Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

розглянула

ОСОБА_20(далі -ОСОБА_20.),

ОСОБА_21 (далі -ОСОБА_21.), ОСОБА_22 (далі - ОСОБА_22.),

ОСОБА_23 (далі -ОСОБА_23,

ОСОБА_24

(далі -ОСОБА_24.),

ОСОБА_25 (далі ОСОБА_25.),

ОСОБА_26 (далі ОСОБА_26.), ОСОБА_27 (далі -ОСОБА_27.),

ОСОБА_28 (далі -ОСОБА_28.),

ОСОБА_29 (далі -ОСОБА_29.),

ОСОБА_30 (далі -ОСОБА_30.),

ОСОБА_31 (далі -ОСОБА_31.),

ОСОБА_32 (далі -ОСОБА_32.),

ОСОБА_33 (далі -ОСОБА_33.),

ОСОБА_34 (далі -ОСОБА_34.),

ОСОБА_35 (далі - ОСОБА_35.),ОСОБА_36 (далі -ОСОБА_36.),

ОСОБА_37 (далі -ОСОБА_37.),

ОСОБА_38 (далі -ОСОБА_37.),

ОСОБА_39 (далі -ОСОБА_39.),

ОСОБА_40 (далі -ОСОБА_40.),

ОСОБА_41(далі -ОСОБА_41.),

ОСОБА_42 (далі -ОСОБА_42.),ОСОБА_43 (далі -ОСОБА_43.), ОСОБА_44 (далі ОСОБА_44.),

ОСОБА_45 (далі -ОСОБА_45.),

ОСОБА_46 (далі ОСОБА_46.),

ОСОБА_47

(далі ОСОБА_47),

ОСОБА_48 (далі -ОСОБА_48.),ОСОБА_49 (далі -ОСОБА_49), ОСОБА_50 (далі - ОСОБА_50.)ОСОБА_51(далі -ОСОБА_51.), ОСОБА_52 (далі ОСОБА_52.), ОСОБА_53 (далі -ОСОБА_53.), ОСОБА_54 (далі -ОСОБА_54.),ОСОБА_55(далі ОСОБА_55), ОСОБА_56(далі -ОСОБА_56.),

ОСОБА_57 (далі -ОСОБА_57),

ОСОБА_58 (далі -ОСОБА_58.),

ОСОБА_59 (далі -ОСОБА_59.),

ОСОБА_60 (далі -ОСОБА_60.), ОСОБА_61 (далі -ОСОБА_61.), ОСОБА_62

(далі -ОСОБА_62.),

ОСОБА_63ч

(далі -ОСОБА_63),

ОСОБА_64 (далі -ОСОБА_64.),ОСОБА_65 (далі -ОСОБА_65.),

ОСОБА_66 (далі -ОСОБА_66.), ОСОБА_67 (далі ОСОБА_67.),

ОСОБА_68 (далі -ОСОБА_68.),

ОСОБА_69 (далі -ОСОБА_69.),

ОСОБА_70 (далі -ОСОБА_70.),

ОСОБА_71 (далі -ОСОБА_71.),

ОСОБА_72 (далі ОСОБА_72.), ОСОБА_73 (далі -ОСОБА_73.), ОСОБА_74ч (далі -ОСОБА_74.),

ОСОБА_75(далі -ОСОБА_75.),

ОСОБА_76 (далі -ОСОБА_76.),

ОСОБА_77 (далі -ОСОБА_77.), ОСОБА_78 (далі -ОСОБА_78.),

ОСОБА_79 (далі -ОСОБА_79.), ОСОБА_80 (далі -ОСОБА_80.),

ОСОБА_81 (далі -ОСОБА_81.),

ОСОБА_82 (далі -ОСОБА_82.),

ОСОБА_83 (далі -ОСОБА_83.),

ОСОБА_84(далі ОСОБА_84.),

ОСОБА_85 (далі -ОСОБА_85.), ОСОБА_86 (далі -ОСОБА_86.), ОСОБА_87 (далі -ОСОБА_87),

ОСОБА_88 (далі -ОСОБА_88.), ОСОБА_89 (далі -ОСОБА_89.),

ОСОБА_90 (далі -ОСОБА_90.),

ОСОБА_91 (далі -ОСОБА_91.),ОСОБА_92(далі -ОСОБА_92.),

ОСОБА_93 (далі -ОСОБА_93), ОСОБА_94 (далі -ОСОБА_94),

ОСОБА_95(далі -ОСОБА_95.),

ОСОБА_96 (далі -ОСОБА_96.),ОСОБА_97 (далі -ОСОБА_97.),

ОСОБА_98 (далі -ОСОБА_98.), ОСОБА_99 (далі -ОСОБА_99),

ОСОБА_100 (далі -ОСОБА_100.),

ОСОБА_101 (далі -ОСОБА_101.), ОСОБА_102 (далі -ОСОБА_102.),

ОСОБА_103 (далі -ОСОБА_103.),

ОСОБА_104 (далі ОСОБА_104.),

ОСОБА_105 (далі -ОСОБА_105.),

ОСОБА_106 (далі -ОСОБА_106.),

ОСОБА_107 (далі -ОСОБА_107.),

ОСОБА_108 (далі ОСОБА_108.),ОСОБА_109 (далі -ОСОБА_109.),ОСОБА_110(далі -ОСОБА_110.),

ОСОБА_111 (далі -ОСОБА_111.),

ОСОБА_112 (далі -ОСОБА_112.),

ОСОБА_113 (далі -ОСОБА_113.), ОСОБА_114 (далі -ОСОБА_114.),

ОСОБА_115 (далі -ОСОБА_115),

ОСОБА_116 (далі -ОСОБА_116.), ОСОБА_117 (далі - ОСОБА_117), ОСОБА_118 (далі -ОСОБА_118), ОСОБА_119(далі -ОСОБА_119.), ОСОБА_120 (далі -ОСОБА_120.),ОСОБА_121 (далі -ОСОБА_121.),

ОСОБА_122 (далі -ОСОБА_122.),

ОСОБА_123 (далі -ОСОБА_123.),

ОСОБА_124 (далі -ОСОБА_124.),

ОСОБА_125

(далі -ОСОБА_125.),

ОСОБА_126(далі -ОСОБА_126.),

ОСОБА_127 (далі -ОСОБА_127.),

ОСОБА_128(далі ОСОБА_128.), ОСОБА_129(далі -ОСОБА_129.),

ОСОБА_130 (далі -ОСОБА_130.),

ОСОБА_131 (далі -ОСОБА_131.), ОСОБА_132ч (далі -ОСОБА_132.), ОСОБА_133ч (далі -ОСОБА_133.), ОСОБА_134 (далі -ОСОБА_134.), ОСОБА_135 (далі -ОСОБА_135),

ОСОБА_136 (далі ОСОБА_136.),

ОСОБА_137 (далі -ОСОБА_137.),

ОСОБА_138 (далі -ОСОБА_138.),

ОСОБА_139 (далі -ОСОБА_139.),

ОСОБА_140 (далі -ОСОБА_140.),

ОСОБА_1.,

ОСОБА_141 (далі -ОСОБА_141),

ОСОБА_142 (далі -ОСОБА_142.), ОСОБА_143 (далі -ОСОБА_143.), ОСОБА_144 (далі -ОСОБА_144.),

ОСОБА_145 (далі -ОСОБА_145,

ОСОБА_146 (далі -ОСОБА_146.),

ОСОБА_147

(далі ОСОБА_147.),

ПОСОБА_148

(далі -ОСОБА_148),

ОСОБА_149 (далі -ОСОБА_149,

ОСОБА_150 (далі -ОСОБА_150.),

ОСОБА_151 (далі -ОСОБА_151), ОСОБА_152(далі -ОСОБА_152.),

ОСОБА_153 (далі -ОСОБА_153),

Руденко Марія Іванівна (далі ОСОБА_154.),

ОСОБА_155(далі -ОСОБА_155.),

ОСОБА_156 (далі ОСОБА_156.),

ОСОБА_157 (далі -ОСОБА_157),

ОСОБА_158далі -ОСОБА_158),

ОСОБА_159далі -ОСОБА_159.),

ОСОБА_160 (далі -ОСОБА_160.),

ОСОБА_161(далі -ОСОБА_161.),

ОСОБА_162 (далі -ОСОБА_162.),

ОСОБА_163 (далі -ОСОБА_163), ОСОБА_164 (далі ОСОБА_164.),ОСОБА_165 (далі -ОСОБА_165.), ОСОБА_166(далі -ОСОБА_166.),

ОСОБА_16+ (далі -ОСОБА_16+),

ОСОБА_167 (далі -ОСОБА_167.),

ОСОБА_168(далі -ОСОБА_168.),

ОСОБА_19 (далі -ОСОБА_169), ОСОБА_170 (далі -ОСОБА_170.), ОСОБА_171 (далі ОСОБА_171.),

ОСОБА_172 (далі -ОСОБА_172)ОСОБА_173 (далі -ОСОБА_173.),

ОСОБА_174 (далі -ОСОБА_174.),

ОСОБА_175 (далі -ОСОБА_175,ОСОБА_176 (далі -ОСОБА_176.),

ОСОБА_177(далі -ОСОБА_177.),

ОСОБА_178 (далі ОСОБА_178), ОСОБА_179 (далі ОСОБА_179.),

ОСОБА_180 (далі -ОСОБА_180.),

ОСОБА_181 (далі -ОСОБА_181.),ОСОБА_182 (далі -ОСОБА_182.), ОСОБА_183(далі -ОСОБА_183.),

ОСОБА_184 (далі -ОСОБА_184),

ОСОБА_185(далі -ОСОБА_185.),

ОСОБА_186 (далі -ОСОБА_186.),

ОСОБА_187 (далі -ОСОБА_187.),

ОСОБА_188 (далі -ОСОБА_188.), ОСОБА_189 (далі -ОСОБА_189.),

ОСОБА_189(далі -ОСОБА_190.),

ОСОБА_191 (далі ОСОБА_191.),

ОСОБА_192(далі -ОСОБА_192.), ОСОБА_193 (далі -ОСОБА_193),

ОСОБА_196 (далі ОСОБА_196.),

ОСОБА_197 (далі ОСОБА_197.),

ОСОБА_194 (далі -ОСОБА_194.),

ОСОБА_195 (далі -ОСОБА_195.),

ЗАТ Відкритий інвестиційний фонд "Южная

звезда" (далі -Інвестиційний фонд),

закрите акціонерне товариство "Патріот"

(далі -ЗАТ "Патріот"),

закрите акціонерне товариство "Профінвест"

(далі -ЗАТ "Профінвест"),

закрите акціонерне товариство Компанія "Райз"

(далі -ЗАТ "Райс"),

ЗВФП АТ Фінансово-інвестиційна компанія "Інфіко"

(далі -АТ "Інфіко"),

товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-цінні папери" (далі -ТОВ "Київ-цінні папери"),

товариство з обмеженою відповідальністю "Лавр-агро"

(далі -ТОВ "Лавр-агро"),

В засіданнях взяли участь представники:

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. - 111-5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.12.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 28.09.04 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області (суддя Гудзюк І.В.) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.

Ухвалою від 06.12.04 Апеляційного суду Черкаської області (колегія суддів у складі: головуючого -Храпка В.Д., суддів -Ювшина В.І.,

Василенко Л.І.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Постановою від 03.05.07 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення від 28.09.04 Смілянського міськрайонного суду Черкаської області скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Під час нового розгляду справи рішенням від 22.08.07 господарського суду Черкаської області (суддя Спаських Н.М.) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 29.05.04 в частині скасування ст. 14 Статуту ("Про ревізійну комісію").

В задоволенні решти позовних вимог та стягненні 1 500,00 грн. судових витрат відмовлено.

З Товариства на користь ОСОБА_1 стягнуто 17,00 грн. державного мита.

Постановою від 08.11.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Лобаня О.І., суддів -Ткаченко Б.О., Федорчука Р.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення від 22.08.07 господарського суду Черкаської області -без змін.

Постановою від 23.12.08 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 30.11.07 задоволено частково.

Рішення від 22.08.07 господарського суду Черкаської області та постанову від 08.11.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час останнього розгляду справи рішенням від 27.05.08 господарського суду Черкаської області (суддя Курченко Н.М.) позов задоволено частково.

Визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів, викладені в протоколі від 29.05.04, в частині скасування ст. 14 Статуту Товариства "Про ревізійну комісію", уповноваження правління внести зміни та доповнення до регламенту та положень внутрішніх нормативних документів та подати на затвердження Раді акціонерів Товариства (п.п. 6.3, 6.4 протоколу) та про створення ТОВ "Лавр-агро" (п. 7 протоколу).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Прийнято відмову ОСОБА_1 від вимог в частині зобов'язання Товариства внести визнані недійсними рішення на розгляд позачергових зборів акціонерів, та в цій частині позовних вимог припинено провадження у справі.

З Товариства на користь ОСОБА_1 стягнуто 17,00 грн. судових витрат.

Постановою від 10.10.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Гаврилюка О.М., суддів -Мельника С.М., Рудченка С.Г.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 27.05.08 господарського суду Черкаської області -без змін.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, прийнятими під час нового розгляду справи, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 27.05.08 господарського суду Черкаської області та постанову від 10.10.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 114, ч.ч. 1, 3 ст. 155 Цивільного кодексу України, ст. 79, п. 1 ст. 363 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про аудиторську діяльність", ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1. щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 09.04.04 в газеті "Фондовий ринок Черкащини" № 15 (62), а також 12.04.04 в газеті "Вісник. Цінні папери" № 083-084 (991) Товариство повідомило про проведення загальних зборів акціонерів Товариства 29.05.04 та про порядок денний таких зборів.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за повідомленням ОСОБА_1, 16.04.04 він отримав повідомлення про проведення 29.05.04 о 10 год. 00 хв. загальних зборів акціонерів Товариства з наступним порядком денним: "1. Звіт голови правління про фінансово-господарську діяльність Товариства за 2003 рік. 2. Звіт голови Спостережної ради за 2003 рік. 3. Звіт ревізійної комісії. Затвердження річного звіту та балансу за 2003 рік. 4. Розподіл прибутку за 2003 рік. 5. Довибори органів управління. 6. Внесення змін та доповнень до Статуту та положень Товариства. 7. Про створення ТОВ".

Матеріалами справи підтверджено, що 17.05.04 до Товариства надійшла заява ОСОБА_1 про включення змін до ст. 11 Статуту Товариства, а 18.05.04 на спільному засіданні правління Товариства з членами спостережної ради та ревізійної комісії постановлено заяву ОСОБА_1 від 17.05.04 винести на розгляд загальних зборів акціонерів.

На підставі наданих сторонами доказів у справі попередніми судовими інстанціями встановлено, що 21.05.04 ОСОБА_1 та ОСОБА_2. написали заяви про перенесення строків проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 29.05.04 з посиланням на ту обставину, що ним не була надана інформація стосовно створення ТОВ, проте вказані особи отримали відмову щодо таких вимог, а 24.05.04 ОСОБА_1. ознайомився з проектом рішення загальних зборів Товариства про створення ТОВ.

При вирішенні спору по суті судами встановлено, що 29.05.04 загальні збори акціонерів Товариства прийняли рішення, оформлене протоколом загальних зборів акціонерів, яким прийнято до відома звіт голови спостережної ради, внесено зміни та доповнення до Статуту та положень Товариства, та створено ТОВ "Лавр-агро". При цьому, встановлено, що згідно протоколу станом на час проведення зборів кількість акціонерів становила 204 особи, кількість голосуючих акцій -2 772 000 штук, а участь у зборах прийняло 23 акціонери, у тому числі ОСОБА_1., загальною кількістю голосів учасників зборів -2 413 713.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 06.07.04 Смілянська районна державна адміністрація відмовила в реєстрації змін до Статуту, оскільки в Статуті Товариства не була визначена ревізійна комісія.

Разом з тим, встановлено, що 09.12.04 на спільному засіданні С

спостережної ради та правління Товариства було постановлено згідно прийнятого рішення загальних зборів Товариства передати у статутний фонд ТОВ "Лавр-Агро" майно на суму 2 050 000,00 грн., відповідно до затвердженого ними списку, при цьому голові правління було доручено затвердили акт прийому-передачі майна, яке передавалось в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Лавр-Агро".

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що акт прийому-передачі майна, що передавалось до статутного фонду ТОВ "Лавр-Агро" було затверджено 10.12.04 на спільному засіданні спостережної ради та правління Товариства.

Також, встановлено, що 17.12.04 було проведено державну реєстрацію статуту Товариства, затвердженого 10.12.04 (номер запису 10131020000000062).

Вирішуючи спір, місцевий та апеляційний суди взяли до уваги, що згідно п. 2.7 статуту, ТОВ "Лавр-Агро" є власником майна, переданого у його статутний фонд (капітал), продукції, виробленої Товариством внаслідок господарської діяльності, іншого майна, цінних паперів; а учасниками (засновниками) ТОВ "Лавр-Агро" є Товариство з майном на суму

2 050 000,00 грн., громадяни ОСОБА_100. з 4 000,00 грн. грошових коштів та ОСОБА_198. з 1 000,00 грн. грошових коштів (ст.ст. 4, 5 статуту).

Окрім того, встановлено, що 20.05.05 рішенням загальних зборів Товариства були затверджені зміни та доповнення до статуту та внутрішніх нормативних документів, статут викладено в новій редакції, а також затверджено список майна та акт приймання-передачі майна Товариства у статутний фонд ТОВ "Лавр-Агро" у сумі 2 050 000,00 грн.

При вирішенні спору по суті попередні судові інстанції врахували, що відповідно до Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 № 1576-XII (1576-12) (в редакції, що була чинною на момент проведення загальних зборів Товариства 29.05.04) /далі -Закон № 1576-XII/, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 59, 60 Закону № 1576-XII); прийняття загальними зборами рішень з питань не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону № 1576-XII); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасни кам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону № 1576-XII).

Судами було взято до уваги, що з правового аналізу норм чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, позивач повинен у будь-якому випадку довести порушення цим рішенням його прав як акціонера.

Судовими інстанціями враховано, що у відповідності до п. 7 ст. 12 Статуту Товариства спостережна рада подає загальним зборам звіт про свою роботу за рік. У разі визнання роботи спостережної ради або її членів незадовільною загальні збори розглядають пропозицію про зміни в її складі. Прийняття звіту голови спостережної ради до відома є наслідком заслуховування звіту голови спостережної ради Товариства.

Врахувавши наявні докази у справі, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про те, що прийняття звіту голови спостережної ради до відома не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, який позитивно голосував по даному питанню та був вчасно повідомлений про розгляд даного питання і міг внести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та п. 12 ст. 11 Статуту Товариства свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів, в тому числі щодо оцінки роботи спостережної ради.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 29.05.04 про внесення змін та доповнень до Статуту та положень Товариства, а саме, щодо внесення пунктом 6 протоколу змін до ст.ст. 3, 6, 12, 13, 20, 21, п.п. 10, 11, 13 ст. 11 Статуту Товариства та скасування ст. 14 Статуту Товариства попередніми судовими інстанціями взято до уваги, що ОСОБА_1. в позовній заяві вказує, що оскаржує рішення загальних зборів акціонерів Товариства від 29.05.04 про внесення змін та доповнень до Статуту та положень Товариства лише в частині скасування ст. 14 Статуту Товариства, яка регулює діяльність ревізійної комісії.

Щодо такої вимоги місцевий та апеляційний суди зазначили, що відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1576-XII контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 Закону № 1576-XII ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.

Також, судами враховано, що ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами, у зв'язку з чим створення ревізійної комісії є обов'язковим.

Враховуючи викладене попередні судові інстанції прийшли до висновку про те, що скасування загальними зборами ст. 14 Статуту Товариства, якою регулювалась робота ревізійної комісії Товариства, було здійснено з порушенням норм чинного законодавства.

При цьому, суди вказали, що відсутність державної реєстрації таких змін після їхнього прийняття та затвердження 20.05.05 змін та доповнень до Статуту Товариства, якими були усунуті допущені порушення при прийнятті попередніх рішень загальних зборів, не є підставою для відмови в задоволенні вказаних позовних вимог, як на тому наполягає Товариство, оскільки саме по собі таке рішення про скасування ревізійної комісії суперечить законодавству та вказане порушення до його усунення тривало протягом року.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій враховано, що відповідно до ст. 40 Закону № 1576-XII у повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства повинні міститися: а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного фонду; б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із збільшенням або зменшенням статутного фонду; в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість; г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні;

е) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; є) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із змінами статутного фонду.

Крім того, попередніми судовими інстанціями взято до уваги, що ч. 1

ст. 41 Закону № 1576-XII визначається, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена ст. 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Разом з тим, судами враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 155 Цивільного кодексу України статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1576-XII загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1 250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства (24.12.02).

Судами встановлено, що відповідно до п. 1 ст. 8 Статуту Товариства статутний фонд становить 693 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме порядку денного загальних зборів акціонерів Товариства 29.05.04, при створенні Товариства пунктом 7 порядку денного зазначалося про створення ТОВ "Лавр-агро".

Згідно ст. 51 Закону № 1576-XII установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у ст. 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Водночас, ст. 4 вказаного Закону встановлюється, що товариство з обмеженою створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

Судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по суті встановлено, що згідно протоколу загальних зборів акціонерів Товариства від 29.05.04 загальні збори у 3/4 голосів прийняли рішення про: 1. прийняття участі у створенні ТОВ та виступ у складі його співзасновників; 2. передачу на праві співзасновника до 85% статутного фонду майна Товариству; 3. доручення правлінню Товариства визначити та зазначити у переліку майна та передати його по залишковій балансовій вартості у якості внеску Товариства у статутний фонд ТОВ; 4. уповноваження Ради акціонерного Товариства погодити установчі документи та список майна Товариства для передачі у статутний фонд Товариства, про що довести до відома акціонерів на наступних зборах акціонерів; 5. співзасновників приймати у ТОВ з часткою внеску не більше 10% внеску товариства.

Таким чином, як вбачається з п. 4 рішення про створення ТОВ "Лавр-Агро", установчого договору та статуту ТОВ "Лавр-Агро" на момент його створення не було, отже рішення про створення товариства прийнято без установчих документів, які мали бути підготовлені лише на наступні загальні збори. Разом з тим, пунктом 2 рішення передбачено передачу до 85% статутного фонду майна Товариства, що розцінено судами як зменшення статутного фонду Товариства, проте всупереч положень ст.ст. 39, 40 Закону № 1576-XII таке зменшення не було включено до порядку денного загальних зборів та не містило усієї необхідної інформації, передбаченої ст.ст. 39, 40 зазначеного Закону.

З урахуванням наведеного попередні судові інстанції прийшли до висновку про те, що п. 5 рішення про створення ТОВ "Лавр-Агро" носить дискримінаційний характер по відношенню до міноритарних акціонерів Товариства, а тому суперечить вимогам чинного законодавства. При цьому, судами враховано, що в якості співзасновника ТОВ "Лавр-Агро" виступає ОСОБА_198., яка відповідно до поданих реєстрів власників іменних цінних паперів Товариства взагалі не є акціонером Товариства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що згідно роз'яснень, викладених у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 (v0013700-08) суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у даному випадку попередніми судовими інстанціями на підставі наданих сторонами доказів у справі встановлено факт такого порушення у зв'язку з чим вбачається, що правова позиція судів є обґрунтованою.

Водночас, враховується, що згідно п. 34 вказаної Постанови Пленуму безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів щодо зміни розміру статутного капіталу недійсними є недотримання у повідомленні про загальні збори встановлених законодавством вимог (ст. 40 Закону про господарські товариства, Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 22.02.07 № 387).

Оскільки саме такі порушення були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо фактичної зміни статутного капіталу Товариства у зв'язку з створенням ТОВ "Лавр-агро", колегія суддів вважає юридично обґрунтованими висновки, до яких прийшли попередні судові інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Лавр" № 114 від 04.11.08 залишити без задоволення.

Постанову від 10.10.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 09-16/3435-2-2076 господарського суду Черкаської області залишити без змін.