Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П. А.(головуючого),

Вовка І.В.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року у справі № 4/202-06 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", треті особи : Відкрите акціонерне товариство "Житомиргаз", Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Альянс", ВОКПТМ "Вінницятеплокомуненерго" про визнання недійсною заяви про припинення зобов'язання на суму 500 000 грн. зарахуванням однорідних зустрічних вимог,

У жовтні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсною заяви від 31.03.2003 року № 422 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог в сумі 500 000 грн. у зв'язку з суперечністю вимогам закону, оскільки здійснення такого припинення зобов’язання порушує встановлений порядок розрахунків за спожитий природній газ грошовими коштами.

Справа розглядалася судами не одноразово.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.02.2007 року в позові відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати та позов задовольнити.

Доповідач-Вовк І.В

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення є законними і підлягають залишенню без змін.

Відзиви на касаційну скаргу від третіх осіб до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ "Енерго-Альянс" (новий кредитор) та ВАТ "Житомиргаз" (первісний кредитор) було укладено договір уступки права вимоги боргу від 25.03.2003 року № 01/03-1587 за умовами якого останній уступив новому кредитору право вимоги виконання зобов'язань ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договорами від 04.03.2002 року № 06/02-440 на суму 15 794,94 грн. та від 29.03.2003 року № 06/03-1703 на суму 1 092 166,87 грн.

26.03.2003 року між ТзОВ "Енерго-Альянс" (первісний кредитор) та ВАТ "Вінницягаз" було укладено договір уступки права вимоги боргу № 03/03-26 за умовами якого первісний кредитор уступив відповідачу право вимоги виконання зобов'язань ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором уступки права вимоги боргу від 25.03.2003 року № 01/03-1587 по розрахункам згідно договору № 06/03-1703 від 29.03.2003 року за транспортування природного газу в сумі 500 000 грн.

ВАТ "Вінницягаз", отримавши від ТОВ "Енерго-Альянс" право вимоги до ДК "Газ України" на суму 500000 грн., направило останньому заяву про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог згідно ст. 217 ЦК УРСР, посилаючись на те, що ВАТ "Вінницягаз" має перед ДК "Газ України" заборгованість за договором на постачання природного газу №10/1-163 від 11.01.2001р. на суму 500000 грн. (зава №422 від 31.03.2003р.).

Відповідно до ст. 217 ЦК УРСР зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони.

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не доведено наявність тих обставин, які б свідчили про суперечність вимогам закону спірної заяви про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову за недоведеністю й обґрунтовано відмовив в позові.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані матеріалами справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року - без змін.