Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

В судове засідання прибули представники сторін:

У грудні 2002 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП "Науково-виробничого об’єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі –ДП НВО "Павлоградський хімічний завод") про стягнення 1 180 768,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 16.12.1994 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та Науково-виробничим об’єднанням "Павлоградський хімічний завод" був укладений кредитний договір № 002, згідно якого останній отримав кредит у сумі 7 000 000 000 крб. (70 000,00 грн.) зі строком повернення 28.12.1995. Згідно з умовами додаткової угоди від 23.06.1995, строк повернення кредиту продовжений до 02.10.2000. В порушення умов кредитного договору № 002 від 16.12.1994 і додаткової угоди від 23.06.1995 відповідач у встановлені строки не повернув суму кредиту вповному обсязі і не сплатив повністю відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом у сумі 70 000,00 грн., заборго-

Доповідач: Волік І.М.

ваність за відсотками у сумі 1 024 979,73 грн. та пеня в сумі 85 788,89 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Заперечуючи проти позову ДП НВО "Павлоградський хімічний завод" подало зустрічний позов про визнання недійсною додаткової угоди від 23.06.1995 до кредитного договору № 002 від 16.12.1994, оскільки вона підписана не уповноваженою особою.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2003 у справі № 31/19 (суддя Мороз В.Ф.) первісний позов задоволено; стягнуто з ДП НВО "Павлоградський хімічний завод" на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредиту в сумі 70 000,00 грн., 1 024 979,73 грн. відсотки за користування кредитом, 85 788,89 грн. пені та судові витрати .

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 (колегія суддів: головуючий –Лисенко О.М., судді –Виноград- ник О.М., Прудніков В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2003 у справі № 31/19 по первісному позову скасовано; в задоволенні позовних вимог по первісному позову відмовлено. В частині зустрічного позову рішення господарського суду залишено без змін.

29.01.2008 ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007.

У вказаній заяві ЗАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 в частині скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2003 у справі № 31/19 по первісному позову та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Як на нововиявлену обставину позивач посилається на постанову Вищого господарського суду України від 29.11.2007 у справі № 7-Н30/1, якою було скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 9 і додаткових угод до нього від 26.06.1995. Позивач вважає, що вищенаведене має істотне значення для даної справи, оскільки скасованими судовими рішеннями було встановлено факт чинності договору № 9 про уступку права вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" ТОВ "Будівельно-промислова компанія "Приват-Інвестор" щодо боргів за кредитними договорами ДП НВО "Павлоградський хімічний завод".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 у справі № 31/19 (колегія суддів: головуючий –Лисенко О.М., судді –Виноградник О.М., Науменко І.М.) заяву ЗАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без задоволення; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 31/19 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що ухвала суду є незаконною у зв’язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, а тому підлягає скасуванню.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника відповідача, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення у справі.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, за своєю правовою характеристикою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Крім того, ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою ст. 35 Господарського процесуального кодексу України були обов’язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами прийнятої судом апеляційної інстанції постанови від 24.09.2007, при цьому, як на нововиявлену обставину посилається на постанову Вищого господарського суду України від 29.11.2007 у справі № 7-Н30/1, якою були скасовані рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2006 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними договору № 9 і додаткових угод до нього від 26.06.1995, а справу № 7-Н30/1 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 судова колегія в обґрунтування скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог банку послалася на договір № 9 про уступку вимоги та додаткову угоду, відповідно до яких право вимоги боргу з державного підприємства науково-виробничого об’єднання "Павлоградський хімічний завод" за кредитним договором № 001 передано ТОВ "Будівельно-промислова компанія "Приват–Інвестор". Таким чином, передавши компанії права кредитора по кредитному договору № 001 від 24.11.1994, банк позбавив себе права заявити вимоги про повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2007, на яку позивач посилається як на нововиявлену обставину, вказаний договір і додаткові угоди до нього не були визнані недійсними, тому суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 24.09.2007 та для задоволення заяви про її перегляд за нововиявленими обставинами.

Таким чином, обставина, на яку посилається позивач як на нововиявлену обставину, а саме, прийняття Вищим господарським судом постанови від 29.11.2007 не може бути підставою для зміни або скасування постанови суду за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Виходячи з викладеного, обґрунтовано визнаний таким, що ґрунтується на законі висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказана скаржником обставина не може бути визнана як нововиявлена обставина.

Беручи до уваги межі перегляду справи у суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 у справі № 31/19, якою заяву ЗАТ КБ "ПриватБанк" про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 31/19 залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 у справі № 31/19 залишити без змін.