Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", САТ "Укрінтерполіс" та ЗАТ "Гала –СКД" про:

- стягнення з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ЗАТ "СК "ВЕСКО" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6833,53 грн.;

- стягнення солідарно з САТ "Укрінтерполіс" та ЗАТ "Гала –СКД" на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 2499 грн.;

- стягнення солідарно з САТ "Укрінтерполіс" та ЗАТ "Гала –СКД" витрат, пов'язаних з одержанням довідки ДАІ в розмірі 34,05 грн., витрат пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі 230 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 993, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України "Про страхування", обґрунтовані тим, що 08.02.2007 р. в результаті ДТП була заподіяна шкода автомобілю марки "Субару Форістер", державний номер АЕ 1342 АР, що належить гр. Благісту Д.С., та який відповідно до договору страхування автотранспорту № 133-а/06дз від 10.02.2006 р. був застрахований позивачем, за умовами якого позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування на суму 31823,53 грн.

Винним в порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до заподіяння шкоди було визнано водія Орєхова К.Б., який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", який і має нести відповідальність за шкоду, спричинену його працівником.

Позивач також зазначав, що Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" була застрахована цивільно –правова відповідальність власників наземних транспортних засобів в САТ "Укрінтерполіс", що підтверджується Полісом № ВА/4646323 від 01.02.2007 р., який від імені страховика був підписаний ЗАТ "Гала –СКД", яке діяло як представник САТ "Укрінтерполіс".

Крім того, між що Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та ЗАТ "Гала –СКД" було укладено договір № ГПО 07-03 від 23.01.2007 р. на підставі якого ЗАТ "Гала –СКД" від імені САТ "Укрінтерполіс" застрахував цивільно –правову відповідальність Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", як власника наземних транспортних засобів.

У відповідності до норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) та пункту 9 статті, статтю 27 Закону України "Про страхування" позивач вважав, що замість Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" відповідальність за спричинену шкоду у межах ліміту відповідальності повинні солідарно нести САТ "Укрінтерполіс" та ЗАТ "Гала –СКД", як страхові організації, що видали Поліс № ВА/4646323 від 01.02.2007 р., за яким ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 25500 грн., а за вирахуванням франшизи –24990 грн.

У відзиві на позовну заяву САТ "Укрінтерполіс" просило відмовити у задоволенні позовних вимог до товариства, посилаючись на те, що позивач заявляє вимоги про стягнення шкоди яка була завдана в наслідок ДТП, що сталось 08.02.2007 р., тобто у час, коли договір страхування № ГПО 07-03 ще не діяв, а тому ця подія не є страховим випадком, що підпадає під дію цього договору, а цивільно –правова відповідальність Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" ще не була застрахована за договором старування № ГПО 07-03.

ЗАТ "Гала –СКД" у відзиві на позовну заяву просило визнати його неналежним відповідачем у справі та відмовити у солідарному стягненні 24990 грн. страхового відшкодування, з огляду на те, що у ЗАТ "Гала –СКД" відсутні договірні відносини з Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", так як виступив тільки як повірений САТ "Укрінтерполіс", а тому не є зобов'язаним перед потерпілими від дій Закладу та в порядку регресу перед позивачем. ЗАТ "Гала –СКД" зобов'язаний лише перед САТ "Укрінтерполіс" за договором доручення і несе відповідальність на його умовах, що не є предметом спору.

Комунальний заклад "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" не заперечував проти задоволення позову про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 р. (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства 6833, 53 грн. виплаченого страхового відшкодування.

- стягнуто з САТ "Укрінтерполіс" на користь ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства 24990 грн. виплаченого страхового відшкодування.

В решті позову та у позові до ЗАТ "Гала - СКД" відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення суми страхового відшкодування з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та САТ "Укрінтерполіс", господарський суд, керуючись статтями 993, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, нормами Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та з урахуванням умов договору "ГПО 07-03 від 23.01.2007 р., дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з ЗАТ "Гала - СКД" частини страхового відшкодування суд зазначив, що останній виступав лише як повірений від САТ "Укрінтерполіс", а отже не є зобов'язаним перед потерпілим та в порядку регресу перед позивачем.

Вимоги про стягнення суми 34, 05 грн. - витрат пов'язаних з одержанням довідки ДАІ та витрат в сумі 230 грн., що пов'язані з проведенням експертизи, залишені судом без задоволення оскільки договором та чинним законодавством не передбачено їх включення до суми страхового відшкодування таких витрат.

За апеляційною скаргою САТ "Укрінтерполіс" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Павловський П.П., Швець В.В., Чус О.В.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 31.03.2008 р. залишив його без змін з тих же підстав.

САТ "Укрінтерполіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 р. скасувати повністю, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 р. скасувати частково в частині стягнення з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" 6833,53 грн. виплаченого страхового відшкодування та стягнення з САТ "Укрінтерполіс" 24990 грн. страхового відшкодування, прийняти нове рішення, яким стягнути з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на користь ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства 31823,53 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Скаржник, зокрема, зазначає, що судом апеляційної інстанції не досліджувались обставини, що пов'язані з перевищенням ЗАТ "Гала-СКД" своїх повноважень за договором доручення, оскільки ЗАТ "Гала-СКД" уклавши з Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" договір № ГПО 07-03 від 23.01.2007 р. та виписавши Поліс обов'язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, діяв з перевищенням повноважень наданих йому САТ "Укрінтерполіс" у договорі доручення.

Проте, суди першої та апеляційної інстанції не надали правової оцінки тому факту, що САТ "Укрінтерполіс" не може бути відповідачем у цій справі, а також не з'ясовували обставини, що викладені у тексті договору страхування стосовно набуття ним чинності.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ "Гала-СКД" просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін судові рішення у справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 10.02.2006 р. між гр. Благіст Д.С. та ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства було укладено договір страхування автотранспорту №133-а/06дз, згідно якого позивачем було застраховано належний гр. Благістову Д.С. автомобіль марки "Субару Форістер", державний номер АЕ1342 АР.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 08.02.2007 р. у місті Дніпропетровську на перехресті вулиць Болгарської та Рибінської, була заподіяна шкода автомобілю марки "Субару Форістер", державний номер АЕ 1342 АР, що належить громадянину Благісту Д.С., у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху водієм Орєховим К.Б., який керував автомобілем марки "ДЕУ Нубіра", державний номер АЕ 7432 АК та вина якого підтверджується довідкою управління Державтоінспекції м. Дніпропетровська та постановою Бабушкінського районного суду м, Дніпропетровська.

На час скоєння ДТП Орєхов К.Б. перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф".

ЗАТ "СК "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії товариства було виплачено страхове відшкодування у розмірі 31823,53 грн., яке підтверджується платіжним дорученням № 726 від 14.05.2007 р.

Під час розгляду справи судами також було встановлено, що згідно договору № ГПО 07-03 від 23.01.2007 р. укладеного між ЗАТ "Гала СКД", та Комунальним закладом "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" була застрахована цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, що також підтверджується Полісом № ВА/46323 від 01.02.2007 р.

Пунктом 2.1 договору № ГПО 07-03 від 23.01.2007р. передбачено, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) Страховик –САТ "Укрінтерполіс" бере на себе зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортних засобів, визначених в додатку № 1 до цього договору, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Додаток №1 до вказаного договору містить перелік транспортних засобів, що підлягають страхуванню, в т.ч. даний перелік містить транспортний засіб "ДЕУ Нубіра Комбі В", державний номер АЕ 7432 АК.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що збиток заподіяний джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується, у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із нормами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, стосовно того, що відповідно до умов договору № ГПО 07-03 від 23.01.2007 р., вимог чинного законодавства, особою зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності. Тобто, страховик –САТ "Укрінтерполіс", від імені якого було видано Поліс, повинен нести відповідальність за спричинену гр. Благісту Д.С. шкоду у межах ліміту відповідальності –24990 грн. з урахуванням франшизи. При цьому, решта виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 6 833,53 грн. підлягає примусовому стягненню з Комунального закладу "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф".

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення судового провадження обставини справи, на підставі оцінених судами першої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 –43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2008 у справі № 11/536-07 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу Страхового акціонерного товариства "Укрінтерполіс" –без задоволення.