14/18/1689 Про стягнення заборгованості за виконані роботи - 23.12.2008 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу Професійно-технічного навчального закладу "Хмельницька об’єднання технічна школа товариства сприяння обороні України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.08.2008р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р.

у справі №14/18/1689 господарського суду Хмельницької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД"

до відповідача Професійно-технічного навчального закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України"

про стягнення 20 009,02грн.

за участю представників:

ТОВ "ЛТД" –не з’явилися;

Професійно-технічного навчального закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" – не з’явилися

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТД" звернулося до господарського суду Хмельницької області та просить стягнути з відповідача –Професійно-технічного навчального закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" 20 009,02грн. заборгованості за виконані роботи.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань відповідно до умов договору від 15.07.2004р. щодо оплати виконаних робіт після звернення з вимогою оплатити їх (а.с.2-3).

Відповідач у справі – Професійно-технічний навчальний заклад "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" письмового відзиву на позов суду не надавав.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.08.2008р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з Професійно-технічного навчального закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" на користь ТОВ "ЛТД" стягнуто 20 009,02грн. (а.с.30).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем виконані роботи, які не оплачені відповідачем в установлений строк після направлення йому відповідної вимоги;

- припинення зобов’язання з оплати виконаних робіт внаслідок зарахування не відбулось, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо умов такого зарахування.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. рішення господарського суду Хмельницької області від 01.08.2008р. залишено без змін (а.с.48-49).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Професійно-технічний навчальний закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у позові відмовити (з урахуванням уточнення до касаційної скарги.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права (а.с.54-55,61).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції між сторонами у справі –Професійно-технічним навчальним закладом "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України" та ТОВ "ЛТД" укладено договір про надання послуг від 15.07.2004р., який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань.

Так, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов’язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов’язання, які є одним із видів господарських зобов’язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За умовами даного договору, позивач взяв на себе зобов’язання виконати роботи з будівництва КТП, а відповідач –надати проектно-кошторисну документацію та будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.

Спір у даній справі виник у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором в частині оплати виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції вірно визначено правову природну такого договору та відповідно правильно застосовані до відносин сторін норми, які регулюються відносини будівельного підряду.

Так, згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем виконані роботи, які прийняті відповідачем 15.07.2004р., що ним не заперечується, про що складено акт приймання-передачі. Вартість таких робіт визначена сторонами у розмірі 20 009,02грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

За загальним правилом виконання зобов’язань, яке встановлено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, в силу ч.2 цієї норми, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до спеціальних норм, що регулюють підрядні відносини, а саме ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач фактично звернувся до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт 16.11.2005р., у якій пропонував провести залік взаємних однорідних вимог, про умови якого пропонував домовитись. При цьому, відповідач, відповідаючи на такий лист, не заперечував про проведення взаємозаліку.

Разом з тим, розглядаючи спір у даній справі по суті, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція не встановили, що зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено, оскільки ні з листа позивача від 16.11.2005р., ні з відповіді відповідача не вбачається, що таке зарахування здійснено (враховуючи наявність лише пропозицій сторін щодо проведення такої дії та відсутність відповідної дії будь-якої з сторін, направленої на припинення відповідних однорідних зобов’язань, –заяви про зарахування з визначенням, які однорідні зустрічні вимоги зараховуються).

З огляду на наведене, враховуючи встановлення судами факту не виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт відповідачем, а також відсутності факту –зарахування зустрічних однорідних вимог - який, в силу ст. 601 ЦК України, є підставою для припинення відповідного зобов’язання відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заявлених вимог і такий висновок суду обґрунтовано підтриманий апеляційною інстанцією.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. у справі №14/18/1689 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу професійно-технічного закладу "Хмельницька об’єднана технічна школа товариства сприяння обороні України –без задоволення.