Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

від прокурора: Івченко О.А.

розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006р.

у справі № 17/173 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АССАФ"

до Дніпропетровської міської ради

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

про зобов’язання передачі в оренду земельної ділянки шляхом укладення договору оренди

Товариство з обмеженою відповідальністю "АССАФ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про зобов’язання передачі в оренду земельної ділянки площею 0.1342 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна в районі будинків 34-36 шляхом укладення договору оренди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006р. (суддя Т.Г.Стрелець) задоволено позовні вимоги та зобов’язано Дніпропетровську міську раду передати в оренду земельну ділянку площею 0.1342 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна в районі будинків 34-36 шляхом укладення договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "АССАФ" під проектування і будівництво торгово-офісного центру згідно землевпорядкувальної справи №064252 і проектом відведення земельної ділянки строком на 3 роки.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, заступник прокурора Дніпропетровської області вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу заступник прокурора Дніпропетровської області мотивує тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.

Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню частково.

Правила щодо порядку передачі земельних ділянок в оренду встановлені ст. 124 ЗК України, згідно ч. 1 та ч. 3 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні). Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 123 ЗК України 1. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. 5. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Господарським судом встановлено:

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради IV скликання від 13.07.2005р. № 143/29 "Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю "АССАФ" місця розташування торгово-офісного центру по вул. Леніна в районі будинків №№ 34, 36 (Бабушкінський район) позивачеві було погоджено розташування торгово-офісного центру на території (попередній кадастровий номер 1210100000:0106:03399) по вул. Леніна в районі будинків №№ 34, 36, згідно зі схемою; також було затверджено містобудівне обґрунтування і акт вибору земельної ділянки під розміщення об'єкту.

Позивачем отримано погодження проекту відведення земельної ділянки від Головного архітектурно-планувального управління, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, Державного управління екології і природних ресурсів в Дніпропетровській області. Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей.

Позивач виготовив відповідний проект відведення земельної ділянки для проектування і будівництва торгово-офісного центру, згідно з яким передбачено передача земельної ділянки по вул. Леніна, м. Дніпропетровськ в районі будинків №№ 34-36 площею 0,1342га в оренду строком на три роки, для проектування і будівництва торгово-офісного центру.

Позивачем були отримані узгодження Головного архітектурно-планувального управління, Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів, міської санітарно-епідеміологічної станції, Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей, КП "Мїськзеленбуд", Державного управління екології і природних ресурсів в Дніпропетровські області, виготовлені графічні матеріали, зроблені відповідними службами "Висновки щодо, проекту відведення земельної ділянки".

Згідно ч. 6 ст. 123 ЗК України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що проект відведення земельної ділянки після відповідних погоджень подається, зокрема, до міської ради, яка розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймає рішення про надання земельної ділянки.

Господарським судом встановлено, що 03.04.2006р. виконавчий комітет відповідача прийняв рішення №1622 "Про проект рішення міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АССАФ" земельної ділянки по вул. Леніна в районі будинків №№ 34-36 (Бабушкінський район) в оренду для проектування та будівництва торгово-офісного центру".

Проте, вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд не досліджував обставин щодо того чи було прийнято відповідачем рішення про надання земельної ділянки позивачу чи відповідачем було відмовлено позивачу у наданні відповідної земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 32, 34, 36, 38, 43 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України, якою визначено зміст судового рішення, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Проте, господарський суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги та зобов’язавши Дніпропетровську міську раду передати в оренду земельну ділянку площею 0.1342га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна в районі будинків 34-36 шляхом укладення договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "АССАФ" під проектування і будівництво торгово-офісного центру згідно землевпорядкувальної справи №064252 і проектом відведення земельної ділянки строком на 3 роки, не зазначив на яких умовах повинен бути укладений договір та відсутні будь-які посилання на проект договору.

Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені ст. 111-7 ГПК України, якою визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що господарським судом першої інстанції не було досліджено доказів, на підставі яких встановлено відповідні обставини, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні, та не встановлено обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору, а касаційній інстанції таке право не надано, то справа підлягає направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2006р. у справі № 17/173-06 і передати справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.