Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Приватне агропромислове підприємство "Ольвія-М" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Вітамир" про витребування у нього та передачу позивачу транспортних засобів, що знаходяться у володінні відповідача, посилаючись на приписи статей 387, 1212 Цивільного кодексу України, статті 48, 50 Закону України "Про власність".

Позовні вимоги вмотивовано безпідставністю утримання відповідачем транспортних засобів, переданих йому на зберігання незаконно, за наслідками затримання їх Коломийським ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, неправомірність якого встановлена Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2006р. у справі № А-16/168, що набрала законної сили.

Відповідач надав довідку, якою повідомив, що спірні транспортні засоби знаходяться на зберіганні в гаражах, орендованих відповідачем, згідно акта опису й арешту майна від 21.02.08р., складеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції на виконання Снятинського районного суду.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2008р. (суддя Матуляк П.Я.) у задоволенні позову відмовлено; судове рішення вмотивовано правомірністю передачі транспортних засобів, що належать позивачу, на зберігання Приватному агропромисловому підприємству "Вітамир" на підставі ухвали Снятинського районного суду від 19.02.2008р. у справі № 2-216 2008.

Відтак відсутні підстави задоволення позовних вимог відповідно до положень статті 387 Цивільного кодексу України, на які посилався позивач у позовній заяві.

Апеляційний перегляд даної справи не здійснювався.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права прийняттям рішення за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання; неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та полягають у нез'ясованості судом правомірності знаходження спірних транспортних засобів у володінні відповідача саме на час вирішення спору, чинності арешту станом на 17.06.2008р.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, виданих МРЕВ УДАІ УМВС м. Коломия, позивач є власником транспортних засобів: ВАЗ 21213 випуску 2003 року, номер шасі ХТА 21213031755010, реєстраційний номер 87129 ІВ; ВАЗ 21213 випуску 2001 року, номер шасі ХТА 212133011557984, реєстраційний номер 58211 ІВ; ГАЗ 33021 випуску 2000 року, двигун № 40260 FV 0044100, шасі № Y6C 330210Y0001790 кузов № 330200Y0068370.

26.05.2006р. старшим інспектором ДПС відділу ДАІ Коломийського міськрайвідділу міліції здійснено огляд та затримання вказаних транспортних засобів, про що складено протоколи від 26.05.2006р. № 004865, № 004866, № 004867.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2006р. по справі № А-16/168 дії Відділу Державної автоінспекції визнано неправомірними та зобов'язано відділ Державної автоінспекції повернути перераховані вище транспортні засоби позивачу, про що видано виконавчий лист від 09.10.2006р. № 11030.

За наслідками виконавчого провадження виконавчий документ позивачу повернули без виконання за постановою Відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області від 05. 02.2007р. в зв'язку зі ліквідацією Коломийського ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області. За інформацією, наданою прокуратурою м. Коломия у відповідь на звернення позивача (лист № 241ж-07 від 21.12.2007р.) вказані транспортні засоби було передано на зберігання відповідачу.

Позов вмотивовано відсутністю законних підстав для передачі транспортних засобів на зберігання позивачу з огляду на їх незаконне затримання.

Також місцевий господарський суд встановив, що ухвалою Снятинського районного суду від 19.02.2008р. у справі № 2-216 2008р. накладено арешт на дві легкові автомашини ВАЗ 2121 "Нива" та вантажну автомашину "Газель", які належать позивачу; вказану ухвалу місцевого районного суду залишено в силі ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2008р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що передача спірних автомобілів відповідачу на виконання ухвали Снятинського районного суду від 19.02.2008р. є правомірною.

Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; до змісту права власності відноситься право власника володіти, розпоряджатися та користуватися власним майном.

Водночас статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що права власника щодо належного йому майна здійснюються відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При вирішенні спору, місцевим господарським судом було встановлено, що спірні автомобілі на час звернення з позовом перебували у відповідача за належних правових підстав –їх передано на зберігання відповідачу на виконання ухвали Снятинського районного суду від 19.02.2008р. у справі № 2-216 2008.

Таким чином, місцевий господарський суд встановив істотні обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору та вірно застосував норми матеріального права, що визначають умови та підстави захисту порушеного права.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що позивача не було належно повідомлено судом про час та місце судового засідання, що відбулося 17.06.2008р. Так, позовна заява містить визначену позивачем поштову адресу (вул. Нова, 29, с. Будилів Снятинського району, Івано-Франківська область). У матеріалах справи (а.с.73-75) міститься повернення поштової кореспонденції, направленої позивачу на іншу адресу (вул. Винниченка, 33, м. Снятин, Івано-Франківська область). На зворотній стороні ухвали про поновлення провадження у справі від 10.06.2008р. є відмітка про направлення трьох примірників цієї ухвали, тобто, відповідачу, третій стороні, та позивачу по одному екземпляру. Доказів направлення судом ухвали на адресу, визначену позивачем, як поштову, у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, спір розглянуто та вирішено без участі позивача, якого не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржене судове рішення цим вимогам не відповідає з огляду на допущені порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 1 частини 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Ольвія-М" задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.2008р. у справі № 12/6 Господарського суду Івано-Франківської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.