Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Дочірнього підприємства Дніпропетровської

обласної спілки споживчих товариств

"Верхньо-Красний ринок"

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 06.11.2008 року

у справі № 12/68-08

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Дочірнього підприємства Дніпропетровської

обласної спілки споживчих товариств

"Верхньо-Красний ринок"

до відповідачів: 1) Дніпропетровської обласної спілки

споживчих товариств

2) Приватної фірми "ФБМ"

за участю третьої особи Приватного підприємства фірми "Солод"

про визнання недійсним договору купівлі-

продажу

за участю представників:

позивача – не з"явились

відповідачів – 1) не з"явились

2) не з"явились

третьої особи - не з"явились

В травні 2008 року Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств та Приватної фірми "ФБМ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.11.1996 року, укладеного між Дніпропетровським міським споживчим товариством та Приватною фірмою "ФБМ".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2008 року (суддя Жукова Л.В.) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину № 11, поз. 1-13, загальною площею 247,9 кв.м; приміщення магазину № 12, поз.1, загальною площею 11,7 кв.м, на 2-му поверсі, у літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21, укладений 11.11.1996 р. між Дніпропетровським міським споживчим товариством та приватною фірмою "ФБМ"; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 19.05.2008 р. у справі № 12/68-08; відмовлено в задоволенні позову до Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку її обставин, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. 1 ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права. Згідно частини 1 статті 316 та статті 318 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.1996 року між Дніпропетровським міським споживчим товариством та приватною фірмою "ФБМ" укладено договір купівлі-продажу, за яким Дніпропетровська міська споживспілка продала приватній фірмі "ФБМ" приміщення магазину № 11, що складається з поз. 1-13, загальною площею 247,9 кв.м, приміщення магазину №12, що складається з поз.1, загальною площею 11,7 кв.м, розташованого у м. Дніпропетровську, по вул. Чкалова, 21. Вказане приміщення належало Дніпропетровському міському споживчому товариству на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Дніпропетровським Інвентарбюро 21.0.1996 р. за № Р-7-21.

В подальшому, придбане Приватною фірмою "ФБМ" майно продане приватній фірмі "Солод" на підставі договору купівлі-продажу від 08.09.2005 р.

Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" звернулося з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного приміщення, укладеного між Дніпропетровським міським споживчим товариством та приватною фірмою "ФБМ" від 11.11.1996 року.

При цьому, посилалось на те, що воно створене 27.08.2003 р. і є правонаступником прав та обов’язків колективного підприємства Верхньо-Красний госпрозрахунковий ринок Дніпропетровської облспоживспілки, яке в свою чергу, є правонаступником Дніпропетровського міського споживчого товариства.

В зв"язку з зазначеним, ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок", як правонаступник Дніпропетровського міського споживчого товариства вважає, що відчуження нерухомого майна Дніпропетровським міським споживчим товариством проведене без згоди уповноважених осіб цього товариства та з порушенням п.п.18, 20 Статуту товариства, а тому просить спірний договір купівлі-продажу визнати недійсним.

Місцевий суд, приймаючи рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що спірний договір купівлі-продажу укладено з порушенням п.п.18,20 Статуту Дніпропетровського міського споживчого товариства та суперечить ст.ст. 1, 9, 10 Закону України "Про споживчу кооперацію". При цьому, господарський суд першої інстанції зазначив, що згідно витягу з протоколу №13 зборів уповноважених пайовиків Дніпропетровського міського споживчого товариства від 19.02.1998 р., колективне підприємство Верхньо-Красний госпрозрахунковий ринок Дніпропетровської облспоживспілки, яке створене 02.02.1998 р. є правонаступником прав та обов’язків Дніпропетровського міського споживчого товариства, а Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок", створене 27.08.2003 р., є, в свою чергу, правонаступником прав та обов’язків колективного підприємства Верхньо-Красний госпрозрахунковий ринок Дніпропетровської облспоживспілки.

Такі висновки місцевого господарського суду не можна визнати правомірними з огляду на наступне.

Вважаючи позивача правонаступником Дніпропетровського міського споживчого товариства, місцевий господарський суд не звернув уваги на відсутність цьому належних доказів.

Проте, суд апеляційної інстанції при повторному розгляді справи, дотримуючись вимог ст. 43 ГПК України, усунув вказані порушення, повно та об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, апеляційний господарський суд вірно встановив, що колективне підприємство Верхньо-Красного госпрозрахункового ринку Дніпропетровської облспоживспілки зареєстровано 02.02.1998 року, тобто після укладення спірного договору. Крім того, постанова правління Дніпропетровської облспоживспілки від 26.12.1997 р. №120 "Про надання "Верхньо-Красному ринку" прав юридичної особи й передання його на баланс Облспоживспілки" прийнята після укладення спірного договору.

Разом з тим, вказані документи не містять жодних посилань на факт правонаступництва позивача щодо прав чи обов’язків Дніпропетровського міського споживчого товариства та доказів того, що спірне приміщення входило до майна, яке передане колективному підприємству його засновником.

Також на момент укладення спірного договору право власності Дніпропетровського міського споживчого товариства на спірне приміщення підтверджувалось реєстраційним посвідченням від 21.05.1996 р. за № Р-7.21, тобто право власності на спірне приміщення зареєстровано за Дніпропетровським міським споживчим товариством раніше ніж позивач набув цивільної правоздатності і дієздатності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд правильно зазначив, що оскільки спірний договір укладено у 1996 року, тобто до створення колективного підприємства "Верхньо-Красний ринок", зареєстрованого 02.02.1998 р., права позивача не порушені.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком Дніпропетровського апеляційного господарського суду щодо недоведення позивачем, в силу статті 33 ГПК України, обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог у зв"язку з відсутністю доказів, що він є правонаступником прав та обов"язків Дніпропетровського міського споживчого товариства, що позбавляє його права оспорювання договору, укладеного між відповідачами №№1,2.

Доводи касаційної скарги про встановлення факту правонаступництва позивача рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.07.2008 року, що набрало законної сили, є необгрунтованими, оскільки з нього не вбачається в якому обсязі права і обов"язки Дніпропетровського міського споживчого товариства, яке припинилося як юридична особа лише 23.02.2003 року, перейшли до його правонаступника –колективного підприємства Верхньо-Красного госпрозрахункового ринку Дніпропетровської облспоживспілки, зареєстрованого, як юридична особа, 02.02.1998 року.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Верхньо-Красний ринок" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року у справі № 12/68-08 залишити без змін.