником коштів від інвестора) та не встановив чи настав у відповідача обов"язок сплатити позивачу винагороду, враховуючи умови п.3.1 контракту.

Крім того, місцевий господарський суд, стягуючи 675818,92 грн. не досліджував питання чи входить у дану суму 25050,00 грн. авансу, передбачений п.3.2 контракту.

Не врахування зазначених вище обставин призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Судова колегія також зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи 23.10.2008 року рішення про повне задоволення позовних вимог, порушив вимоги процесуальних норм, оскільки розглянув справу без відповідача, не звернув увагу на те, що ухвала від 16.10.2008 року про відкладення розгляду справи на 23.10.2008 року на 11 год. 00 хв. була отримана відповідачем, згідно з поштового повідомлення 23.10.2008, тобто в день слухання справи та не перевірив поважність причин нез"явлення в судове засідання відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено позов про стягнення з відповідача 25050,00 грн. заборгованості за надану юридичну допомогу.

Заявою 16.10.2008 року позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 675818,95 грн. боргу.

Місцевий господарський суд 17.10.2008 року, вже після винесення ухвали про відкладення розгляду справи, ухвалою прийняв заяву про збільшення позовних вимог (стягнення 675818,92 грн.) до розгляду та не повідомив відповідача про час і місце розгляду збільшених позовних вимог. Клопотання про стягнення з відповідача 70000,00 грн. адвокатських послуг було заявлено позивачем 22.10.2008 року.

Стаття - 4-3 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Виходячи з викладеного і враховуючи норми ст.- 111-10 ГПК України вищевказані обставини є підставою для скасування рішення господарського суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст. 36 ГПК України, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 23.10.2008 року у справі № 3/205-3134 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.