Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2004 р. (суддя Луцяк М.І.) позов задоволено частково. Визнано за СПД-ФО ОСОБА_1. право власності на об'єкт нерухомого майна - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з літнім майданчиком, розташоване в АДРЕСА_1 та яке складається з: -літ. "А", основне, площею забудови 73,1 кв.м; -літ. "а", прибудова, площею забудови 34,9 кв.м., що складаються з приміщень: № 1, основне, загальна площа 13 кв.м.; № 2, основне, загальна площа 34 кв.м.; № 3, основне, загальна площа 6,8 кв.м.; № 4, душ, загальна площа 1,2 кв.м.; № 5, туалет, загальна площа 1,3 кв.м.; № 6, основне, загальна площа 7,1 кв.м.; № 7, основне, загальна площа 9 кв.м.; № 8, основне, загальна площа 6,7 кв.м. Разом по приміщеннях №№ 1 -8: 79,1 кв.м. - літній майданчик, площею 53,5 кв.м. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ЗАТ "Санаторій "Саки" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою порядку ст. 107 ГПК України, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи скаргу тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.10.2008 р. у зв'язку з виходом судді Фролової Г.М. з відпустки, для перегляду в касаційному порядку справи № 2-20/16543-1004, призначеної до розгляду на 21.10.2008 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий -Полянський А.Г., судді -Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності, господарський суд виходив з того, що рішенням загальних зборів кооперативу "Інтер'єр" від 10.01.1999 р. будівля побутових приміщень була передана ОСОБА_1. в рахунок погашення заборгованості кооперативу за придбані ним за особисті кошти матеріали і автозапчастини для виробничих потреб кооперативу.

На підставі рішення загальних зборів відповідача, позивач фактично здійснював повноваження власника відносно вказаного об"єкту і здійснив його реконструкцію, що у результаті призвело до будівництва нового об"єкту нерухомості - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". Фінансування позивачем будівництва об"єкту нерухомого майна підтверджено відповідними фінансовими чеками, кошторисною документацією, іншими документами.

На думку суду, позивач фактично здійснював право власності відносно даного об"єкту повною мірою відповідно до ст. 49 Закону України "Про власність".

Враховуючи визнання відповідачем позову та врахувавши норми статей 331, 392 ЦК України, місцевий господарський суд задовольнив позов СПД-ФО ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу має право подати особа, яку не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Обґрунтовуючи свої вимоги ЗАТ "Санаторій "Саки" посилається на те, що 30.08.2004 р. Сакська міська рада на підставі рішення Сакської міської ради від 16.03.2004 р. уклала з ЗАТ "Санаторій "Саки" договір оренди земельної ділянки площею 238027 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, для природоохоронного призначення, паркової зони, оздоровчого призначення та обслуговування санаторія.

Таким чином, визнаючи право власності на об'єкт нерухомого майна - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 " з літнім майданчиком, яке розташоване в АДРЕСА_1, за позивачем, місцевий господарський суд не врахував права ЗАТ "Санаторій "Саки" на оренду земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги вбачається, що ЗАТ "Санаторій "Саки" до участі у справі в суді першої інстанції в будь-якій процесуальній якості не залучалось.

За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити, що прийняте у справі рішення стосується прав і обов'язків ЗАТ "Санаторій "Саки", яке не було залучено до участі у справі, а також при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 ГПК України.

Враховуючи, що прийняте місцевим судом рішення стосується прав ЗАТ "Санаторій "Саки", якого не було залучено до участі у справі, воно підлягає скасуванню відповідно до п. 3 ч.2 ст. - 111-10 ГПК України, а справа -передачі для розгляду суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду належить вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін, врахувати положення ч. 3 ст. 376 ЦК України, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи, і залежно від установленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників позивача та скаржника оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, п.3 ч.1 ст.- 111-9, ст.ст. - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Саки" задовольнити.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2004 року у справі № 2-20/16543-2004 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.