Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

судді

Добролюбової

Т.В.

суддів

Гоголь

Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши

матеріали касаційної скарги

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія"

на

постанову

Севастопольського

апеляційного господарського суду від 02.06.08

у

справі

№2-5/2233-2008

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів

і конструкцій" (надалі -товариство)

до

1. Маломаяцької сільської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія"

про

визнання

недійсним договору

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Коноваленко Л.С. -за дов. від 31.06.09; Максимов О.В. -директор;

від відповідача-1: не з'явилися, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

від відповідача: Нікітін О.І. -за дов. від 28.09.07; ОСОБА_1. -засновник, паспорт.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" у лютому 2008 року заявлений позов до Маломаяцької сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" про визнання недійсним договору від 02.06.06 оренди індивідуально -визначеного нерухомого майна, що знаходиться в комунальній власності Маломаяцької сільської ради, укладеного між відповідачами. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що відповідач -1 безпідставно та незаконно розпорядився його майном чим порушив право власності товариства на майно. При цьому, позивач посилався на приписи статей доповідач: Добролюбова Т.В

15, 16, 215, 761 Цивільного кодексу України (435-15) , частини 1 статті 4, статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.08, ухваленим суддею Гаврилюком М.П., позовні вимоги задоволено. Угода визнана недійсною. Вмотивовуючи рішення суд дійшов висновку про відсутність у відповідача -1 законних підстав для здачі в оренду майна, яке належить позивачеві на праві власності. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 115, 203, 215, 761 Цивільного кодексу України, статті 12 Закону України "Про господарські товариства".

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Котлярової О.Л. -головуючого, Антонової І.В., Прокопанич Г.К., постановою від 02.06.08, перевірене рішення суду першої інстанції залишив без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" залишив без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та просить прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, вказує на порушення приписів статей 56, 35, 101 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що судом безпідставно не враховано, що право власності на спірне майно зареєстровано за ОСОБА_2., проте, цю особу до участі у справі не залучено. Водночас, скаржник наголошував на тому, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано залишені без оцінки прийняті додаткові докази від відповідача-2, які не були надані до суду першої інстанції, через необізнаність про судове засідання. Скаржник також вказує на порушення судами приписів статті 115 Цивільного кодексу України, оскільки судами обох інстанцій не враховано, що спірний договір укладений за рік до виникнення у позивача права власності на це майно. На думку заявника, судами залишено поза увагою і те, що рішення Кримського Третейського суду при концерні "ДСН" від 17.05.07 №с-1/05-020-4-2007 на підставі якого попереднім власником - ОСОБА_2. та відповідно позивачем набуто право власності на спірне майно скасоване, що унеможливлює висновок судів про належність цього майна на праві власності позивачеві.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить судові рішення у справі залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Від фізичної особи - ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення її до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, котре залишено без задоволення через юрисдикцію касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В. та пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.06.06 між Маломаяцькою сільською радою та ТОВ "Вестбудіндустрія" укладено договір оренди індивідуально - визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, розташованого за адресою:АДРЕСА_1. Предметом позову у справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій" до Маломаяцької сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" про визнання недійсним договору оренди від 02.06.06. Задовольняючи позовні вимоги суди обох інстанцій дійшли висновку про належність спірного майна на праві власності позивачеві, тому передачу відповідачем -1 цих об'єктів за спірним договором оренди ТОВ "Вестбудіндустрія" визнали незаконною. Зі змісту судових рішень вбачається, що суди обох інстанцій виходили з того, що право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_2. на підставі рішення Кримського третейського суду при концерні "СН" від 15.04.05 у справі № 01-04/053-2005с, яка в подальшому передала ці будівлі, як внесок до статутного фонду Товариству з обмеженою відповідальністю "Алуштинський завод будівельних матеріалів і конструкцій". Такий висновок колегія суддів визнає передчасним. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до приписів статті 761 Цивільного кодексу України право передачі майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до приписів статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зі змісту приписів статті 84 названого Кодексу вбачається, що рішення господарського суду має ґрунтуватися на повному з'ясуванні, зокрема, того чи мали місце обставини, на які посилаються особи, та якими доказами вони підтверджуються, чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції відхиляючи, без оцінки, надані ТОВ "Вестбудіндустрія", при здійсненні апеляційного провадження ухвали Кримського третейського суду від 06.10.07 у справі №С1-05/020-Н-2007 та від 14.05.07 у справі №01-04/053-2005 виходив з відсутності поважних причин неподання цих документів відповідачем -2 до суду першої інстанції. Проте, апеляційним судом не враховано наступного. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись із позовом до суду першої інстанції вказав місцезнаходження ТОВ "Вестбудіндустрія" за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Проектна,7. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.08 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.03.08. Ухвалою від 11.03.08 розгляд справи відкладено на 03.04.08. Між тим, позивачем 26.03.08 подано до місцевого суду довідку Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві відповідно до якої адресою відповідача -2 є: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Проектна,7-В ( арк. спр. 49-50). Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.08 розгляд справи відкладено на 22.04.08. Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75 із змінами та доповненнями, внесеними наказами ВГСУ від 17.11.03 №57, від 25.10.04 №64 на примірнику процесуального документа, який залишається в матеріалах справи, проставляється відповідний штамп з відміткою про відправлення цього документа, який повинен містити вихідний реєстраційний номер, кількість відправлених копій та інші дані. Проте, на звороті ухвали від 03.04.08 міститься лише печатка відділу діловодства та дата відправки, що унеможливлює висновок про належне повідомлення відповідача -2 про дату, час та місце судового засідання. Таким чином, ТОВ "Вестбудіндустрія" було позбавлено можливості скористатись передбаченим законодавством правом на участь в судовому засіданні, захист своїх прав чи інтересів, зокрема, шляхом подання доказів. Отже, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи і ухваленні судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями - 111-7, пунктом 3 статті - 111-9, статтями - 111-10, - 111-11, - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.08 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.04.08 у справі №2-5/2233-2008 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестбудіндустрія" задовольнити частково.