Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін від:

Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 21.10.2008р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Уліцький А.М.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. (суддя Кочан В.М.), залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2004р. (судді Беркій О.Ю. -головуючий, Мелінишин Г.П., Девляшевський В.А.), заборонено будь-яким особам, крім Гринишин Н.Є .чи представникам по підписаним нею дорученням, бути представником ТОВ "Гостинець" та виконувати пов'язані з цим повноваження.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2007р. ухвала Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2004р. залишені без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.10.2007р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2007р.

Фізична особа ОСОБА_1звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в яких просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2004р. і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його прав, як учасника ТОВ "Гостинець".

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача-1, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області в порядку приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, за якими касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків. При цьому, рішення, оскаржуване незалученими особами, повинно безпосередньо стосуватися їх прав та обов'язків, тобто рішенням суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи. Тому, касаційна інстанція розглядає касаційну скаргу в межах доводів порушення ухвалами судів прав і обов'язків ОСОБА_1. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. заборонено будь-яким особам, крім Гринишин Н.Є чи представникам по підписаним нею дорученням, бути представником ТОВ "Гостинець" та виконувати пов'язані з цим повноваження.

Скаржник, обґрунтовуючи необхідність залучення його до участі у справі, вказує на те, що оспорюваним рішенням порушено його право як учасника товариства.

Як вбачається з ухвали Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. вона не вирішує питання про право ОСОБА_1. у правовідносинах, учасником яких вона є, а також не містить висновків або вказівок про її права та обов'язки. При цьому суди не зобов'язували саме скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії або утримуватися від їх вчинення. Відсутня згадка про ОСОБА_1. як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах судових ухвал. Матеріали справи не містять і інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника.

Отже, твердження скаржника про порушення судами норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвал та посилання оскаржувача на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок винесення судами спірних ухвал не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають. Оскільки скаржник не є стороною у справі, і не довів, що має бути залучений до розгляду цього спору, його доводи до суті ухвали не розглядаються судовою колегією. Також слід зазначити, що доводи скарги зводяться до оцінки обставин справи по суті заявлених позовних вимог, тоді як ухвалою суду першої інстанції вирішено питання лише щодо забезпечення позову, який по суті не розглядався і не вирішувався.

Крім того, як було зазначено вище, ухвала Івано-Франківського міського суду від 26.07.2004р. та ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2004р. вже були предметом перегляду у Вищому господарському суді України, який постановою від 26.09.2007р. залишив ці ухвали без змін. При цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову за клопотанням позивачів, місцевий суд правильно застосував процесуальні норми, чинні на момент прийняття ухвали, обґрунтовано обравши заходи до забезпечення позову, які перебувають у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із позовними вимогами, їх предметом та відповідають положенням ЦПК України (1618-15) .

За таких обставин, касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних ухвал у справі і задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.11.2004р. у справі №К-8/6(2-5652/04) залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 -без задоволення.