01/65-88 Про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки - 23.10.2008 Прийняття

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.03.2008 (суддя Якушева І.О.) позовні вимоги ТОВ "Аветра" до ПВКФ "Алькор" задоволені, вирішено вважати укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3828 га, яка розташована по АДРЕСА_1, у визначеній судом редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Рішення вмотивовано приписами ст. 182 Господарського кодексу України, ст. 635 Цивільного кодексу України, в порушення яких відповідач, уклавши договір про наміри, попередній договір, додатковий договір, за умовами яких сторони досягли домовленості про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, безпідставно ухиляється від підписання договору купівлі-продажу, не з'являючись до нотаріуса.

ОСОБА_1, вважаючи себе особою, яку не було залучено до участі у справі, звернулася в порядку ст. 107 ГПК України з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення у справі стосується її прав та охоронюваних законом інтересів.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що 12.07.2007 між сторонами у справі укладено договір про наміри щодо майбутньої купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3828 га, розташованої по АДРЕСА_1, за умовами якого на земельну ділянку, що знаходиться в тимчасовому користуванні ПВКФ "Алькор" на підставі договору оренди, укладеного з Боратинською сільською радою (п. 2.3 договору), після отримання ПВКФ "Алькор" правовстановлюючих документів на неї, має бути протягом 5 календарних днів укладено з ТОВ "Аветра" договір купівлі-продажу (п. 2.4 договору), продаж земельної ділянки буде вчинено за 300000 грн. (п. 4 договору), для забезпечення виконання зобов'язання по укладенню договору купівлі-продажу, забезпечення приватизації земельної ділянки ПВКФ "Алькор" та підготовки всіх необхідних документів, ТОВ "Аветра" передає ПВКФ "Алькор" грошову суму у вигляді завдатку в розмірі 120000 грн., яка у випадку підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки зараховується в рахунок належних із ТОВ "Аветра" платежів (п. 8 договору).

На виконання договору позивачем платіжними дорученнями № 580 від 16.07.2007, № 600 від 03.08.2007, № 346 від 03.08.2007 перераховано відповідачеві 70000 грн.

З метою додаткового закріплення взаємних домовленостей, 31.08.2007 між позивачем і відповідачем укладено попередній договір, що посвідчений приватним нотаріусом Куртою Н.В. за № 2219 щодо купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого укладення договору купівлі-продажу має відбутись до 01.10.2007 (п. 1 договору), сторони домовились, що продаж земельної ділянки буде здійснено за 300000 грн., ціна є остаточною та не підлягає перегляду в подальшому (пункти 4, 5 договору), для забезпечення виконання зобов'язання по укладенню договору купівлі-продажу, забезпечення приватизації земельної ділянки ПВКФ "Алькор" та підготовки всіх необхідних документів, ТОВ "Аветра" зобов'язалось передати ПВКФ "Алькор" грошову суму у вигляді завдатку в розмірі 126000 грн., яка у випадку підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки зараховується в рахунок належних із ТОВ "Аветра" платежів (п. 8 договору)

На виконання попереднього договору позивачем платіжним дорученням № 662 від 31.08.2007 перераховано на користь відповідача 56000 грн.

Крім того, до попереднього договору між сторонами укладено додатковий договір від 12.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Куртою Н.В. за № 2666, за змістом якого сторони додатково підтвердили намір в подальшому укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, підтвердили наявність домовленості про істотні умови договору купівлі-продажу, підтвердили факт часткового виконання умов майбутнього договору купівлі-продажу позивачем, при цьому, сторони визначили, що строк укладення основного договору становить 5 днів з дня одержання відповідачем державного акту на земельну ділянку (п. 1 додаткового договору), позивач взяв на себе зобов'язання сплатити відповідачу ще 133464 грн. (п. 5 додаткового договору) з метою покриття витрат відповідача на оформлення документів, необхідних для укладення майбутнього договору купівлі-продажу, сторони зобов'язались в строк, передбачений п. 2 попереднього договору, з'явитись до нотаріуса для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, сторона, щодо якої буде виявлено факт ухилення від нотаріального посвідчення, має право звернутись із позовом до суду про визнання договору купівлі-продажу дійсним на умовах, викладених в попередньому договорі. У випадку звернення до суду із вимогою про визнання договору дійсним, наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається, а право власності переходить із моменту набуття рішенням суду законної сили (п. 7 додаткового договору).

На виконання умов додаткового договору позивач платіжними дорученнями № 194 від 13.11.2007, № 195 від 13.11.2007 перерахував відповідачеві ще 133464 грн.

Господарським судом встановлено, що відповідачем 03.11.2007 укладено з Боратинською сільською радою договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3828 га, розташованої в АДРЕСА_1, а 20.11.2007 ПВКФ "Алькор" видано Державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

За змістом п. 1 додаткового договору від 12.11.2007 отримання відповідачем Державного акту на земельну ділянку є подією, з настанням якої у нього виникає обов'язок укладення основного договору, втім, відповідач ухилився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з позивачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 182 Господарського кодексу України у разі, якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

За приписами ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або законодавством.

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність і ґрунтовність вимог позивача про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки в судовому порядку.

Разом з тим, колегія судів вважає, що рішення господарського суду Волинської області у цій справі не зачіпає прав та обов'язків скаржника, з огляду на наступне.

З наведених скаржником у касаційній скарзі відомостей вбачається, що до 01.12.2006 власником ПВКФ "Алькор" була ОСОБА_1.

Проте, 01.12.2006 Державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради на виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.11.2006 у справі № 2-825/06б проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, згідно з якими власником ПВКФ "Алькор" зазначено ОСОБА_2, якій ОСОБА_1. відступила свої права засновника.

Апеляційний суд Волинської області постановою від 28.02.2007 вказане рішення скасував, справу направив на новий розгляд, за результатами якого прийнято аналогічне першому рішення від 27.11.2007. Втім, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008 постанова місцевого суду скасована, в позові ОСОБА_2. відмовлено, отже, вона не є власником ПВКФ "Алькор".

Однак, 09.02.2007 ОСОБА_2 продала корпоративні права підприємства ПВКФ "Алькор" ОСОБА_3., в зв'язку з чим 13.02.2007 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів (нову редакцію статуту), таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2. не набула прав законного власника, вона не мала права продажу цих прав ОСОБА_3., останній також не є власником ПВКФ "Алькор".

Відтак, вважаючи себе єдиним і законним власником ПВКФ "Алькор", ОСОБА_1. в своїй касаційній скарзі посилаються на порушення її таких прав внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення суду від 06.03.2008 про продаж земельної ділянки позивачеві.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Реалізація конституційного права такої особи на оскарження судового акту можлива не у будь-якому випадку, а у разі, якщо в рішенні суду безпосередньо розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься висновки чи судження про права і обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, тобто, таке рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхнє право на судових захист.

Колегія суддів констатує, що рішення суду від 06.03.2008 на момент його прийняття відповідало вимогам чинного законодавства і не порушувало будь-яких прав ОСОБА_1., оскільки не було відомо, що ОСОБА_2., а відтак, і ОСОБА_3., не є належними власниками ПВКФ "Алькор", адже, ця обставина була встановлена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2008, разом з тим, скаржником не надано доказів про такі зміни в установчих документах ПВКФ "Алькор" і державну реєстрацію ОСОБА_1. як єдиного законного власника, тобто, ОСОБА_1. і на день подання касаційної скарги не є власником фірми ні де-факто, ані де-юре.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 06.03.2008 у переддоговірному спорі щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки між юридичними особами - ТОВ "Аветра" та ПВКФ "Алькор" не впливає на права та обов'язки фізичної особи - громадянки ОСОБА_1, яка не є ні власником цієї ділянки, ані стороною у договорі, до того ж, про намір і волевиявлення саме цієї фізичної особи продати земельну ділянку від імені її власника - ПВКФ "Алькор" свідчить факт укладення і підписання нею договору про наміри, попереднього договору і додаткового договору.

Таким чином, уявлення скаржника про те, що господарський суд Волинської області прийняв рішення від 06.03.2008 про її права і обов'язки, є помилковим, відсутність порушення будь-яких прав фізичної особи ОСОБА_1. під час ухвалення рішення свідчить про відсутність підстав для скасування цього рішення як за ознакою його впливу на права і обов'язки цієї особи, так і за ознакою не залучення цієї особи до участі у справі, адже, як вбачається з матеріалів справи, саме вона приймала участь у справі як директор ПВКФ "Алькор".