Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників від:

Управління виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 12420,82 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.04.08 (суддя Босий В.П.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 764,04 грн. основного боргу, 63,76 грн. пені, 8,28 грн. державного мита та 7,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 14.05.08 господарським судом Полтавської області прийнято додаткове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовної заяви щодо зобов'язання відповідача повернути наступне майно: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

Рішення мотивовані тим, що сторони не дійшли згоди щодо підвищення орендної плати, а тому договір слід вважати припиненим з 01.01.07. Нарахування позивачем плати за користування майном, виходячи з нового розміру орендної плати є неправомірним. Щодо витребування майна, то в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з такою вимогою до відповідача, а тому в позові в цій частині слід відмовити.

За результатом апеляційного перегляду справи Київський міжобласний апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Ткаченка Б.О., суддів: Лобаня О.І., Федорчука Р.В.) 31.07.08 прийняв постанову, якою рішення та додаткове рішення місцевого суду скасував, стягнути з відповідача на користь позивача 1177,04 грн. основної заборгованості та 89,42 грн. пені за договором №3 на оренду приміщення від 01.01.06; зобов'язав відповідача повернути позивачу передане згідно акту приймання-передачі від 01.01.2006р., майно, а саме: технологічну лінію по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балку з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт. Судові витрати покладені на відповідача в частині задоволення позовних вимог.

Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що договір є пролонгованим, оскільки сторони вчасно не заявили про його припинення. З цих же підстав новий розмір орендної плати слід визнати узгодженим.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом невірно визначений розмір орендної плати, який має за основу, крім того, договір відповідального зберігання не укладався.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.06 між Управлінням виробничої комплектації сільського будівництва об'єднання "Полтаваоблагробуд" (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №3 на оренду приміщення на базі УВК сільського будівництва, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне володіння та користування приміщення площею 240 м. кв. за адресою: м. Полтава, Супрунівський промвузол, вул. Домобудівельна, 11.

Згідно акту приймання-передачі від 01.01.06 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення контейнерної площею 238 м. кв. Крім того, в відповідному акті зазначено, що товарно-матеріальні цінності та обладнання, яке знаходиться в орендованому приміщенні та є власністю орендодавця, орендар приймає на відповідальне зберігання, а саме: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом керування без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт. Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата на момент укладання договору за 1 м. кв. складає 1,75 грн. на місяць.

Листом від 30.11.06 позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги та з урахуванням того, що з 1997 року розмір орендної плати жодного разу не підвищувався і в зв'язку з зростанням інфляції, ціна за 1 м. кв. орендуємого приміщення з 01.01.07 становить 8 грн. з ПДВ (а.с.10). Відповідач листом від 05.12.2006р. надав відповідь позивачу, в якому зазначив, що збільшення орендної плати є безпідставним і просив не збільшувати розмір орендної плати.

Задовольняючи позов, апеляційний суд вказав, що В п. 4.2 договору визначено, що якщо жодна сторона в термін 45 діб до закінчення договору не заявить про намір його розірвання, даний договір автоматично пролонгується на термін до 11 місяців. Позивачем доказів звернення до відповідача з листом про наміри розірвати відповідний договір оренди не надано. Також не надано позивачем і доказів звернення до відповідача з запереченнями щодо користування орендним приміщенням з моменту закінчення терміну дії договору. Тому апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що відповідний договір оренди був пролонгований на 11 місяців і діяв до 01.11.07 на умовах, визначених в договорі від 01.01.06, в т.ч. і на умовах, що стосуються розміру орендної плати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такою позицією апеляційного суду, оскільки ним не було спростовано висновків місцевого суду про те, що договір припинився 01.01.07, оскільки згідно з п.5.6 договору, незгода орендаря з новою встановленою орендною платою визначається, як припинення договору і орендар зобов'язаний протягом 1 місяця звільнити приміщення, що орендується.

Той факт, що орендар повернув приміщення лише 01.07.07 не спростовує факту припинення договору 01.01.07, оскільки п.5.6 договору є спеціальною нормою та підлягає обов'язковому застосуванню в даному випадку. Але, незважаючи на те, що договірні відносини припинилися, відповідач зобов'язаний оплатити період фактичного використання приміщення (з 01.01.07 по 01.07.07). Тому місцевим судом правомірно стягнуто 764,04 грн. заборгованості з орендної плати, 63,76 грн. пені. У апеляційного суду буди відсутні правові підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в цій частині та для стягнення орендної плати, виходячи із більшого розміру орендної плати.

Щодо витребування майна, то з цього приводу апеляційним судом правомірно встановлено, що згідно акту приймання-передачі від 01.01.06, товарно-матеріальні цінності та обладнання, яке знаходиться в орендованому приміщенні та є власністю орендодавця, орендар приймає на відповідальне зберігання, а саме: технологічна лінія по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак -40 рулонів, кран-балка з пультом керування без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідні положення містяться і в п. 6.3 договору. Оскільки термін договору оренди закінчився, апеляційний господарський суд прийшов до правомірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути майно позивачу, а саме: технологічну лінію по виготовленню руберойду -1 шт., руберойд брак - 40 рулонів, кран-балку з пультом без кабелю -1 шт., запасний бункер до лінії -2 шт., електрощит з лічильником -1 шт., рубильник -1шт., електрощит з напівавтоматами -3 шт., прожектор -1 шт., лампи освітлення -3 шт. Тому в цій частині постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. - 111-9 -- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.07.08 у справі №13/108 скасувати в частині стягнення з відповідача 1177,04 грн. основної заборгованості та 89,42 грн. пені, в цій частині залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 14.04.08 у справі №13/108. В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.07.08 у справі №13/108 залишити без змін.