Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 4377,50 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 року залишене без змін.

Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що судами не враховано тієї обставини, що під час перевірки прокуратурою м. Хмельницького не встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, однак разом з тим встановлено факт самовільного знесення без належного на те дозволу зелених насаджень (що підтверджується протоколом огляду від 11.10.2007 року і який судом не взято до уваги) по якому прокуратурою м. Хмельницького до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області внесено припис від 12.10.2007 року вих. № 2422/07 про усунення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Також, заявник вважає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги докази, які підтверджують факт самовільного знесення Приватним підприємцем ОСОБА_1, зелених насаджень, а саме: протокол огляду від 11.10.2007 року, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000779 від 29.08.2007 року, постанову про накладення адміністративного стягнення №000434 від 15.11.2007 року.

Заслухавши суддю -доповідача та присутнього в судовому засіданні представника відповідача,перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а також правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи спір стосується збитків, завданих навколишньому природному середовищу.

Судами встановлено, що позов пред'явлений на підставі проведеної працівниками Державної екологічної інспекції Хмельницькій області 29.08.2007 року перевірки дотримання вимог природоохоронної законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000779 від 29.08.2007 року щодо незаконного видалення зелених насаджень (20 дерев різних порід).

В акті зазначено, що підприємцем ОСОБА_1. незаконно знесено 20 дерев різної породи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1

При цьому інспекцією встановлено, що земельна ділянка площею 400 кв.м. передана відповідачу в оренду згідно договору № 0405140 оренди земельної ділянки від 30.11.2005 року, але відповідачем фактично використовується земельна ділянка площею 1204 кв.м.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 "Про Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням в межах міст та інших населених пунктів" (559-99-п) розрахунок шкоди заподіяної самовільною рубкою дерев (без належного дозволу), складає 4377,50 грн., який позивач просить стягнути з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Розглянувши наданий позивачем на обґрунтування позову акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000779 від 29.08.2007 року щодо незаконного видалення зелених насаджень (20 дерев різної породи), суди дійшли висновку, що він складений при неповному з'ясуванні фактичних обставин, зокрема, позивачем, у встановленому порядку на підставі підтверджуючих документів не з'ясовано належність земельної ділянки, на якій було видалено дерева, відповідачу, в той час як по факту самовільного зайняття земельної ділянки площею 1204 кв.м. підприємцем ОСОБА_1 . прокуратура м. Хмельницького постановою від 11.10.2007 року відмовила в порушенні кримінальної справи.

Крім того, судами встановлено, що як при складанні акта перевірки від 29.08.2007 року так і при складанні протоколів про адміністративне правопорушення підприємець ОСОБА_1. була відсутня, а з протоколу №001170 про адміністративне правопорушення (а.с.90) вбачається, що правопорушення, передбачене статтями 53, - 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягає у знищенні або пошкодженні зелених насаджень вчинив ОСОБА_2 .

Згідно висновку державної екологічної експертизи №04/1558 від 05.07.2006 року наявність зелених насаджень на орендованій відповідачем земельній ділянці не відображено.

Отже суди дійшли висновку, що позивачем не доведені всі елементи складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для покладання відповідальності за заподіяну шкоду, в зв'язку з чим обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

За таких обставин, враховуючи, що суди попередніх інстанцій, в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, дослідили та надали юридичну оцінку доказам касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування рішення та постанови, прийнятих у даній справі.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями - 111-5, - 111-7, пунктом 1 статті - 111-9, статтею - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 року у справі № 17/8427 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області залишити без задоволення.