Доповідач –суддя Плюшко І.А.

23 грудня 2008 р. № 2/392-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Грека Б.М.,

Самусенко С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Главлізинг"

на рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 року

у справі № 2/392-08

господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"

до відповідачів 1. Приватного підприємства "Березняки"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Главлізинг"

про визнання договору лізингу недійсним та стягнення 137500 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідачів - 1. не з'явились

2. Вітебський В.В. – директор

Доріченко А. І. –довіреність №01-12-2008 від 01.12.2008 року

У липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідачів Приватного підприємства "Березняки" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" про визнання договору лізингу недійсним та стягнення 137500 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31 липня 2008 року (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено повністю;

визнано недійсним з моменту укладення договір лізингу № 17-Ф від 12.07.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Главлізинг";

стягнено з Приватного підприємства "Березняки" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" 137500 грн. боргу, 1375 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в солідарному порядку.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду Сумської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. В якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення яким у позові відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" обґрунтовує тим, що рішення господарського суду прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю –доповідача та пояснення у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Рішення господарського суду Сумської області не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 червня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" укладено договір фінансового лізингу № 17-Ф про передачу у лізинг десяти камазів та десяти причепів до них, однак зазначений договір було укладено 12 липня 2006 року.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 17-Ф від 12 липня 2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" замовило десять камазів та десять причепів до них на умовах укладеного договору між позивачем та другим відповідачем.

Додатком № 2 до вказаного договору, встановлено графік платежів, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" повинно сплатити перший авансовий платіж в розмірі 137500 грн. до 14 липня 2006 року.

На виконання вимог укладеного договору фінансового лізингу № 17-Ф від 12 липня 2006 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" 14 липня 2006 року відповідно до платіжного доручення № 1806 перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" авансовий платіж в розмірі 137500 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору № 17-Ф від 12 липня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" зобов'язувалось передати предмет лізингу в строк не пізніше 31 липня 2006 року, але в будь-якому випадку впродовж 20 банківських днів після надходження на розрахунковий рахунок лізингодавця повної суми першого авансового лізингового платежу згідно графіку платежів, який міститься у додатку № 2 до вказаного договору.

Господарський суд Сумської області приходить до помилкового висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" не виконало свого обов'язку за договором фінансового лізингу, та до 31 липня 2006 року не поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВС" предмет лізингу, оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" до касаційної скарги додано Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу № 17-Ф від 12 липня 2006 року укладену 07 серпня 2006 року, Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лізингу № 17-Ф від 12 липня 2006 року укладену 13 вересня 2006 року та Акт приймання-передачі предмету лізингу за договором фінансового лізингу № 17-Ф від 12 липня 2006 року, а при розгляді справи по суті господарським судом ці документи не досліджувались, а навпаки було зазначено що жодних додаткових угод між Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" не укладалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що предметом даного позову є визнання договору лізингу недійсним укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" які знаходяться у місті Києві, що призвело до порушення позивачем правил територіальної підсудності, передбаченої ч. 1 ст. 15 ГПК України.

Крім того, відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" було об'єднано кілька вимог про визнання договору недійсним та про стягнення. Та в порушення вимог ст. 49 ГПК України при винесені рішення господарським судом стягнуто державне мито лише у розмірі 1375 грн. тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог у частині стягнення, а про стягнення держаного мита в частині визнання недійсним договору в рішенні не йдеться.

Отже, неправильні висновки судів щодо характеру спірних правовідносин, неповне з’ясування ними суттєвих обставин справи та помилки у застосуванні норм матеріального права є підставою до скасування рішення у справі.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняте у справі рішення не відповідає нормам чинного законодавства і тому підлягає до скасування, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

При новому розгляді справи господарському суду першої інстанції слід врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати всі суттєві обставини справи, встановити дійсні права та обов’язки сторін, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 11112 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Главлізинг" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 31.07.2008 року у справі № 2/392-08 скасувати.

3. Справу № 2/392-08 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.