Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про звільнення орендованого майна.

Заявою від 04.02.2008 року №28-НЮ позивач уточнив позовні вимоги та просив суд виселити відповідача з орендованого майна, а саме кіоску "Квіти" (інвентарний номер 0004546), що розташоване біля станції метро "Печерська" загальною площею 9,7 кв.м.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2008 року позов задоволено повністю.

За апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.06.2008 року залишене без змін з тих самих підстав.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.04.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.06.2008 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника, суд першої інстанції, посилаючись на статтю 48 Закону України "Про власність", який є нечинним спростовує твердження відповідача про те, що позивач є неналежним позивачем. Також заявник вважає, що суд повинен був застосувати статтю 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 764 Цивільного кодексу України, пункт 4 статті 284 Господарського кодексу України.

Заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 22.11.2005 року між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди №159-Упр(ДВ)/05, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно, інвентарний номер №0004546, для здійснення підприємницької діяльності (реалізація квітів) (а.с. 8-11).

Згідно акту прийому-передачі майна в оренду від 27.11.2005 року орендодавець передав орендарю об'єкт оренди (кіоск "Квіти") (а.с. 23).

Відповідно пункту 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Пунктом 9.1 договору строк дії договору встановлений до 31.01.2006 року.

Пунктом 9.3 передбачено, що після закінчення строку дії договору його дія може бути продовжена за погодженням сторін.

Згідно укладених додаткових угод строк дії договору було продовжено до 31.12.2006 року (додаткові угоди №1 від 17.01.2006 року, №2 від 31.03.2006 року, №3 від 04.04.2006 року, №4 від 31.05.2006 року, №5 від 30.06.2006 року, №6 від 01.08.2006 року, №7 від 01.09.2006 року, №8 від 02.10.2006 року, №9 від 31.10.2006 року, №10 від 01.12.2006 року) (а.с. 12-21).

Листами №685-НЗК від 08.12.2006 року, №12-НЗК від 22.01.2007 року, №50-НЗК від 22.02.2007 року, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" повідомило ОСОБА_1. що договір оренди від 22.11.2005 року закінчився 31.12.2006 року та продовжуватися не буде і наполягало на терміновому добровільному звільненні об'єкта оренди та поверненні його по акту приймання-передачі (а.с. 25-28).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

В частині 1 статті 27 даного Закону зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суди повно і всебічно розглянули всі обставини справи в їх сукупності, надали належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосували норми діючого законодавства та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови колегія суддів не вбачає. Заперечення відповідача щодо неотримання повідомлення позивача про не продовження договору оренди судами досліджені та встановлено, що лист №12-НЗК від 22.01.2007 року був надісланий на адресу фактичного проживання відповідача, яка зазначена ним в договорі оренди №159-Упр(ДВ)/05 від 22.11.2005 року на ім'я ОСОБА_1. 23.01.2007 року, і отриманий матір'ю ОСОБА_1. 25.01.2007 року (а.с.26).

Решта заперечень відповідача, викладених у касаційній скарзі зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Київської області від 16.04.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.06.2008 року у справі № 13/448-07 господарського суду Київської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.