Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

ОСОБА_1звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" про визнання частково недійсним рішення зборів учасників від 27.12.2006 року.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.05.2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 26.05.2008 року, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

На думку скаржник при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Висновок місцевого суду щодо встановлення факту порушення позивачем положень статуту, неналежного виконання службових обов'язків та застосування до спірних відносин Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) є невірним, оскільки відповідальність за неналежне виконання трудових обов'язків регламентується Кодексом законів про працю України (322-08) .

Крім того, скаржник зазначає, що встановлені судом факти взагалі не досліджувались в судовому засіданні, а відтак судом було істотно порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 27.12.2006 року були проведені збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", на яких було прийнято рішення про виключення з числа учасників Товариства -ОСОБА_1з підстав порушення останнім положень Статуту товариства, а саме зловживання службовим становищем та систематичне неналежне виконання своїх обов'язків.

Підставою для цього став факт встановлення неналежного виконання службових обов'язків, зафіксований в акті документальної ревізії господарсько -фінансової діяльності, який полягає у завищенні ціни автомобіля закупленого без належного оформлення документів у дружини ОСОБА_16., видачі без документального оформлення по особистій вказівці ОСОБА_1. молодняка ВРХ за закуплений автомобіль, незаконному внесенні в списки на одержання земельного сертифікату ОСОБА_17., продажі майна та зміні цільового призначення телятника під склад без згоди співвласників майнових паїв.

Також судом встановлено факт невиконання з особистої вини директора ОСОБА_1 . умов договору купівлі - продажу цукрових буряків Волочиському цукровому заводу в 2002 році, і інші факти безгоспордарності та недбалого виконання службових обов'язків позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Також суд врахував положення пунктів 11.2 та 11 Статуту ТОВ "Агрофірма "Нива", згідно з якими учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, за зловживання службовим становищем, що призвело до нанесення значних матеріальних збитків товариству та систематичне порушення Статуту товариства, чи перешкоджає своїми діями господарській діяльності та досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі рішення зборів учасників товариства, більшістю голосів.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком суду, оскільки його здійснено без дослідження всіх обставин, необхідних для вирішення даного спору по суті.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.

Так, поза увагою суду залишились обставини з якими стаття 64 Закону України "Про господарські товариства" пов'язує настання такого наслідку як виключення з товариства, а саме:

- систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки;

- перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Отже, кожна з вказаних обставин є окремою підставою для виключення учасника з товариства, в зв'язку з чим для застосування даної статті судам необхідно з достовірністю встановити факти, які свідчать про наявність будь -якої з зазначених підстав.

При цьому слід мати на увазі, що кожна з них має кваліфікуючі ознаки як -то систематичність, неналежність, цілі товариства і таке інше.

Крім того, необхідною умовою застосування статті 64 Закону України "Про господарські товариства" є прийняття рішення учасниками, що володіють у сукупності 50% загальної кількості голосів, що судом не досліджувалось взагалі.

Більш того, як правильно зазначено судом необхідною умовою виключення учасника з то вариства є з'ясування обставин щодо наявності протиправної поведінки в його діях, наявності негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) даного учасника, а також вірогідності настання таких наслідків на майбутнє; також, встановлення причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства але при цьому, обмежився переліченням обставин не надавши їм оцінки з огляду на приписи вищезазначеної статті, а також в контексті прийнятого на зборах та оспорюваного у даній справі рішення.

При розгляді даної справи по суті суду також необхідно мати на увазі, що відповідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зокрема, зловживання службовим становищем це злочин, покарання за який передбачений Кримінальним кодексом України (2341-14) , а тому, якщо суд встановить, що такі дії можуть бути підставою для виключення з товариства, необхідно надати наявним у справі доказам з цього приводу з огляду на їх належність, оскільки тільки вирок суду може бути доказом вини особи у скоєнні злочину.

В зв'язку з цим касаційна інстанція також вважає за необхідне звернути увагу на те, що стаття 64 Закону України "Про господарські товариства" не носить відсилочного характеру та не підлягає розширеному тлумаченню, на що необхідно звернути увагу у разі застосування до спірних правовідносин пункту 11.2 Статуту товариства.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.05.2008 року у справі № 12/64-1264 (1/18-1475) господарського суду Тернопільської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.