34/588 Про визнання недійсним рішення міської ради щодо надання земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування православного храму - 21.10.2008 Прийняття

Релігійна громада звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 129/1963 "Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (далі –рішення № 129/1963).

Рішенням названого господарського суду від 21.04.2008 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 (колегія суддів у складі: суддя Кондес Л.О. –головуючий, судді Куровський С.В., Євсіков О.О.), позов задоволено. Судові рішення з посиланням на норми Земельного кодексу України (2768-14) (далі –ЗК України) і Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) мотивовано тим, що міські ради не мають права скасовувати прийняті ними ж на основі чинного законодавства рішення.

Київська міська рада у касаційній скарзі (з урахуванням поданих 21.10.2008 уточнень) до Вищого господарського суду України просить судові рішення зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В обґрунтування скарги зазначено про те, що відповідач у прийнятті рішення № 129/1963 (ra_129023-07) не вийшов за межі своїх повноважень, судовими інстанціями це не взято до уваги, й відтак невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а тому прийнято неправильні рішення по суті спору.

Шевченківська районна у м. Києві рада також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2008 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами у вирішенні спору порушено норми ЗК України (2768-14) та Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) .

Відзив на касаційні скарги не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 04.04.2005 постійна комісія Київської міської ради з питань землекористування погодила питання щодо внесення змін до рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького релігійній громаді (перенесення на перетин вул. О.Гончара та Б.Хмельницького);

- 04.04.2005 постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування та архітектури погодила питання про внесення змін до рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького релігійній громаді (перенесення на перетин вул. О.Гончара та Б.Хмельницького);

- 04.04.2005 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації листом № 19-2665 надіслало на адресу Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації висновок щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватися у затвердженні проекту відведення земельної ділянки, відповідно до якого Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації не заперечує проти відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку під будівництво, експлуатацію та обслуговування храму, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку;

- 05.04.2005 Шевченківська районна у м. Києві рада у листі № 828 на адресу Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації зазначила, що вона не заперечує проти відведення зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму за умови виконання таких вимог:

? отримання позитивного висновку відкритого акціонерного товариства "Київпроект" державного підприємства "Інститут Київгенплан" щодо будівництва зазначеного об'єкта згідно з затвердженим Генеральним планом розвитку м. Києва до 2020 року;

? відповідності земельної ділянки функціональному зонуванню;

? розроблення та погодження в установленому порядку містобудівного обґрунтування;

? враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва, – винесення проекту на обговорення громадськості;

? отримання погодження на відведення земельної ділянки Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" (далі –КО "Київзеленбуд");

? вирішення питання майново-правового характеру у встановленому законодавством порядку;

? дотримання у будівництві вимог містобудівних нормативів;

- 06.04.2005 Київська міська санепідемстанція у висновку № 681 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову зазначила, що земельна ділянка, яка розташована у Шевченківському районі м. Києва по вул. Олеся Гончара, 65-Б, придатна для будівництва храму, тому що територія землевідводу не може використовуватися як сквер або зона відпочинку, а на ділянках, що мають такий статус, будівництво громадських будівель і споруд, до яких відноситься храм, не забороняється;

- 11.04.2005 Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації у листі на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило, що не заперечує проти відведення позивачеві земельної ділянки для будівництва храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва за умови виконання історико-містобудівного обґрунтування;

- 11.04.2005 Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва затверджено акт № 87-П попереднього обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересадці в зв'язку з забудовою та впорядкуванням зелених площ на території Шевченківського району, відповідно до якого: на період проведення будівельних робіт вилучаються основні засоби, що належать названому комунальному підприємству, на суму 119 668,01 грн., що має бути компенсовано в установленому порядку; з метою врахування громадської думки (статті 8 –11 Закону України "Про екологічну експертизу" (45/95-ВР) ) слід повідомити громадськість через засоби масової інформації про майбутню забудову;

- відповідно до листа Державної служби охорони культурної спадщини від 13.04.2005 № 22-1476/35, адресованого начальникові відділу землевпорядкування –головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва, названа державна служба не має заперечень щодо відведення земельної ділянки позивачеві для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва без права забудови до погодження і затвердження проектної документації у встановленому законодавством порядку;

- 14.04.2005 Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві листом № 08-8-18/2015 повідомило релігійну громаду про те, що воно погоджує акта від 11.04.2005 № 87-П;

- згідно з листом Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві від 14.04.2005 № 06-6-25/1840 на адресу начальника відділу землевпорядкування - головного землевпорядника Шевченківського району м. Києва назване державне управління не заперечує проти відведення земельної ділянки релігійній громаді для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва в межах, визначених проектом відведення;

- 15.04.2005 КО "Київзеленбуд"у листі №148-602 на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило про те, що не заперечує проти відведення позивачеві земельної ділянки площею 0,015 га в сквері по вул. Олеся Гончара. 65-Б у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку, тобто згідно з рішенням відповідача, за умов: повного збереження та утримання зелених насаджень на решті території скверу; пересадки чагарників з позначками забудови; сплати відновлюючої вартості за знесення газону; передбачення проектом озеленення території вічнозеленими деревами і чагарниками; погодження дендроплану КО "Київзеленбуд"; утримання прилеглої в радіусі 50 м території в належному санітарному стані; погодження в установленому порядку питання щодо будівництва храму з громадськістю;

- КО "Київзеленбуд" погодило позивачеві дендроплан;

- 21.04.2005 Київською міською радою прийнято рішення № 373/2948 (ra0373023-05) "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (далі –рішення № 373/2948), відповідно до якого:

? відповідач вирішив затвердити проект відведення релігійній громаді земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира па перетині вулиці О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва (пункт 1);

? відповідач вирішив передати позивачеві за умови виконання пункту 5 цього рішення в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (пункт 2);

? позивачеві необхідно: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України; у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт з винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення договору оренди земельної ділянки; питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах: Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 04.04.2005 № 19-2665, Київської міської санепідемстанції від 12.04.2005 № 2506, Державного управління екології та природних ресурсів у м. Києві від 14.04.2005 № 06-6-25/1840 та № 08-8-18/2015, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 11.04.2005 № 001-07/1927, Державної служби охорони культурної спадщини від 13.04.2005 № 22-1476/35, Шевченківської районної у м. Києві ради від 05.04.2005 № 822, КО ''Київзеленбуд" від 13.04.2005 № 148-602;

- 26.04.2005 Київське міське головне управління земельних ресурсів (Київміськголовзем) у додатку до листа № 02-09-3/1181 надіслало позивачеві висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира па перегині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до якого Київміськголовзем не заперечує проти відведення позивачеві в довгострокову оренду на 25 років земельної ділянки площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму;

- 28.04.2005 складено акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- 12.05.2005 позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки (далі –Договір), згідно з яким:

? відповідач на підставі рішення № 373/2948 (ra0373023-05) за актом приймання-передачі передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, передбачену Договором (пункт 1.1);

? даний Договір укладено на двадцять п'ять років (пункт 3.1);

- 14.05.2005 релігійна громада та Київська міська рада склали акта приймання-передачі земельної ділянки;

- 19.07.2005 відповідачем прийнято рішення № 806/3381 (ra0806023-05) "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", відповідно до якого:

? землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання (пункт 5);

? на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та лісового фонду заборонено житлове, інше будівництво та господарську діяльність, що можуть негативно вплинути на стан цих територій чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням (пункт 6);

- 25.05.2006 відбулися збори представників територіальної громади Шевченківського району м. Києва. У протоколі №01/2006 зазначених зборів зазначено про те, що збори вирішили звернутися до відповідача із заявою про скасування рішення № 373/2948 (ra0373023-05) ;

- 13.07.2006 та 23.11.2006 Шевченківською районною у м. Києві радою прийняті рішення №45 та № 125, згідно з якими було вирішено звернутися до відповідача з проханням скасувати рішення № 373/2948 (ra0373023-05) ;

- "зважаючи на численні скарги громадян", Київська міська рада прийняла рішення № 129/1963 (ra_129023-07) , згідно з яким:

? рішення № 373/2948 (ra0373023-05) скасовано (пункт 1);

? відповідач вирішив запропонувати позивачеві надати згоду на розірвання Договору (пункт 2);

? у разі відмови від розірвання Договору або у разі, якщо відповідь не надійде у встановлений законодавством термін, забезпечити підготовку та подання позову про розірвання Договору до господарського суду міста Києва (пункт 3).

Причиною спору зі справи стало питання про законність рішення № 373/2948 (ra0373023-05) .

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини –це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з частиною другою статті 2 ЗК України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статей 116 і 123 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) .

Як установлено попередніми судовими інстанціями, релігійна громада набула права користування земельною ділянкою, що розташована на перетині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, на підставі рішення № 373/2948 (ra0373023-05) , дотримавшись вимог пункту 5 даного рішення та вимог, що висувалися відповідними державними та іншими органами, зокрема відповідачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

У статті 9 ЗК України зазначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) ; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

Відповідно до частин першої, другої і десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами. відходами, стічнимиводами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строку випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про те, що підстави припинення права користування земельною ділянкою пов'язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Передбачений у наведених нормах ЗК України (2768-14) перелік таких підстав є вичерпним, тобто "численні скарги громадян" (як зазначено в рішенні № 129/1963 (ra_129023-07) ) не є підставою для припинення права позивача на користування земельною ділянкою. Крім того, зі змісту глави 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) вбачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування не віднесено скасування своїх рішень.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судові інстанції взяли все викладене до уваги, а тому прийняли цілком вірне рішення про задоволення позову.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведеного та не можуть бути підставою для скасування судових рішень зі справи.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи підлягають залишенню без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 зі справи № 34/588 залишити без змін, а касаційні скарги Київської міської ради та Шевченківської районної у м. Києві ради –без задоволення.