Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" про стягнення 5697,39грн. суми вартості вагової нестачі коксової продукції.

Господарський суд Донецької області рішенням від 28.08.2008 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2008 року скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", стягнувши з Закритого акціонерного товариства "Єнакієвський КХП" 5697,39 грн. вартості недостачі та відшкодувати судові витрати.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 28.08.2008 року прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Також заявник посилається на те, що відповідно до Правил приймання коксу кам'яновугільного за ДСТУ 322-12-2-94 в частині абзацу 5 пункту 4.3 дозволяється для визначення сухої маси отриманої партії коксу частку загальної вологості використовувати дані, які зазначаються відправником у Сертифікаті якості, що і було зроблено позивачем. Саме тому, що відбір проб не було здійснено на думку скаржника, не може бути підставою для визнання приймання невідповідним нормам ДСТУ і договору підставою для відмови у задоволені позовних вимог. Крім того, порядок визначення маси нетто коксу, встановлений пунктом 1 додатку А до ДСТУ 322-12-2-94 ніяк не пов'язано з фактом відбору проб, а тому не можна на цих підставах робити висновок про неправильність визначення маси нетто за пункт 1 додатку ДСТУ при нездійсненні відбору проб. Порядок визначення маси нетто коксу жодним приписом діючого законодавства не пов'язаний з методом проведення відбору проб за ДСТУ 23083.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції 20.12.2004 року між Закритим акціонерним товариством "Єнакіївський коксохімпром" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (покупець), був укладений договір № 685/4592, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, асортимент, ціна та якість якої вказані у специфікаціях, які оформлені у вигляді додатку до договору, та є невід'ємною його частиною.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору сторони передбачили, що товар по договору поставляється на умовах "Р.С.А., станція Єнакієве Донецької залізниці відповідно до базисних умов поставки ИНКОТЕРМС, в редакції 2000 року". Товар поставляється партіями. Строк поставки обумовлений у додатковій угоді. Разом із товаром постачальник передає покупцю документи: товарно-транспортні документи; сертифікат якості виробника або інші документи, які підтверджують якість товару.

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що прийомка товару за кількістю здійснюється у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 (va006400-65) від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року, за кількістю - Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-7 (va007400-66) від 25.04.1966 року із змінами та доповненнями від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-7) та сертифікатом якості заводу виробника. У випадку виявлення неякісності або нестачі товару виклик представника Постачальника обов'язковий. Кожний вагон перед подачею під навантаження м перевішується на вагонних вагах та у накладній проставляється маса тари відповідно показників вагів.

25.07.2005 року відповідно до залізничних накладних №№ 52408775, 52708841, 52408776, 52408777, 52408793, 52408794, 52408795 - (акт № 3778), 26.07.2005 року за залізничними накладними №№ 52408823, 52408824 - (акт № 3788), а також за залізничними накладними №№ 52408804, 52708810, 52408811, 52408812, 52408813, 52408814, 52408815, 52408816, 52408817, 52408818, 52408819, 52408820, 52408821 - (акт № 3781) на адресу позивача надійшов 21 вагон коксової продукції, вантажовідправником якої є відповідач.

В актах про приймання продукції по кількості № 3778/1 від 25.07.2005 року, № 3781/1 від 26.07.2005 року, № 3788/1 від 27.07.2005 року у висновку комісії зазначено про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представника вантажовідправника. Вантаж виданий залізницею на станції Нікополь без перевантаження.

В актах про приймання продукції по кількості № 3778/2 від 26.07.2005 року, № 3781/2 від 27.07.2005 року, № 3788/2 від 27.07.2005 року, які складені із запереченнями відправника про те, що втрата утворилась шляхом слідування. Вагони мають висоту шапки навантаження на рівні бортів, мова йде про неправильність визначення ваги вантажу відправником.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що пунктом 14 Інструкції П-6 встановлений порядок перевірки ваги "нетто" та передбачено, що при неможливості перевішування продукції без тари, встановлення маси "нетто" здійснюється шляхом перевірки ваги "брутто" в момент отримання продукції та ваги тари після її звільнення від продукції. Встановлення ваги "нетто" шляхом віднімання ваги тари з ваги "брутто" по даним, вказаним у супровідних та транспортних документах, без перевірки фактичної ваги "брутто" та ваги тари не допускається.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (z0861-00) , із змінами та доповненнями, перевірка маси вантажу на станції призначення здійснюється таким самим способом, яким цю масу було встановлено на станції відправлення.

Позивачем не здійснено переваження тари вагону для визначення ваги нетто, тобто, з акта приймання продукції не вбачається, що позивач визначив вагу вантажу зазначеним в Інструкції способом, а тому у випадку виявлення нестачі продукції, позивач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксової продукції, розрахувати масу сухої речовини або надати обґрунтований розрахунок нестачі продукції згідно з актом приймання продукції за кількістю, однак, доказів проведення такої перевірки, а також належного розрахунку нестачі кожної партії спірної продукції позивачем не надано.

Посилання позивача на ДСТУ 322-12-2-94, яким встановлений порядок визначенні маси нетто по різниці маси навантаженої групи вагонів (брутто) і маси порожніх вагоні"(тари), зазначеній на їх трафаретах, та за яким допускається використовувати для визначення маси при надходженні партії коксу масову долю загальної вологи, визначену постачальника і вказану в сертифікаті якості, судом не приймається до уваги, з огляду на наступні приписи законодавства.

Пунктом 4.3 ДСТУ 322-12-2-94 "Кокс кам'яновугільний, пековий і термоантрацит Правила приймання" передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватись за ДСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів. Показник масово: долі загальної вологи, що встановлений споживачем, використовують для визначення сухо: маси при надходженні партії коксу.

Відповідно до Методики контрольної перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача (в перерахунку на суху речовину), наведеної в додатку А до ДСТУ 322-12-2-94, масу коксу (нетто) визначають за різницею маси завантаженої групи вагонів (брутто), визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ДСТУ 22083. В пункті А.З додатку А наведено формулу, за якою розраховується маса сухої речовини, а в пункті А. 5 - формулу, за якою визначається величина розбіжності маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість, та результати контрольної перевірки її у споживача.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заперечення позивача, викладені у касаційній скарзі також досліджені господарським судом та відхилені як необґрунтовані, в зв'язку з чим касаційна інстанція не приймає їх до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Донецької області 28.08.2008 року у справі № 20/180 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення.