Вищий господарський суд України в складі колегії

Київського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду міста Києва № 2/282

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2007 у справі №2/282 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Ропій Л.М., суддів Буравльова С.І., Попікової О.В.) позовні вимоги ВАТ "Схід" до СПД ФО ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди № 13 від 01.03.2003 та звільнення орендованого приміщення загальною площею 71,77кв.м, що знаходиться в м. Києві по вул. Бориспільській, 9, задоволені.

Рішення та постанову у справі вмотивовано приписами ст. ст. 188, 193, 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 773, 783 Цивільного кодексу України та встановленими обставинами порушення відповідачем умов договору оренди № 13 від 01.03.2003, пролонгованого до 01.03.2008, зокрема, орендоване приміщення використовується не за цільовим призначенням, оскільки в ньому розміщені ігрові автомати і здійснюється реалізація алкогольних напоїв на розлив, що підтверджується постановою санітарно-епідеміологічної служби України № 2 від 30.10.2006, порушуються правила пожежної безпеки, про що винесена постанова Державного пожежного нагляду м. Києва № 157 від 06.09.2006.

СПД ФО ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на недоведеність обставин порушення нею умов договору оренди.

Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Розпорядженням Заступника голови Вищого господарського суду України від 23.12.2008 № 02-12.2/1565 у зв'язку з хворобою судді Глос О.І. для розгляду касаційної скарги у справі призначено колегію суддів у складі головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Цвігун В.Л.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.03.2003 між сторонами за справою укладено договір оренди № 13, за умовами якого позивач надає відповідачеві в оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, загальною площею 71,77 кв.м строком на 1 рік для використання тільки для розміщення магазину продовольчих товарів (пункти 1.1 - 1.3, 2.1 договору), в розмір орендної плати витрати по електроенергії, опаленню, водопостачанню і послуги зв'язку не включені і оплачуються орендарем окремо (п. 3.1 договору).

Доповненнями від 01.11.2003 та від 01.03.2006 до договору № 13 договір пролонговано відповідно до 01.03.2006 та до 01.03.2008.

Втім, судами першої та апеляційної інстанцій достеменно встановлено факт використання відповідачем приміщення, орендованого за договором № 13, не за призначенням (продаж алкогольних напоїв на розлив, встановлення ігрових автоматів) і з порушенням Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/ (z1410-04) 10009, що створює загрозу пошкодження приміщення.

Зазначене підтверджується постановою Головного державного санітарного лікаря Державної санітарно-епідеміологічної служби від 30.10.2006 № 2 і постановою Головного державного інспектора Державного пожежного нагляду УОЗПБ на ЗО м. Києва від 05.09.2006 № 157.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідач на вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 12.08.2008 не надав доказів вжиття відповідних заходів для усунення порушень, зафіксованих зазначеними постановами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та Державного пожежного нагляду м. Києва.

За приписами статті 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі і своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Згідно ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач дотримався порядку, встановленого ст. 188 ГК України, надіславши відповідачеві претензію-вимогу від 22.03.2007 № 57-Ю з вимогою про розірвання договору оренди № 13 та повернення об'єкту оренди протягом 30-ти днів з дня отримання даної претензії-вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог та вважає доводи касаційної скарги такими, що не спростовують зазначених висновків, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами попередніх інстанцій обставинами порушення орендарем умов договору оренди, адже, згідно ч. 2 ст. 111 ГПК України не допускається посилання в касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Наведене свідчить, що під час прийняття судових актів у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 у справі господарського суду міста Києва № 2/282 залишити без змін.

Касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1 залишити без задоволення.