Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за участю представників

Звернувшись з позовом позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив спонукати відповідача підписати повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, та відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення 2 058, 19 грн.

Оскарженою постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Коробка Н.Д., суддів Кагітіної Л.П., Яценко О.М.) залишено без змін рішення Господарського суду Херсонської області від 17.04.2008р. (суддя Скобєлкін С.В.), яким вказаний позов задоволено частково, постановлено зобов'язати Приватне підприємство "Нофелет" підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування; стягнути з Приватного підприємства "Нофелет" на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії 305 грн. судових витрат: 187 грн. сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог провадження по справі постановлено припинено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: ст. 56, ч.4 ст. 69, ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для їх скасування.

Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором № 07-04/58 від 29.01.2007р. про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі відповідача з телекомунікаційною мережею ВАТ "Укртелеком" (далі –Договір).

Предметом Договору є взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі Замовника (відповідача) ємністю 1000 номерів з телекомунікаційною мережею Постачальника (позивача).

Відповідно до п.4.1.1.1 –4.1.1.4 Договору відповідач зобов’язався: закінчити роботи із взаємоз’єднання на власній телекомунікаційній мережі згідно з календарним планом; у разі необхідності розміщення власного обладнання на виробничих площах Постачальника укласти з ним договори оренди відповідних приміщень до початку монтажу такого обладнання; при настанні умов, передбачених п.12.3. Договору, повідомити про це НКРЗ протягом 30 робочих днів; дотримуватися порядку маршрутизації трафіку через точку взаємозєднання відповідно до вимог нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій.

В свою чергу позивач зобов’язався: закінчити роботи із взаємоз’єднання мереж за Договором у терміни, визначені в додатку №4 до Договору, при дотриманні Замовником умов, визначених у пп.4.1.1.3, п.5.4 Договору.( п.4.1.2.1); при настанні умов, передбачених п.12.3. Договору, повідомити про це НКРЗ протягом 30 робочих днів (п.4.1.2.2).

Відповідно до п.5.4, п.5.1 вартість робіт за цим Договором дорівнює 8 857, 37 грн., платіж за Договором здійснюється Замовником не пізніше 10 робочих днів з дати отримання рахунка на розрахунковий рахунок Постачальника в розмірі 100% загальної вартості, зазначеної в рахунку; позивач 18.04.2008р. направив відповідачу рахунок №3745 за телекомунікаційні послуги за квітень 2007р. згідно Договору №07-04/58. (а.с. 10). За вказаним рахунком, за організацію 6 з’єднувальних ліній, відповідач повинен був сплатити 8 857, 37грн., однак в порушення умов Договору рахунок відповідач не оплачував, тому позивач був змушений звернутися з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості та нарахованого на неї індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 1 815, 76грн., та 3% річних у сумі 242, 43грн. Так як після отримання позовної заяви 28.03.2008р. відповідач сплатив основний борг, позивач просив стягнути лише інфляційні та 3% річних –2 058, 19грн. Також позивач просив спонукати відповідача підписати повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування. В ході судового розгляду справи позивач від своїх позовних вимог в частині стягнення 2 058, 19 грн. відмовився та просив задовольнити другу частину позову, з посиланням на подані докази та матеріали справи.

Приймаючи рішення суди виходили з того, що позов про спонукання до підписання Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування підлягає задоволенню.

Про те, з такими висновками не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання особу підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, оскільки такі Повідомлення підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування не носить характеру акту в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Аналогічну правову позицію викладено і в постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 року зі справи №42/388-37/254 Господарського суду міста Києва, якою було скасовано судові рішення, прийняті за подібних обставин, а провадження у справі припинено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виконання судових рішень визначено Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 (z0865-99) , якими визначено повноваження державного виконавця щодо виконання судових рішень. Між тим вказані нормативні акти не містять приписів щодо того, які дії має вчинити державний виконавець щодо виконання прийнятого в цій справі судового рішення.

Таким чином рішення суду, прийняте про задоволення таких позовних вимог, у разі його невиконання відповідачем, суперечитиме приписам ч.5 ст. 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень оскільки носитиме суто декларативних характер.

За таких обставин судові рішення в частині зобов'язання відповідача підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині вказані судові рішення належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9п. 1, 4, 111-10ч.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Нофелет" задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. та рішення Господарського суду Херсонської області від 17.04.2008р. у справі №2/173-08 в частині зобов'язання відповідача підписати Повідомлення про ліквідацію взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування скасувати, а провадження у справі в цій частині припинити.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.