Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2008р. (суддя Ліпинський О.В.) у прийнятті позовної заяви відмовлено, позовні матеріали повернуто позивачу на підставі п.2 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. (судді Логвиненко А.О. -головуючий, Головко В.Г., Мороз В.Ф.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2008р. скасовано, а справу передано на розгляд до цього ж суду.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши в силі ухвалу місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в прийнятті на підставі п.2 ст. 62 ГПК України поданої позивачем заяви, місцевий господарський суд послався на те, що по даному спору, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав господарським судом Дніпропетровської області вже було прийнято ухвалу від 09.07.2008 року у справі №В39/218, якою відмовлено в прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ст. 62 ГПК України.

Відповідно до вимог п.2 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Ухвалою суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви, яка приймається на підставі ст. 62 ГПК України, господарський спір не вирішується по суті, а тому вказана вище ухвала у справі №В39/218 не є рішенням в розумінні ст.ст.82, 84 цього Кодексу, чим спростовуються висновки місцевого господарського суду про зворотне.

Отже, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2008р. про залишення відмову у прийнятті позовної заяви у справі №В39/218 не є рішенням господарського суду в розумінні п.2 ч.1 ст. 62 та ст. 82 ГПК України, в зв'язку з чим помилковим визнається посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на ухвалу від 09.07.2008р. в обґрунтування підстав для відмови у прийнятті позовної заявиОСОБА_1

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що в ухвалі від 09.07.2008 року у справі №В39/218 господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку про те, що статут відповідача не містить положень щодо організаційно-правової форми Міжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, тобто немає підстав, на думку суду першої інстанції, вважати, що Об'єднання є господарським товариством, а тому позов заявлений фізичною особою до Об'єднання, яке не є господарським товариством, не підлягає розгляду господарським судами. Законом України від 15 грудня 2006 року (483-16) № 483-16 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", що набрав чинності 29 грудня 2006 року, було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 зазначеного Кодексу справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

Повторно звертаючись до суду з аналогічним позовом до Міжгалузевого науково-виробничого об'єднання "Машиноведіння" про скасування рішення загальних зборів, позивач надав довідку ЄДРПОУ, згідно якої Об'єднання за своєю організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю. Згідно статуту Об'єднання останнє засновано кількома особами, а його статутний капітал поділений на частки, встановлені статутом, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Об'єднання є господарським товариством, а спір -корпоративним.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги відповідача не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року у справі №В39/236 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.