Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства фірми"Інгуша" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2008 року у справі № 15/51 за позовом Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" Товариства з обмеженою відповідальністю"Високі енергетичні технології" до Приватного підприємства фірми"Інгуша" про стягнення заборгованості,-

У січні 2008р. ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ"Високі енергетичні технології" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ППФ "Інгуша", з урахуванням уточнених вимог, про стягнення заборгованості у розмірі 2789,15 грн., 818,25 грн. інфляційних втрат, 112,55 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29 квітня 2008р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2008р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2789,15 грн. заборгованості, 818,25 грн. інфляційних втрат, 112,55 грн. 3 % річних та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 4 листопада 2004р. між сторонами укладено договір, та додаткові угоди до нього, на постачання теплової енергії № 293.

Відповідно до п. 6.2 даного договору споживач сплачує за спожиту теплову енергію згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного температурного коефіцієнта і пункту 3.2.8 цього договору –на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Доповідач: Гончарук П.А.

Додатковою угодою № 2 від 7 листопада 2006р. сторони погодили тариф на теплову енергію у розмірі 270,88 грн. за 1 Гкал.

Позивачем зобов’язання за договором на теплопостачання виконано належним чином. Протягом листопада 2004р. - квітня 2007р. здійснювалась поставка теплової енергії відповідно до умов договору та за тарифам встановленим рішеннями виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 792 від 9 червня 2004р."Про підвищення діючих тарифів", № 1281 від 18 жовтня 2006р."Про внесення змін до прейскуранту тарифів на послуги теплопостачання, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 9 червня 2004р.", № 792"Про підтвердження діючих тарифів", № 1380 від 1 листопада 2006р.

Відповідачем спожиту теплову енергію оплачено не у повному обсязі на суму 863,18 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2789,15 грн.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що позивачем поставка теплової енергії здійснювалась відповідно до умов договору, договір є діючим, відповідачем зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії виконані не у повному обсязі, враховуючи вимоги ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено та стягнуто на користь позивача заборгованість, інфляційні витрати та 3 % річних, слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущене неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. 111-10 ГПК України, як підстави для скасування або зміни судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу Приватного підприємства фірми"Інгуша" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2008 року у справі № 15/51–без змін.