ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
18 грудня 2008 р.
|
№ 41/154-18/170-32/173
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого суддів
|
Кота О.В. Владимиренко С.В. Шевчук С.Р.
|
|
розглянувши касаційну скаргу
|
Відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс"
|
|
на постанову та ухвалу
|
Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2008р. господарського суду міста Києва від 01.07.2008р.
|
|
у справі
|
№41/154-18/170-32/173 господарського суду міста Києва
|
|
за позовом
|
Приватного підприємства "Автосервіс"
|
|
до
|
Дочірнього підприємства Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового майна та спеціалізованого призначення "Укрспецекспорт" –Державного підприємства "Укроборонсервіс" Відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс" Міністерства оборони України
|
|
3-я особа
|
Військова частина А 2215
|
|
про
|
визнання права та переведення прав та обов’язків за договором
|
В судовому засіданні з 11.12.2008р. по 18.12.20008р. оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 18.12.2008р. взяли участь представники:
- позивача: не з’явились
- відповідача 1: Кукуруза С.М. дов. №Д-34 від 12.02.2007р.
- відповідача 2: Зайцев М.Г. дов. №105/08 від 22.04.2008р.
- відповідача 3: не з’явились
- третьої особи: не з’явились
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2005р. ПП "Автосервіс" звернулося з позовом про визнання недійсним протоколу проведення конкурсу, який проведено 11.01.2005р. ДП "Укроборонсервіс" на підставі договору комісії від 05.12.2004р. №Д29-15/1326 щодо реалізації нерухомого військового майна –будівель №№43,44,45,46,48,49, які розташовані за адресою: м.Бориспіль, Київська область військова частина А2215 та договору купівлі-продажу, укладеного ДП "Укроборонсервіс" з ВАТ "Спецтехсервіс" (переможцем конкурсу) по результатах проведеного 11.01.2005р. конкурсу.
Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову та просив визнати переважне право ПП "Автосервіс" на купівлю нерухомого військового майна, а саме будівель: КТП, №44 –31,5 кв. м., пункт технічного обслуговування, №45 –389,7 кв. м., котельню, №46 –174,7 кв. м., два гаражі, №№ 48, 49 – 1558,1 кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул.Соц.Містечко, 1, військова частина А2215 та перевести на ПП "Автосервіс" права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу №Д29-1.5/26 від 21.01.2005р., укладеного між ДП "Укроборонсервіс" та ВАТ "Спецтехсервіс".
18.06.2008р. відкрите акціонерне товариство "Спецтехсервіс" для сумісного розгляду з первісним позовом подало зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати недійсним рішення конкурсної комісії військової частини А2215 з передачі в оренду нерухомого військового майна, оформлене протоколом № 1 від 30.11.2002, а також договір оренди, укладений між військовою частиною А2215 та ПП "Автосервіс" №31с/2003/ГоловКГУ від 31.03.2003 та додаткову угоду до нього № 1 від 23.10.2003.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. у прийнятті зустрічної позовної заяви ВАТ "Спецтехсервіс" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2008р. (головуючий Зеленін В.О., судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) вказана ухвала суду залишена без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами відкрите акціонерне товариство "Спецтехсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення.
Ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України від 17.11.2008р. доручено розгляд касаційної скарги колегії суддів у складі: Кота О.В. –головуючий, судді Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. (доповідач у справі).
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
.
Натомість, зі змісту зустрічної позовної заяви, як встановили суди попередніх інстанцій, вбачається, що ВАТ "Спецтехсервіс" були порушені вимоги даної статті щодо подання зустрічного позову до позивача, оскільки вимога про визнання недійсними рішення конкурсної комісії військової частини А2215 з передачі в оренду нерухомого військового майна, оформлене протоколом № 1 від 30.11.2002, пред’явлена не до позивача, а до третьої особи - військової частини А2215, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Відтак, оскільки у зустрічному позові містяться вимоги до військової частини А2215, а не до позивача у справі, суди дійшли підставного висновку про неможливість прийняття поданого зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 41/154-18/170-32/173.
При цьому, судами враховано, що в матеріалах справи містяться копії позовних заяв та копії ухвал господарського суду Київської області від 12.05.2008 про порушення провадження у справах № 17/261-08 та № 7/262-08 за позовами ВАТ "Спецтехсервіс" до військової частини А-2215 про визнання недійсним рішення конкурсної комісії військової частини А 2215, яке оформлене протоколом № 1 від 30.11.2002 та про визнання недійсними договору оренди №31 с/2003/ГоловКЕУ від 31.03.2003 та додаткової угоди № 1 від 23.10.2003 і приватне підприємство "Автосервіс" залучено до участі у вказаних справах другим відповідачем.
Отже, зі змісту вказаних позовних заяв та зустрічної позовної заяви слідує що вони є спорами між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав.
Тоді як, пунктом 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення з такого спору.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що до такого висновку суди дійшли на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2008р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. у справі №41/154-18/170-32/173 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Шевчук С.Р.