18/14д/08 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу - 24.12.2008 Прийняття

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача не з'явився; - відповідача Горевий А.Д. (дов. №12 від 17.11.2008); - скаржника Тищенко О.Ю. (дов. №17 від 22.02.2008); Орловський С.О. (дов. б/н від 13.10.2008);

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.12.2008 № 02-12/533, розгляд справи № 18/14д/08 господарського суду Запорізької області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М.–головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 у справі №18/14д/08 Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя –наше місто" (надалі позивач) відмовлено в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжиніринг" (надалі відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.2008 №15.

До Вищого господарського суду України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" (надалі скаржник) з касаційною скаргою на рішення господарського суду першої інстанції в порядку ст. 107 ГПК України, в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

22.08.2008 до Вищого господарського суду України від Товариство з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" надійшла заява про відкликання касаційної скарги за підписом Генерального директора товариства С.В. Калашника.

Заслухавши представників учасників судового процесу, дослідивши мотиви поданої заяви, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі ч. 6 ст. 22, ч. 2 ст. 111-6 ГПК України не знайшла підстав для її задоволення, прийнявши до уваги той факт, що такі дії можуть спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів господарювання.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг", в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, вимоги касаційної скарги без задоволення.

Відповідач надав пояснення стосовно касаційної скарги, в яких просить залишити без розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" з підстав її підписання неуповноваженою особою.

22.12.2008 та 23.12.2008 до Вищого господарського суду України від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення щодо поданої ним касаційної скарги.

Усі учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце проведення судового засідання згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК). Право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права.

Згідно зі ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, скаржник своє право касаційного оскарження обґрунтовує тим, що власником майна, яке є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу№15 від 20.03.2008, на момент його укладення був саме скаржник, який не уповноважував Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя –наше місто" на вчинення дій щодо розпорядження цим майном. Крім того, скаржник вказує на те, що ухвалою суду від 11.06.2008 №18/14д/08 повернуто його позовну заяву, підставами подання якої стало порушення оспорюваним договором купівлі-продажу №15 права власності скаржника на майно, яке є предметом вказаного договору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Згідно з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписом наведених норм, обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить саме на особі, яка посилається на ті чи інші обставини, а тому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг", звертаючись до суду касаційної інстанції, зобов'язане довести, підстави касаційної скарги.

Проте ні додані скаржником до касаційної скарги документи, ні ті, на які він посилався під час розгляду касаційної скарги, не підтверджують доводів скаржника щодо його права власності на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу №15 від 20.03.2008.

Крім того, рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов’язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов’язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо: в описовій чи мотивувальній частині рішення наведені висновки або судження суду про права та обов’язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права особи, не залученої до участі у справі, а й її право на судовий захист. Будь-який інший правовий зв’язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 у справі №23/293

В оскаржуваному Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" рішенні господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 відсутня згадка про вказане товариство як в резолютивній, так і в описовій і мотивувальній частині рішення; господарський суд не зобов’язував скаржника вчинити будь-які юридично значимі дії стосовно оспорюваного договору (спірного майна).

Таким чином твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та посилання оскаржувача на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок винесення господарським судом спірного рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає. Оскільки скаржник не є стороною у справі, і не довів, що має бути залучений до розгляду цього спору, його доводи до суті рішення господарського суду першої інстанції не розглядаються судовою колегією.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи скаржника про повернення судом першої інстанції ухвалою від 11.06.2008 його позовної заяви, підставами подання якої стало порушення оспорюваним договором купівлі-продажу №15 права власності скаржника на майно, також не підтверджуються ні матеріалами справи, оскільки в них відсутня ухвала господарського суду Запорізької області від 11.06.2008 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг", ні поданими вказаним товариством документами.