Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Гідропривід" на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008р.

у справі №05/150-08 господарського суду Харківської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Гідропривід"

до відповідача Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації робіт" "Добро-Буд"

про стягнення 87 627,22грн.

за участю представників:

ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" –Барішевський О.В.;

ДП ВАТ "Управління механізації робіт" "Добро-Буд" –Портік В.О.

Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод "Гідропривід" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом та просило стягнути з відповідача –Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації робіт" "Добро-Буд" 87 627,22грн. отриманих без достатньої на те підстави.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що зазначені грошові кошти сплачені відповідачу за роботи, які, як вважає позивач, ним виконані не були, а також матеріали, що не були використані (т.1 а.с.2-5).

Відповідач у справі – Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації робіт" "Добро-Буд" у відзиві на позов просило провадження у даній справі припинити, посилаючись на те, що аналогічний спір між тими ж сторонами з того ж предмету та тотожних підстав розглядається господарським судом Харківської області у справі №38/130-08.

Крім того, відповідач посилається на те, що факт виконання відповідних робіт та обов’язок позивача їх оплатити встановлений рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2007р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., у справі №07/92-07 за позовом ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" до ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи (т.1 а.с.65-66).

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2008р. у задоволенні позову відмовлено (т.2 а.с.82-84).

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони не є обґрунтованими, оскільки:

- підставою отримання відповідних коштів відповідачем є оплата ним робіт;

- позивачем прийняті виконані відповідачем роботи за договором підряду №142 від 27.04.2004р. та не заявлено своєчасно про недоліки, у зв’язку з чим він втратив право посилатися на відступи від умов договору.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що сплачені позивачем кошти в сумі 87 627,22грн. не можна вважати отриманими відповідачем без достатньої на те підстави, оскільки вони сплачені за виконання підрядних робіт за вищевказаним договором.

При цьому, вимоги відповідача про припинення провадження у даній справі відхилені судом першої інстанції, оскільки:

- рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2007р. у справі №07/92-07 прийнято з іншого спору, предмет та підстави якого не є тотожними спору у даній справі;

- відповідачем не надано доказів розгляду тотожного спору між тими ж сторонами у іншій справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008р. рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2008р. залишено без змін (т.2 а.с.116-119).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення заявлених вимог.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних актів (т.2 а.с.123-131).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргою такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у сумі 87 627,22грн., які, як вважає позивач, отримані ним без достатньої на те підстави, оскільки відповідачем фактично не виконана частина робіт та не використані матеріали, вказані у актах прийому-передачі робіт за договором №142 від 27.04.2004р.

Заявлені позовні вимоги вірно визнані необґрунтованими судом першої інстанції, що підтримано апеляційною інстанцією з огляду на наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл.83 (435-15|83) ЦК України (435-15) .

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п.4 ч.3 ст. 1212 ЦК України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з’ясування чи набула особа відповідного зобов’язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов’язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Вирішуючи спір у даній справ по суті, судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

27.04.2004р. між ВАТ "Гідропривід", правонаступником якого є ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" –позивач у даній справі, та відповідачем –ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" укладено договір генпідряду №142 від 27.04.2004р., предметом якого є оплатне виконання відповідачем будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт за замовленням позивача.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за таким договором робіт.

Також, судами встановлено, що відповідні роботи прийняті позивачем за актами прийому-передачі та вартість таких робіт сторонами узгоджена.

Отже, судами встановлено, що підставою отримання відповідних коштів відповідачем є факт виникнення у позивача в силу умов вищевказаного договору обов’язку оплатити виконані та прийняті без зауважень роботи, вартість яких узгоджена сторонами.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2007р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., у справі №07/92-07 за позовом ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" до ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" про стягнення 67 948,10грн. та за зустрічним позовом ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" до ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" про визнання недійсним договору підряду №142 від 27.04.2004р. та актів, частково задоволено позов ДП ВАТ УМР "Добро-Буд" про стягнення з ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" 59 179,78грн. заборгованості за виконані роботи, 5 044,06грн. пені, 1 629,46грн. процентів, 5 681,25грн. збитків від інфляції, а у задоволенні зустрічних вимог відмовлено. При цьому, вказаним рішенням відмовлено у задоволенні вимог первісного позову щодо стягнення 799,33грн пені.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що наявність такого рішення не є підставою для припинення провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України, враховуючи, що предмет та підставі спору у вищевказаній справі не є тотожним даній справі, хоча склад сторін у даній справі та зазначеній тотожний.

Так, предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача повернути грошові кошти, а підставою –набуття їх, як вказує позивач, без достатньої на те підстави; а у вищевказаній справі за первісним позовом предметом спору є обов’язок оплатити виконані за вказаним договором підряду роботи, а підставою, зокрема, факт виникнення відповідного обов’язку в силу укладення договору та прийняття відповідних робіт.

Разом з тим, судовими актами у справі №07/92-07 господарського суду Харківської області встановлені певні факти, які не потребують доведення у даній справі, враховуючи тотожний склад сторін у цих справах.

Зокрема, такими судовими актами встановлені факти: виникнення обов’язку у відповідача оплатити вартість виконаних робіт в силу укладення вищевказаного договору підряду; виконання робіт, у вказаних у актах обсягах у період з червня 2004р. по жовтень 2006р. та узгоджена сторонами їх вартості; часткової оплати таких робіт та наявності заборгованості у певному розмірі тощо.

В силу ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, встановлені у справі №7/92-07 факти є преюдиційними для даної справи, враховуючи тотожність складу сторін у вказаній справі та даній, у зв’язку з чим не потребують доведення знов. При цьому, ч.5 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи і відповідне припущення може бути спростовано в загальному порядку (порядок оскарження судових актів визначений чинним законодавством).

З огляду на положення наведеної норми права є безпідставними доводи скаржника, викладені у поданій касаційній скарзі, на необхідність встановлення у даній справі наявності чи відсутності фактів (виконання відповідних робіт, їх обсягів тощо), що є підставою для виникнення відповідних прав та обов’язків у сторін.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог, оскільки встановили, що відповідні кошти сплачені позивачем відповідачу за виконані роботи за договором підряду №142 від 27.04.2004р., що виключає настання у відповідача обов’язку, визначеного ст. 1212 ЦК України.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008р. у справі №05/150-08 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Гідропривід"–без задоволення.