9/73/07-НР Про стягнення заборгованості за роботи виконані згідно з договором підряду - 23.10.2008 Прийняття

Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд" у березні 2007 року заявлений позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Екватор –2" 165 633,16 грн - заборгованості за роботи виконані згідно з договором підряду від 30.10.04 №9/1-04/гп. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на безпідставне ухилення відповідача від приймання та оплати виконаних товариством робіт. Позивач посилався на приписи частини 3 статті 13, статей 14, 526, частини 1 статті 875, статті 882 Цивільного кодексу України.

доповідач: Добролюбова Т.В

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.03.07, ухваленим суддею Філінюк І.Г., позовні вимоги задоволено.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Андрєєвої Е.І. –головуючого, Савицького Я.Ф., Лавренюка О.Т., постановою від 12.07.07, перевірене рішення суду першої інстанції скасував через відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Водночас, апеляційний суд прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Добролюбової Т.В. –головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О., постановою від 15.11.07 перевірені у справі рішення та постанову скасував. Матеріали справи скерував для нового розгляду до суду першої інстанції, через неповноту судового дослідження.

При новому розгляді справи, господарський суд Миколаївської області рішенням від 14.04.08, ухваленим суддею Коваль С.М., у задоволенні позовних вимог відмовив. Суд вмотивовуючи рішення дійшов висновку про відсутність у позивача підстав вимагати сплати відповідачем вартості робіт за повторно складеними та підписаними одноособово товариством актами, оскільки обсяг і вартість робіт узгоджені сторонами ще 20.12.05, про що підписано відповідні акти на суму 1943265,60 грн. При цьому, суд виходив з того, що акти надані позивачем з відповідачем не узгоджені, мають завищені вартісні показники виконаних робіт та роботи, які позивачем виконувались на усунення недоліків і не передбачались договором підряду. Суд першої інстанції також встановив, що відповідач не був попереджений щодо можливого перевищення кошторису, тому дійшов висновку про втрату позивачем підстав вимагати сплату суми, що перевищує кошторис.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Разюк Г.П. –головуючого, Колоколова С.І., Петрова М.С., постановою від 19.06.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд" залишив без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та просить прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник вказує на неприйняття судами до уваги того, що відповідач порушив пункт 6.3 договору підряду, оскільки у термін 5 днів не здійснив приймання виконаних товариством робіт, зауважень не надав та не оплатив їх вартість в сумі 165 633, 16 грн. При цьому, заявник наголошує, що акти виконаних робіт за період з грудня 2004 року до березня 2006 року відповідачеві скеровувались рекомендованими листами, проте, останнім не отримані з незалежних від нього обставин. Скаржник також вказує на відсутність доказів отримання ним актів виконаних робіт за 2005 рік ( в тому числі за жовтень, листопад, грудень місяці 2005 року), підписаних відповідачем та скріплених печаткою. На думку заявника, судами не з’ясовано тих обставин, що товариство листом від 06.04.07 звернулось до відповідача з проханням надати вказані акти виконаних робіт, однак, останній листом від 18.04.07 відмовив у їх наданні. Вказує скаржник і на неприйнятті судами до уваги того, що своїми діями відповідач погодив можливе перевищення кошторису, оскільки фактично прийняв роботи та частково їх оплатив.

Від Житлово –будівельного кооперативу "Екватор-2" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. і пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.10.04 Житлово-будівельний кооператив "Екватор-2" –замовник, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Міцар" –генпідрядником, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївміськбуд" договір підряду №9-1-04/гп.

За умовами цього договору генпідрядник зобов’язався виконати роботи з будівництва блок –секції №3 корпусу 6 житлового будинку на вул. Декабристів, 40 у місті Миколаєві у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та здати збудований об’єкт в експлуатацію, а замовник зобов’язався надати будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об’єкт або завершені будівництвом роботи і оплатити їх.

Згідно з пунктом 2.2 цього договору виконання робіт генпідрядником, здійснюються у відповідності до "Календарного графіка будівництва", що додається до договору та є невід’ємною його частиною.

Відповідно до цього графіка, початок будівельно –монтажних робіт –01.11.04; закінчення будівельно –монтажних робіт -15.05.05; здача об’єкта робочою комісією -25.05.05; ввід в експлуатацію -15.06.05. Підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 спірного договору сторони передбачили, що замовник зобов’язаний прийняти виконані роботи за актами у термін не більше 5 днів з дня отримання таких актів.

Пунктом 4.1 договору та Додатком №5 до нього сторони узгодили договірну ціну будівництва в розмірі 1569800,00 грн без врахування вартості субпідрядних робіт, що встановлюється окремими договорами.

Пунктом 4.4 договору та додатком №6 сторони встановили графік платежів та зазначили, що замовник здійснює оплату на підставі виставлених рахунків-фактур, а саме: авансових - на матеріали, машини та механізми, 50% - авансу на виконання робіт, остаточні платежі-за виконані будівельно-монтажні роботи відповідно до актів приймання виконаних робіт.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення. Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2" 165 633,16 грн заборгованості за виконані роботи, передбачені договором №9/1-04/гп. Підставою ж позову є посилання позивача на виконання ним робіт з будівництва блок секції №3 корпуса 6 житлового будинку на вул. Декабристів,40, підтвердженням чого він вважає лист від 27.01.07 №2701/07, скерований на адресу відповідача, з вимогою прийняти виконані ним роботи, оплатити їх вартість, акти виконаних підрядних робіт за період з грудня 2004 року до березня 2006 року, підписані лише позивачем, та довідку про вартість виконаних робіт на суму 165 633,16 грн.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Положеннями статей 144, 174 Господарського кодексу України унормовано, що майнові права, майнові обов’язки та господарські зобов’язання суб’єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом. Як зумовлено приписами статті 180 цього Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що правовою природою договору від 30.10.04, є договір будівельного підряду. Істотні та звичайні умови підрядних договорів визначаються відповідними положеннями Цивільного кодексу України (435-15) , якщо інше не передбачено Господарським кодексом України (436-15) . Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів.

Відповідно до частини 1 статті 875 названого Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 877 Цивільного кодексу України унормовано, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт і до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до пункту 4.3 договору та Додатку №5 до нього сторони передбачили, що уточнення вартості об’єкта з обґрунтуванням причин оформлюється додатковою угодою до договору підряду. У відповідності до додаткової угоди оформлюються і зміни в означений кошторис.

Пунктами 2, 3 статті 844 Цивільного кодексу України унормовано, що кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення кошторису всі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Судами установлено, що сторонами в установленому законом та договором порядку кошторис не змінювався, можливе перевищення кошторису позивач з відповідачем не узгоджував.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами установлено, що відповідно до актів приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами, вартість прийнятих робіт становить 1943265,60 грн, що підтверджується наступними актами: за 2005 рік від 20.12.05 на суму 1553778,00 грн, за жовтень 2005 року –18745,20 грн, за листопад 2005 року -346 288,80 грн, за грудень 2005 року -24453,60 грн. При цьому, судами установлено, що відповідач за виконані позивачем підрядні роботи за договором від 30.10.04 сплатив 2122956,56 грн.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судами попередніх інстанцій установлено, що акти виконаних робіт, які надані позивачем в підтвердження своїх вимог та підписані ним в односторонньому порядку, повністю повторюють обсяги робіт, за якими сторони 20.12.05 вже підписали акти і мають неузгоджені з відповідачем вартісні показники виконаних робіт.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність стягнення з відповідача спірної суми. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування переглянутої постанови у справі, оскільки спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, яка відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційної інстанції.