Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 12.09.2008 Запорізького апеляційного господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2008 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Оскільки, позивач не належить до підприємств державної або комунальної власності, то право користування земельною ділянкою у нього може виникнути на підставі договору оренди із власником землі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "ВВС" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 83 господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарським судом встановлено, що 05.12.2002 Якимівська районна державна адміністрація Запорізької області та ТОВ "Азов Сервіс" на підставі розпорядження №480 від 21.11.2002 Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення на території Кирилівської селищної ради, на косі Пересип, загальною площею 10200м.кв., під розміщення бази відпочинку "Діана".

ТОВ фірма "ВВС" звернулось до господарського суду з вимогами про визнання вказаного договору недійсним на підставі ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР, як угоди, вчиненої з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а також просить повернути земельну ділянку загальною площею 10200 кв.м в комунальну власність Кирилівської селищною ради Якимівського району Запорізької області та визнати за позивачем право користування земельною ділянкою площею 520кв.м на косі Пересип,12.

Отже, як встановив господарський суд, метою звернення позивача до господарського суду з вимогою про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР є захист інтересів держави та суспільства. Однак, позивачем у таких спорах може бути особа, яка має право виступати від імені та в інтересах держави та суспільства, захищати їх інтереси та порушені права.

Відповідно до ст. 49 Цивільного Кодексу Української РСР, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу у однієї (або у обох) із сторін щодо настання відповідних наслідків. До таких угод, що підпадають під ознаки ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР, належать зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження, розпорядження об’єктами права власності українського народу, на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу, на приховування підприємствами від оподаткування доходів тощо.

Як встановив господарський суд, позивач не є представником держави, не уповноважений виконувати владні функції від імені держави, виступати на захист інтересів держави і суспільства, визначати підстави для визнання спірної угоди такою, що не відповідає інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів вважає, що господарські суди обгрунтовано дійшли висновку, що ТОВ фірма "ВВС" не може вважатися належним позивачем у спорі про визнання угоди недійсною з підстав, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР. Позивач не є стороною за спірним договором купівлі-продажу, тому обраний ним спосіб захисту не призвів би до захисту порушеного права, якщо суд і встановив би факт такого порушення, тому такі наслідки як визнання недійсності угоди не поширюється на права позивача.

Особа, яка звертається до суду з метою захисту у судовому порядку свого порушеного цивільного права або інтересу, які охороняються законом, повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призвів би до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.

Стосовно вимог позивача про визнання за ним права користування земельною ділянкою площею 520 кв. м., то відповідно ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Господарський суд встановив, що позивач у справі не належить до підприємств державної або комунальної власності.

В матеріалах справи відсутні докази існування між власником землі (або уповноваженою особою), як орендодавцем, і ТОВ фірмою "ВВС", як орендарем, орендних правовідносин.

Отже, господарські суди правомірно дійшли висновку, що вимога позивача про визнання за ним права користування земельною ділянкою площею 520 кв. м. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 12.09.2008 Запорізького апеляційного господарського суду зі справи № 11/142д/08 залишити без змін.