Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

за участю представників:

Постановою господарського суду м.Києва від 28.04.2006 (судді: Хоменко М.Г., Пінчук В.І., Мандриченко О.В.) в позові відмовлено у зв'язку з відповідністю оспорюваних розпорядження та договору оренди чинному на той час земельному законодавству.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 (судді: Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдеєв П.В.) постанову від 28.04.2006 скасовано, позов задоволено повністю -на підставі ст. 21 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визнано незаконним розпорядження Київської облдержадміністрації від 23.11.2004 №853 "Про надання в оренду земельної ділянки", як таке, що прийняте з порушенням порядку зміни цільового призначення земель і без згоди Кабінету Міністрів України та постійного користувача спірної земельної ділянки лісового фонду (КДЛГО "Київліс") на її переведення до земель іншої категорії; визнано недійсним укладений між другим та третім відповідачами договір оренди земельної ділянки від 24.11.2004 з огляду на відсутність погодження розміру орендної плати як істотної умови договору; зобов'язано ПП "Стенд Плюс" привести спірну земельну ділянку у первісний стан та повернути її попередньому постійному землекористувачу - Бориспільському державному лісогосподарському підприємству.

ПП "Стенд Плюс" у поданій касаційній скарзі та уточненнях до неї просить постанову від 05.11.2008 скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 20, 57, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 27, 42 Лісового кодексу України, ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України та Постанови ВР України від 05.03.1998 №188/98-ВР (188/98-ВР) . Зокрема, скаржник вважає, що проект відведення земельної ділянки був погоджений з усіма органами, передбаченими ч.6 ст. 123 Земельного Кодексу України, а необхідність погодження КМ України при вирішенні питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісового фонду та виведення її з лісів першої категорії жодним нормативним актом не встановлена.

Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін і прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова -скасуванню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що при прийнятті Київською обласною державною адміністрацією оспорюваного розпорядження та подальшому укладенні оспорюваного договору оренди земельної ділянки було порушено порядок зміни цільового призначення земель лісового фонду, що згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними. За висновками суду вказані порушення полягають у тому, що, по-перше, всупереч вимогам ч.2 ст. 42 Лісового кодексу України на момент прийняття спірного розпорядження та укладання спірного договору оренди була відсутня згода постійного користувача спірної земельної ділянки лісового фонду на її переведення до іншої категорії земель, оскільки така згода (лист КДЛГО "Київліс") від 29.11.2004 №04-87/224) була надана пізніше. Крім того, у вказаному листі не зазначено про "винятковість" обставин переведення лісових земель до нелісових.

По-друге, з врахуванням п. "б" ст. 13 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 27 Лісового кодексу України та п.2 Постанови ВР України від 05.03.1998 №188/98-ВР (188/98-ВР) "Про основні напрями державної політики України у галузі охорони дозвілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" при вирішенні питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (переведення її з лісів 1-ої категорії до іншої категорії), органом, який приймає таке рішення, потрібно було отримати погодження Кабінету Міністрів України, який відповідно до своїх повноважень координує діяльність органів виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів та здійснює інші повноваження у цих правовідносинах. Проте, при прийнятті Київською облдержадміністрацією рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та виведення її з 1-ої категорії лісів погодження КМ України не було отримано.

По-третє, в матеріалах справи відсутні докази (відповідні висновки контролюючих державних органів) щодо погодження місця розташування об'єкта, план земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити.

Крім того, апеляційний суд вказав на відсутність погодження розміру орендної плати, як істотної умови договору оренди від 24.11.2004, у зв'язку з незатвердженням належним чином на момент його укладення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як того вимагає ст. 23 Закону України "Про оцінку земель".

Проте, колегія не може погодитися з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

На спірні земельні правовідносини, пов'язані зі зміною цільового призначення земельної ділянки лісового фонду площею 9,65 га, її вилученням та передачею в оренду, поширюється дія ст.ст. 20, 123, 124 та ч.6 ст. 149 Земельного кодексу України, (в редакції, чинній станом на 23.11.2004р.) ст. 42 Лісового кодексу України та ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 24.11.2004р.), чим спростовуються помилкові посилання суду апеляційної інстанції в обгрунтування своїх висновків на загальні положення п. "б" ст. 13 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 27 Лісового кодексу України та п.2 Постанови ВР України від 05.03.1998 №188/98-ВР (188/98-ВР) , що не регулюють спірні відносини, оскільки не містять норм, які б наділяли Кабінет Міністрів України повноваженнями погоджувати рішення компетентних органів державної влади та місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земель лісового фонду та переведення їх з лісів першої групи до іншої категорії земель (нелісових).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади (в тому числі Кабінет Міністрів України) та їх посадові особи повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Висновок суду про необхідність отримання Київською облдержадміністрацією погодження КМ України на прийняття оспорюваного розпорядження, яким спірну земельну ділянку лісового фонду площею 9,65 га переведено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, суперечить вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України та по суті грунтується на помилковому ототожненні термінів "погодження зміни цільового призначення земельної ділянки" та "координація діяльності органів виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів".

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 20 Земельного кодексу України (в чинній на той час редакції від 12.05.2004р.) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Отже, згадана стаття не містить застережень щодо необхідності органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування погоджувати з Кабінетом Міністрів України свої рішення щодо зміни цільового призначення земель взагалі та земель лісового фонду зокрема. Не містить таких застережень і Лісовий кодекс України (3852-12) .

Водночас ч.9 ст. 149 Земельного кодексу України надає Кабінету Міністрів України повноваження вилучати земельні ділянки державної власності площею понад 10 га, які перебувають у постійному користуванні та вкриті лісами першої групи.

Однак, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли стосовно вилучення земельної ділянки лісового фонду (ліси 1-ої групи) площею 9,65 га (тобто до 10 га), то оспорюване рішення Київської облдержадміністрації про вилучення цієї земельної ділянки з постійного користування Бориспільського держлісгоспу та її передачу в оренду третьому відповідачу прийнято без порушення вимог ч.5 ст. 116, ч.6 ст. 149 Земельного кодексу України та компетенції КМ України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації "Про надання в оренду земельної ділянки" від 23.11.2004 №853 затверджено проект землеустрою щодо відведення ПП "Стенд Плюс" земельної ділянки загальною площею 9,65 га в довгострокову оренду під розміщення торгівельно-складських приміщень в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно п.п.1,2 вказаного розпорядження з постійного користування Бориспільського держлісгоспу вилучено земельну ділянку лісового фонду площею 9,65 га, вкриту лісом 1-ї групи, та надано її в тимчасове користування на умовах оренди вказаному підприємству для розміщення торгівельно-складських приміщень. Крім цього, згідно п.3 розпорядження зазначену земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення (тобто змінено її цільове призначення).

Відповідно до п.п.4,5 вищезазначеного розпорядження річна орендна плата встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а Бориспільській райдержадміністрації доручено укласти та підписати від імені обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної ділянки з Приватним підприємством "Стенд Плюс" після затвердження в установленому порядку її нормативної грошової оцінки та за умови повного відшкодування ним втрат лісогосподарського виробництва у встановленому порядку, передбачивши обмеження щодо використання земельної ділянки, визначені чинним законодавством та матеріалами погодження та відведення.

На підставі зазначеного розпорядження між Бориспільською районною державною адміністрацією в особі заступника голови Пензая М.Я. та ПП "Стенд Плюс" 24.11.2004р. укладено договір оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до п.1.3 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка під розміщення торговельно-складських приміщень загальною площею 9,65 га, за рахунок земель державної власності на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок зазначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, додається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

28.10.200 року Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області прийняте рішення №211.16 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Стенд Плюс" під розміщення торговельно-складських приміщень", згідно з яким, розглянувши розроблений ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Стенд Плюс", сільська рада погоджує його та вважає за можливе відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 9,65 га лісів під розміщення торгівельно-складських приміщень за рахунок земель Бориспільського держлісгоспу на території Щасливської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до висновку Бориспільського держлісгоспу №252 від 03.11.2004 останній попередньо погоджує місце розташування земельної ділянки площею 9,65 га для надання в оренду ПП "Стенд Плюс" під розміщення торгівельно-складських приміщень при умові сплати ПП "Стенд Плюс" збитків від вартості лісових і деревно-чагарникових насаджень Бориспільському держлісгоспу.

Згідно з листом Бориспільського держлісгоспу №267 від 18.11.2004 Бориспільський держлісгосп надає згоду на відведення земельної ділянки в оренду ПП "Стенд Плюс" загальною площею 9,65 га лісів під розміщення торговельно-складських приміщень за рахунок земель Бориспільського держлісгоспу на території Щасливської сільської ради Бориспільського району.

Розпорядженням Київської обласної ради №357 від 19.11.2004 затверджено висновок Київської обласної ради щодо вилучення і надання Київською облдержадміністрацією в оренду земельної ділянки ПП"Стенд" Плюс" на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, погоджено вилучення і надання Київською облдержадміністрацією в оренду ПП "Стенд Плюс" земельної ділянки площею 9,65 га (ліси) для розміщення торговельно-складських приміщень, за рахунок земель державної власності, що знаходяться у постійному користуванні Бориспільського держлісгоспу на території Щасливської сільської ради Бориспільського району, згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором №17991, за умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, дотримання обмежень використання земельної ділянки, визначених чинним законодавством та матеріалами погодження проекту відведення.

Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 18.11.2004р. здійснено розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарських угідь із земель Бориспільського держлісгоспу в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області ПП "Стенд Плюс" під розміщення торгівельно-складських приміщень, .що становить 776825 грн., який здійснений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 №1279 (1279-97-п) "Про розміри та порядок визначення втрат с/г і л/г виробництва, які підлягають відшкодуванню". Зазначений розрахунок погоджений з начальником Київського обласного головного управління земельних ресурсів та затверджений заступником Голови Київської обласної державної адміністрації.

24.11.2004р. представниками ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в присутності представників Щасливської сільської ради та районного відділу земельних ресурсів перенесено в натуру межі земельної ділянки, наданої в оренду ПП "Стенд Плюс" за рахунок земель Бориспільського держлісгоспу в межах Щасливської сільської ради площею 9,65 га лісу.

Вищенаведене та наявні у справі позитивні висновки Бориспільського райвідділу земельних ресурсів, відділу містобудування та архітектури Бориспільської РДА, Бориспільської районної санепідемстанції, Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області, Київського обласного центру з охорони пам'яток історії, археології та мистецтва, якими погоджено проект відведення спірної земельної ділянки в оренду ПП "Стенд Плюс", переконливо свідчать про дотримання вимог ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України при вирішенні питання про надання цієї земельної ділянки в оренду, чим спростовується висновок апеляційного суду про недоведеність отримання таких погоджень від відповідних контролюючих органів.

Виходячи зі змісту ст. 42 Лісового кодексу України земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися юридичним особам для інших цілей (не пов'язаних з веденням лісового господарства), однак, з обов'язковим відшкодуванням орендарем втрат лісогосподарського виробництва (ч.2 ст. 207 Земельного кодексу України).

Матеріали справи свідчить про те, що ПП "Стенд Плюс" сплатило на відшкодування витрат лісогосподарського виробництва 776825 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №7 - до обласного бюджету у сумі 194206,25 грн.; №8 - до Бориспільського районного бюджету 116523,75 грн.; №9 - до бюджету Щасливської сільської ради 466095,00 грн. Фінансове управління Бориспільської районної державної адміністрації листом від 01.12.2005 №252 підтвердило про надходження від ПП "Стенд Плюс" коштів на відшкодування втрат лісогосподарського виробництва у сумі 116523,75 грн. Щасливська сільська районна Бориспільського району Київської області листом №1189-02-09 від 22.12.2005 підтвердила надходження коштів у сумі 466095 грн.

Тобто скаржником виконано вимоги ч.2 ст. 207 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 42 Лісового кодексу України переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Таким державним органом у Київській області є Київське державне лісогосподарське об'єднання "Київліс" (КДЛГО "Київліс"). Колегія вважає помилковим посилання апеляційної інстанції в обгрунтування задоволення позову на відсутність на час прийняття спірного розпорядження від 23.11.2004 та укладення спірного договору оренди від 24.11.2004 згоди КДЛГО "Київліс" на переведення спірної земельної ділянки лісового фонду до нелісових земель з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним судом, відповідна згода була надана листом КДЛГО "Київліс" від 29.11.2004 № 04-87/224 (тобто через 6 днів після прийняття оспорюваного розпорядження Київської ОДА), а чинне законодавство не передбачає обов'язковість отримання такої згоди перед прийняттям рішення компетентного органу. Отже, істотним для вирішення спору є факт, а не час отримання відповідної згоди.

На момент пред'явлення позову у даній справі така згода була надана. КДЛГО "Київліс" від 29.11.2004 на переведення лісових земель до категорії нелісових була надана ще до набрання чинності цим договором, що свідчить про його укладення без порушення вимог ч.2 ст. 42 Лісового кодексу України.

Водночас цей Кодекс та земельне законодавство не вимагають вказувати у листі-згоді від 29.11.2004 № 04-87/224 про те, у чому саме полягає винятковість обставин переведення лісових земель до нелісових, чим спростовується висновок апеляційного суду про зворотне.

Окрім того, посилання суду апеляційної інстанції на можливість надання у виняткових випадках земельних ділянок лісового фонду юридичним особам для інших цілей (не пов'язаних з веденням лісового господарства) не відповідають змісту ст. 57 Земельного кодексу України та ст.ст. 42- 44 Лісового кодексу України (в редакціях, чинних на 23.11.2004р.), які взагалі не містять посилань на винятковість обставин надання земельних ділянок лісового фонду юридичним особам для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Вміщений в оскаржуваній постанові висновок суду про відсутність погодження розміру орендної плати, як істотної умови договору оренди від 24.11.2004 у зв'язку з відсутністю затвердження на момент його укладення нормативної грошової оцінки землі, суперечить змісту п.п.2.7.1,2.7.2,2.7.6,6.1 договору оренди від 24.11.2004, якими визначено розмір орендної плати, форму платежу, строк, періодичність, порядок її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату, як того вимагає абзац 4 ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору).

До того ж, сама по собі нормативна грошова оцінка землі не є істотною умовою договору оренди землі в розумінні вказаної статті, як і не є невід'ємною частиною цього договору.

Касаційна інстанція також вважає за необхідне зазначити про те, що пред'явлений позов про визнання оспорюваного розпорядження незаконним не відповідає способам захисту прав, передбаченим ст. 20 ГК України та ст.ст. 21, 152 Земельного кодексу України, які (права) в разі порушення порядку зміни цільового призначення земель підлягають захисту шляхом визнання недійсними рішень органів державної влади.

Відтак, обрання позивачами неналежного способу захисту своїх прав є додатковою підставою для відмови в позові в частині вимог про визнання незаконним розпорядження від 23.11.2004 №853.

Наведене вище свідчить про наявність достатніх правових підстав для скасування оскаржуваної постанови, як такої, що прийнята внаслідок неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм земельного та лісового законодавства.

Разом з тим, касаційна інстанція в даному провадженні не вправі оцінювати законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийнятої за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , оскільки, по-перше, відповідно до ст. 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, прийняті за правилами цього Кодексу. Окрім того, предметом оскарження є саме постанова суду апеляційної інстанції, а касаційна інстанція не вправі виходити за межі вимог касаційної скарги на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі (ч.2 ст. 101 ГПК України).

По-друге, Верховний Суд України, розглянувши скаргу прокуратури в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , постановою від 15.04.2008 направив дану справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, тобто Верховний Суд України не скасував постанову господарського суду м.Києва від 28.04.2006 з підстав непідвідомчості даного спору адміністративним судам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.- 111-5,- 111-7-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ПП "Стенд Плюс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 у справі №18/4-а скасувати.

Витрати скаржника по сплаті держмита за подання касаційної скарги покласти на позивачів.

Наказ доручити видати господарському суду м.Києва.